Постанова № 53268617, 02.11.2015, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/881/14-а

Провадження № 2-а/500/121/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2015 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Присакар О.Я.,

при секретарі - Сирбу Г.В.,

за участю: представників позивача - Папушенка І.Г., Лаврук Т.П., представника відповідача - Хоменко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом приватного підприємства спортивно - оздоровчого клубу «Котигорошко» до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство спортивно-оздоровчий клуб «Котигорошко» (далі - ПП СОК «Котигорошко») звернулося до суду із позовом до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області про скасування рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області від 16 серпня 2013 року № 674 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 1278 від 19.10.2012 року «Про впорядкування тимчасової торгівлі на території міста Ізмаїла», мотивуючи тим, що 25.11.2004 року між ПП СОК «Котигорошко» та Ізмаїльською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої по проспекту Леніна, 8 в м. Ізмаїлі. Орендована земельна ділянка та проїжджа частина проспекту Леніна розділені тротуаром та земельною зоною із багаторічними зеленими насадженнями. На зазначеній земельній ділянці розташований та функціонує ринок «Росинка». Проїзди та проходи на ринок передбачені в тому числі і зі сторони проспекту Леніна. На фасаді ринку розташовані торгівельні місця, доступ до яких для зручності покупців влаштовано також зі сторони проспекту. Виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради у оскаржуваному рішенні не визначив конкретних місць для здійснення виносної торгівлі, а визначив територію в загальному, це призвело до того, що особи, бажаючі здійснювати виносну торгівлю, займають територію тротуару, перекриваючи проходи та проїзди на ринок, тим самим створюючи перешкоди для доступу на земельну ділянку. Крім того, такими діями перекривається доступ до торгових місць, що розташовані на фасаді ринку та створюються перешкоди для нормального руху пішоходів. Також для здійснення торгівлі особи займають зелену зону, знищуючи зелений покрив та завдаючи шкоди зеленим насадженням. На зауваження посадових осіб ПП СОК «Котигорошко» пояснюють, що виконкомом Ізмаїльської міської ради їм дозволено здійснювати торгівлю біля ринку «Росинка». Відповідно до договору оренди земельної ділянки на орендодавця покладено обов'язок не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися земельною ділянкою. Проте, оскаржуваним рішенням виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради порушив права ПП СОК «Котигорошко» як користувача земельної ділянки, а саме створив перешкоди для нормального доступу до ділянки та роботи ринку «Росинка». Також звернуло увагу, що проект рішення з ПП СОК «Котигорошко» не обговорювався, думка та можливі зауваження не з'ясовувалися.

В судовому засіданні представники позивача, позовні вимоги підтримали повністю і просили їх задовольнити.

В судовому засіданні представник виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні мотивуючи тим, що оскаржуване рішення не порушує прав та інтересів ПП СОК «Котигорошко», адже мова в ньому йде про територію, яка прилягає до орендованої земельної ділянки. Крім того, відповідно до договору оренди земельної ділянки від 25.11.2004 року ПП СОК «Котигорошко» передано в оренду земельну ділянку площею 0,3727 га для розміщення та експлуатації торгівельного комплексу. На сьогоднішній день документи, які підтверджують легітимність організації торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами з тимчасових споруд відсутні; організація торгівлі не відповідає вимогам чинного законодавства. Більша частина споруд на земельній ділянці є тимчасовими, а отже їх місце розташування може змінюватися. Не має жодної схеми розташування торгових місць. Фактично на території, розташованій за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Леніна, 8, знаходиться будівельний майданчик, що порушує п.2.3.3 ДБН А 3.1.5-2009. Таким чином, на теперішній час на території, відведеній для розміщення та експлуатації торгівельного комплексу, розташовані тимчасові споруди, які використовуються для ведення підприємницької діяльності, що не передбачено договором оренди земельної ділянки та цільовим призначенням ділянки.

Вислухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16.08.2013 року виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради прийнято рішення за №674 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №1278 від 19.10.2012 «Про впорядкування тимчасової торгівлі на території міста Ізмаїла» (а.с.5), за змістом якого доповнено Перелік місць, традиційно використовуваних для ведення тимчасової виносної торгівлі на території міста Ізмаїл, а саме додано п.17 - парна сторона проспекту Леніна - на території, прилягаючій до земельної ділянки, що знаходиться в оренді у ПП СОК «Котигорошко» (пр. Леніна, 8) (а.с.5).

25.11.2004 року між Ізмаїльською міською радою та ПП СОК «Котигорошко» строком на 49 років укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,3727 га, яка знаходиться в місті Ізмаїлі, проспект Леніна, 8, для розміщення та експлуатації торгівельного комплексу (а.с.7, 8).

Згідно з ч.ч.1, 10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року за №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року за №280/97-ВР встановленні повноваження виконавчих органів в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку, до відання яких відносяться, зокрема, організація місцевих ринків, ярмарків, сприяння розвитку всіх форм торгівлі; встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад; встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з вимогами частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд звертає увагу на те, що згідно з вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є похідним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, у даній адміністративній справі насамперед підлягає встановленню факт порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача (внаслідок прийняття оскаржуваного рішення).

Аналогічна позиція підтверджується і змістом окремих рішень Конституційного Суду України, зокрема, рішення № 6-рп/1997 від 25 листопада 1997 року за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України та рішення № 9-рп/1997 від 25 грудня 1997 року за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України. Зі змісту вказаних рішень Конституційного Суду України випливає, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Суд критично відноситься до актів від 29.09.2014 року, 23.12.2014 року, 06.03.2015 року (т.2., а.с. 32-34) про виносну торгівлю, в зв'язку з тим, що з актів не вбачається хто саме здійснював виносну торгівлю, крім цього вищезазначені акти складені зацікавленими особами ПП СОК «Котигорошко».

З фотографій наданих представником позивача (т.1., а.с. 140 -146, т.2., а.с. 17 - 25) не вбачається в який час були зроблені фото та яким чином торгуючи особи перешкоджають позивачу для доступу до орендованої ним земельної ділянки, перекривають проходи та проїзди на ринок.

Суд критично відноситься до фотографій наданих представником позивача, які нібито доводять наявність перешкод позивачу у користуванні земельною ділянкою (т.2, а.с. 35 - 42) в зв'язку з тим, що на всіх фотографіях зображений один і той же лоток з тими ж самими овочами, що викликає сумніви в тому, що такі події мали місце.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 пояснили, що вони зареєстровані в якості фізичної особи підприємця та здійснюють торгівельну діяльність на ринку «Росинка», неодноразово, коли вони приходили зранку на своє робоче місце, воно було зайняте іншими особами, які здійснювали торгівельну діяльність і у них виникали конфлікти з цими особами.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7, пояснила, що працює в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», який знаходиться на ринку «Росинка» та належить ПП «ОСОБА_9», біля двох місяців по тому вона не могла вийти з магазину, в зв'язку з тим, що біля входу знаходився лоток з продуктами і невідомі особи здійснювали торгівельну діяльність.

З показань свідків вбачається, що невідомі особи перешкоджали торгівельній діяльності не позивачу, а іншим фізичним особам підприємцям.

Суд зазначає, що рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області від 16 серпня 2013 року № 674 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 1278 від 19.10.2012 року «Про впорядкування тимчасової торгівлі на території міста Ізмаїла», не передбачено дозволу на здійснення виносної торгівлі на проходах та проїзді до орендованої ПП СОК «Котигорошко» земельної ділянки та на робочих місцях інших осіб.

Таким чином, позивачем не доведено які перешкоди створені йому для доступу до орендованої ним земельної ділянки, не доведено яким чином порушуються його інтереси чи права оскаржуваним рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області.

За таких обставин, в задоволенні позову приватного підприємства спортивно - оздоровчого клубу «Котигорошко» до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області про скасування рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області від 16 серпня 2013 року № 674 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 1278 від 19.10.2012 року «Про впорядкування тимчасової торгівлі на території міста Ізмаїла» необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст.9-11, 69 -71, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову приватного підприємства спортивно - оздоровчого клубу «Котигорошко» до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області про скасування рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області від 16 серпня 2013 року № 674 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 1278 від 19.10.2012 року «Про впорядкування тимчасової торгівлі на території міста Ізмаїла» - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: О.Я.Присакар