Рішення № 53269723, 03.11.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/8312/15

Головуючий у першій інстанції Дудник В.І.

Доповідач Ступаков О. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Ступакова О.А. суддів: Варикаші О.Д., Станкевича В.А.

при секретарі - Желєзнові В.В.

розглянувши цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в розмірі 6 132 грн. 92 коп. за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ренійського районного суду Одеської області від 18.06.2015 року, -

встановила:

ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 6 132 грн. 92 коп.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилався на те, що 12.08.2008 року між позивачем і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 8137, згідно із яким позичальнику було надано кредит на суму 14 000 грн., з оплатою відсотків користування кредитом у розмірі 12,5 % річних з терміном остаточного погашення не пізніше 12.08.2011 року.

У забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договору Банком 12.08.2008 року був укладений договір поруки № 8137 до кредитного № 8137 від 12.08.2008 року із ОСОБА_3, та укладено договір поруки № 8137/1 від 12.08.2008 року із ОСОБА_4

Відповідачі прийняли на себе зобов'язання в порядку та на умовах, що - визначені кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісійні ті інші передбачені платежі у встановлених розмірах, строки та на умовах, що передбачені договором. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином виконав, надав кредит відповідачці ОСОБА_2, здійснивши видачу кредиту готівкою в розмірі 14 000 грн.,

Згідно п.п.1.1 Договору поруки № 8137 та п.п.1.1. Договору поруки № 8137/1 до кредитного договору № 8137 від 12.08.2008 року поручителі (ОСОБА_3, ОСОБА_4.) зобов'язуються перед Кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасні та повне виконання Боржником (ОСОБА_2.) зобов'язання за кредитним договором № 8137 від 12.08.2008 року, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Рішенням суду від 14.12.2010 року по справі за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Ренійського відділення № 6780 ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, з відповідачів стягнуто заборгованість за кредитним договором на суму 13 622 грн. 57 коп. Однак, оскільки договір не було розірвано, а ухвалення рішення не є підставою для припинення нарахування відсотків та пені за кредитом, то з моменту ухвалення рішення у відповідачів виникла солідарна прострочена заборгованість за кредитом, яка станом на 05.12.2013 року, становить 6 132 грн. 91 коп., яка складається з простроченого основного боргу за кредитом - 1 582 грн. 31 коп.; прострочених проценті за користування кредитом за період з 01.09.2008 року по 22.11.2012 року - 1 140 грн. 03 коп.; пені за прострочений основний борг по кредиту за період з 01.12.2010 року по 22.11.2012 року - 2 697 грн. 88 коп.; пені за прострочені проценти за користування кредитом за період з 22.11.2009 року по 22.11.2012 року - 712 грн. 69 коп.

Рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 18.06.2015 року позовні вимоги задоволені. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями в розмірі 6 132 гри. 91 коп.

Розстрочено відповідачам виплату заборгованості в розмірі 6 132 грн. 91 коп. строком на 6 місяців.

Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 243 гри. 60 коп. судових витрат.

На зазначене рішення суду ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в частині задоволення позовних вимог позивача про стягнення з ОСОБА_4 кредитної заборгованості та судових витрат в зв'язку з тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено в цій частині з порушенням норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог.

В іншій частині рішення суду сторонами не оскаржується і не є предметом апеляційного розгляду, оскільки апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог. Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» - суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частини судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог рішення не оскаржується.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в частині яка оскаржується, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції посилався на те, що Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. За ч.2 ст. 1054 ЦК України до даних відносин можуть застосовуватися, положення ст.ст. 1046-1053 ЦК України. Згідно із ст.ст. 1048-1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. -

Між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Ренійське відділення № 6780 ВАТ «Ощадбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10015/0371 філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк») та ОСОБА_2 12.08.2008 року був укладений кредитний договір, ним були передбачені умови надання та порядок повернення кредиту (п.п. 4.З.2., 4.3.3. Кредитного договору), також у забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договору Банком 12.08.2008 року був укладений договір поруки № 8137 до кредитного № 8137 від 12.08.2008 року із ОСОБА_3, та укладено договір поруки № 8137/1 від р. із ОСОБА_4, які позичальник ОСОБА_2 та поручителі ОСОБА_3, ОСОБА_4 - порушили.

Ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. При чому у разі порушення боржником зобов'язання, кредитор має право на стягнення неустойки (штрафу, пені) (ст. ст. 549-552 ЦК України). За ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ст. 554 ЦК України передбачено, що при порушені боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлена додаткова (субсидіарна) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи виплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлене договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п.п. 4.3.2 Кредитного Договору № 8137 позичальник зобов'язаний точно в строки, обумовлені Договором, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди, банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов'язання за договором.

Згідно із п.п. 5.2 Договору за порушення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,05 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості в сумі 6 132 грн. 91 коп., є правомірними і законними, виходять із кредитних договірних зобов'язань.

З висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог позивача про стягнення з ОСОБА_4 кредитної заборгованості та судових витрат, колегія не погоджується, а як зазначалося вище, рішення суду першої інстанції, в частині задоволення позовних вимог позивача про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 кредитної заборгованості та судових витрат, не є предметом розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Колегія погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_4 про припинення договору поруку укладеному між нею та позивачем в якості забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договору між позивачем та ОСОБА_2

Як вбачається з матеріалів справи 12.08.2008 року між позивачем і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 8137, згідно із яким позичальнику було надано кредит на суму 14 000 грн., з оплатою відсотків користування кредитом у розмірі 12,5 % річних з терміном остаточного погашення не пізніше 12.08.2011 року.

У забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договору Банком 12.08.2008 року був укладений договір поруки до кредитного № 8137/1 із ОСОБА_4

Позивач звернувся в суд з позовом 25.07.2014 року.

Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора. Це означає, що строк поруки відноситься до преклюзивних строків.

У кредитному договорі строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - строк повного погашення кредиту є 12.08.2011 року.

За таких обставин у банку виникло право пред'явити вимогу до поручителя ОСОБА_4 про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 12.08.2011 року, протягом наступних шести місяців.

Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Отже, вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання має бути пред'явлено в межах строку дії поруки (6 місяців, 1 року чи будь-якого іншого строку, який встановили сторони в договорі). Тому навіть якщо в межах строку дії поруки була пред'явлена претензія і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року в справі № 6-6цс14.

На підставі наведеного колегія вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості в розмірі 6 132 грн. 91 коп. та судових витрат в розмірі 243 грн. 60 коп. підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог.

В іншій частині рішення суду не оскаржено, а тому колегія залишає його без змін.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, судова колегія,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити. Рішення Ренійського районного суду Одеської області від 18.06.2015 року скасувати в частині задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_4 суму заборгованості в розмірі 6 132 грн. 91 коп. та судових витрат в розмірі 243 грн. 60 коп.

Відмовити в задоволенні зазначених позовних вимог.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Судді О.А. Ступаков

О.Д. Варикаша

В.А. Станкевич