Ухвала суду № 53269774, 05.11.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6815/15

Головуючий у першій інстанції Чернявська Л. М.

Доповідач Панасенков В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді Панасенкова В.О.,

суддів: Громіка Р.Д.

Драгомерецького М.М.,

при секретарі: Колмакові В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси 12 червня 2015 року про повернення позовної заяви за позовом представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики із спадкоємця,

в с т а н о в и л а:

11 червня 2015 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, звернулась до суду з вказаним позовом, у якому просила суд стягнути з відповідачки ОСОБА_5, яка є спадкоємцем позичальника, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3 грошові кошти за договором позики в розмірі 49680 дол. США (а.с. 4-6).

Ухвалою суду першої інстанції позовну заяву повернуто позивачеві (а.с.2).

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме не врахування правила виключної підсудності, передбаченої ст. 114 ЦПК України, й той обставини, що більша частка спадкового майна знаходиться в м. Одесі, просить ухвалу суду скасувати, справу направити суду першої інстанції для розгляду (а.с14-15).

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача підлягає задоволенню за таких підстав.

Повертаючи позовну заяву позивачеві, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_2, тому справа непідсудна Приморському районному суду м. Одеси.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Відповідно до ст. 115 ЦПК України, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилаються позивачеві.

Із позовної заяви вбачається, що майно спадкодавця складається з об'єктів нерухомості, основна частина якого складається з двокімнатної квартири № 60, загальною площею 45,9 кв.м., житловою 31,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 корпус «В», та ? частини квартири АДРЕСА_1, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 19 січня 2015 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. спадкової справи №1/2015 до майна померлого ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, номер у спадковому реєстрі 57000181.

У частинах 1 та 3 ст. 114 ЦПК України зазначено, що позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями, пред'являються за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини.

У пунктах 2, 34, 41, 42 постанови №3 Пленуму «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону № 2453-VI).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108-114 ЦПК).

Якщо інше не встановлено ЦПК, позови пред'являються: до фізичної особи - до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування; до юридичної особи - за її місцезнаходженням (стаття 109 ЦПК), яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень статті 29 ЦК і статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а щодо юридичної особи - за положеннями статті 93 ЦК".

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.

У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Аналізуючи зазначені норми права, роз'яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обставини зазначені позивачем ОСОБА_3 в позовній заяві, колегія суддів вважає, що позивач на законних підстав пред'явив позов за правилами виключної підсудності - за місцем знаходження спадкового нерухомого майна боржника ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що справа не підсудна Приморському районному суду м. Одеси, тому у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала апеляційного суду не перешкоджає подальшому провадженню у справі і з огляду на вимоги ч. 1 ст. 324 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 2 п. 4, 312 ч. 1 п. 3, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси 12 червня 2015 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення і подальшому оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький