Ухвала суду № 53265491, 05.11.2015, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2-п/130/9/2015

130/3685/14-ц

У Х В А Л А

05.11.2015 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шепеля К.А.,

за участі секретаря Маліщук Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, -

У С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 24 лютого 2015 року частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк" 36577,71 грн. заборгованості за кредитом, 30572 грн. пені та 18182,69 грн. заборгованості по процентам, а всього 85332,40 грн..

Крім цього, з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" стягнено судовий збір в сумі 852,67 грн..

22 липня 2015 року до суду надійшла заява від ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду з проханням його скасувати (а.с.58).

У зв'язку з перебуванням судді в щорічній відпустці на момент подачі ОСОБА_1 заяви про перегляд заочного рішення, розгляд даної заяви було призначено на 16 вересня 2015 року. В судовому засідання 16 вересня 2015 року ОСОБА_2 заявив клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з бажанням залучити адвоката для представлення його інтересів в суді. Тому судове засідання було відкладено на 28 вересня 2015 року (а.с.68).

28 вересня 2015 року задоволені ряд клопотань ОСОБА_1 : зупинено стягнення на підставі виконавчого документу по справі № 130/3685/14-ц провадження № 2/130/83/2015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ Приватбанк" 85332,4 грн. заборгованості по кредиту та 852,67 грн. судового збору, також роз'яснено йому право звернутися до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної допомоги у Вінницькій області для вирішення питання про призначення йому адвоката для представництва його інтересів у суді (а.с.80).

Судовий розгляд справи було відкладено на 10 г 08 жовтня 2015 року. 08 жовтня 2015 року судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному, тому розгляд заяви про перегляд заочного рішення відкладено на 22 жовтня 2015 року.

22 жовтня 2015 року надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що він перебуває на стаціонарному лікуванні в Жмеринській ЦРЛ, а курс лікування може тривати близько 10-14 днів, тому він просив відкласти судове засідання на 14 днів, оскільки він бажає взяти участь в розгляді даної заяви. До цієї заяви ОСОБА_2 надав довідку з Жмеринської ЦРЛ. У зв'язку з цим розгляд заяви було відкладено на 29 жовтня 2015 року, однак до канцелярії суду надійшла заява про відкладення розгляду заяви від ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що він продовжує знаходитися на лікуванні в Жмеринській ЦРЛ.

Таким чином розгляд заяви ОСОБА_1 було відкладено на 05 листопада 2015 року. ОСОБА_1 було повідомлено по телефону про час, дату та місце судового засідання, однак останній не з'явився, клопотань про відкладення судового засідання не подавав.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання. Жодних клопотань від нього не надходило.

Згідно з ч.1 ст.231 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Враховуючи, що ч.2 ст. 230 ЦПК встановлює, що заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження, суд розцінює численні клопотання про відкладення розгляду заяви як намагання затянути розгляд заяви.

Дослідивши заяву та матеріали справи, суд прийшов до такого.

Як видно з поданої ОСОБА_1 заяви, відповідач дізнався про винесене заочне рішення від державного виконавця, а текст рішення суду отримав лише 13 липня 2015 року. Відповідач зазначає, що він не отримував судові повістки на жодне судове засідання. Більше року відповідач проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 і повернувся до м . Жмеринка лише в червні 2015 року. За вказаною в позовній заяві адресою протягом трьох років ніхто не проживає. Тому відповідач вважає, що суд, винісши заочне рішення у його відсутність порушив його право надавати заперечення та докази проти позовних вимог позивача. Крім цього, відповідач наголошує, що відповідальність за невиконання умов кредитно-заставного договору наступає вже через місяць після несвоєчасного погашення кредиту та несвоєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами, що повинно було б спричинити початок претензійно-позовної роботи ще з листопада 2011 року, а не в кінці 2014 року (тобто близько трьох років), що безумовно призвело до надмірного завищення розрахунку даної кредитної заборгованості та є прямим зловживанням позивача по відношенню до відповідача. До позовної заяви банком не було додано доказів розміру суми повернення відповідачем кредитних коштів та нарахованих процентів до 04 листопада 2011 року, що унеможливлює перевірку достовірності наданого банком розрахунку заборгованості.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він був неналежним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання спростовуються матеріалами справи, а саме: конверти з судовими повістками повернулися до суду з відмітками "за закінченням терміну зберігання" (а.с.30, 34, 36, 38).

Відповідно до ч. 4 ст. 74 ЦПК України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємця за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з інформацією, наданою адресно-довідковим сектором УДМС України у Вінницькій області відповідач значиться зареєстрованим за вказаною в позовній заяві адресою (а.с.24).

Крім цього, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Тому доводи відповідача про те, що судової повістки про виклик в судові засідання до відповідача не надходили суд не приймає до уваги і вважає їх безпідставними.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання під час судового розгляду, не надав суду обґрунтовані заперечення до позову, не представив докази, якими обґрунтовуються такі заперечення.

Відповідно до ч.1 ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд вважає, що відповідач не навів переконливих мотивів, з яких судове рішення підлягало б скасуванню, намагався затягнути процес виконання рішення суду, а тому заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Згідно з п.1 ч.3 ст.231 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Керуючись ст.ст.230, 231, 232 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жмеринського міськрайонного суду від 24 лютого 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постанлвлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуючий К.Шепель