Вирок № 53263460, 09.11.2015, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4511/15-к

Номер провадження 1-кп/623/294/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2015 року м. Ізюм

Колегія суддів Ізюмського міськрайонного суду Харківської області у складі:

головуючого судді: Одарюка М.П.

судді: Піддубного І.А.

судді: Гуренко М.О.

за участю секретаря судового засідання: Вовк І.В.

прокурора: Масельського І.О.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника: ОСОБА_2

потерпілої: не з'явилася

законного представника потерпілої ОСОБА_3

представника потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015220320001782 від 17 липня 2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Борова Борівського району Харківської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-21.09.2001 року Борівським районним судом Харківської області за ст.101 ч.3, ст. 140 ч.2 КК України (1960 року) до 9 років позбавлення волі, з подальшим переглядом вироку Апеляційним судом Харківської області до 8 років позбавлення волі, 28.12.2007р. Постановою Дергачівського районного суду Харківської області звільнений умовно - достроково на невідбутий термін 1 рік 4 місяці 24 дня;

-14.02.2014 року Борівським районним судом Харківської області за ст.185 ч.1 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень, 26.02.2015 року Борівським районним судом Харківської області, покарання призначене вироком від 14.02.2014 року замінено громадськими роботами строком на 50 годин,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ,ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 186 КК України

В С Т А Н О В И В:

17.07.2015 року приблизно об 11-00 годині ОСОБА_1, знаходячись по вул. Шмідта в м.Ізюм, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, зустрів малолітню ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка чекала на свою подругу. Усвідомлюючи, що остання є малолітньою і в силу свого віку не зможе вчинити йому належного опору, тобто перебуває в безпорадному стані, ОСОБА_1 вирішив зґвалтувати її природнім та неприроднім способом, після чого заволодіти її майном.

Реалізуючи свій злочинний умисел. ОСОБА_1 з метою пошуку місця, де його діям не зможуть перешкодити сторонні особи, зацікавивши малолітню ОСОБА_5 пропозицією познайомити її зі своєю вигаданою племінницею, прослідував з нею на берег річки Сухий Ізюмець, в районі будинку № 14-а по вул. Комсомольській в м. Ізюм, де з метою зґвалтування та задоволення статевої пристрасті неприродним шляхом, використовуючи безпорадний стан малолітньої потерпілої та свою фізичну перевагу наказав аби ОСОБА_5 роздяглась, після чого усвідомлюючи, що воля до опору у потерпілої пригнічена і в силу свого віку вона не зможе надати йому належного опору, застосовуючи фізичну силу, у вигляді утримування малолітньої ОСОБА_5, здійснив з нею маніпуляції своєю рукою в області статевих органів малолітньої, що імітує статевий акт.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 ліг на землю, оголивши свої статеві органи, та вимагав аби малолітня ОСОБА_5 вступила з ним в статевий акт неприродним способом, шляхом "реr os". Потерпіла відмовилась, тоді ОСОБА_1, рухомий низинними спонуканнями, застосовуючи фізичну силу, схопив ОСОБА_5, подолавши тим самим волю останньої до опору та задовольнив з нею статеву пристрасть неприродним способом, шляхом «реr оs».

Таким чином своїми злочинними діями ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч.3 ст.153 КК України - насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, тобто задоволення статевої пристрасті неприроднім способом із застосуванням фізичного насильства та з використанням безпорадного стану потерпілої, вчинене щодо малолітньої особи.

Крім того, 17.07.2015 року приблизно о 11-00 годині ОСОБА_1, скоївши злочин, передбачений ч.3 ст.153 КК України - насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, тобто задоволення статевої пристрасті неприроднім способом із застосуванням фізичного насильства та з використанням безпорадного стану потерпілої, вчинене щодо малолітньої особи, продовжуючи свої злочинні дії, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на берегу річки Сухий Ізюмець, в районі будинку № 14-а по вул. Комсомольській в м.Ізюм, після насильницького задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, шляхом «рег оs», діючи повторно, маючи умисел на статеві зносини з малолітньою ОСОБА_5, скориставшись її безпорадним станом, та застосовуючи фізичне насильство, перевернув її на спину та утримуючи спробував вступити з малолітньою потерпілою в статевий зв'язок в природній формі проти її волі, проте не зміг довести злочин до кінця, з причин що не залежали від його волі, а саме у зв'язку з особливостями будови статевих органів малолітньої ОСОБА_5, які не дозволили йому здійснити статеві зносини з потерпілою в природній формі, у зв'язку з чим ОСОБА_1, продовжуючи утримувати малолітню потерпілу, продовжив імітувати статевий акт, шляхом тертя своїм статевим членом в області статевих органів малолітньої ОСОБА_5

Злочинними діями ОСОБА_1 малолітній потерпілій ОСОБА_5 згідно висновку судово-медичної експертизи №258-ИЗ/15, заподіяні тілесні ушкодження у вигляді потертості слизової оболонки лівої малої статевої губи.

Таким чином своїми злочинними діями ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений, ч.2 ст.15, ч.4 ст.152 КК України - закінчений замах на зґвалтування, тобто статеві зносини, вчинені особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.153 КК України з малолітньою особою із застосуванням фізичного насильства, з використанням безпорадного стану потерпілої особи, що не доведене до кінця з причин, що не залежали від волі підозрюваного.

Крім того, ОСОБА_1, маючи судимість за корисливий злочин, діючи повторно, 17.07.2015 року, приблизно о 11-00 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на березі річки Сухий Ізюмець, в районі будинку № 14-а по вул. Комсомольській в м. Ізюм, разом з малолітньою потерпілою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, під час задоволення статевої пристрасті неприроднім шляхом та зґвалтування потерпілої, діючи з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, використовуючи свою фізичну перевагу примусив потерпілу ОСОБА_5 віддати йому золоті сережки, які знаходились у вухах потерпілої, тим самим ОСОБА_1, відкрито викрав відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №7, сережки із золота 583 проби, загальною вагою 2,16 грама, вартістю 739 грн. 58 коп., чим спричинив матеріальні збитки на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 cвою вину у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 186 КК України визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини вчиненого ним злочину, повідомив, що приїхав до міста Ізюму з метою отримання водійських прав, після поїздки до МРЕО міста Ізюму він йшов по вул. Шмідта в м. Ізюмі, зацікавив малолітню потерпілу вигаданою племінницею Ксенією, вони прийшли на берег річки Сухий Ізюмець, де обвинувачений здійснив с потерпілою насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом "per os", а потім спробував здійснити статеві зносини з потерпілою в природній спосіб, однак не зміг довести це до кінця з причин що не залежали від його волі, після чого примусив потерпілу зняти золоті сережки з вух, які поклав у задній карман штанів. На берегу річки вони пробули близько чотирьох годин, обвинувачений випив за весь час вчинення злочинів близько 1 літру самогону. Просив суд суворо не карати оскільки він дуже розкаюється.

Допитана в судовому засіданні законний представник потерпілої ОСОБА_3 (мати потерпілої) пояснила що 17 липня 2015 року близько 11 години вона відпустила свою доньку ОСОБА_5 погуляти з подружкою у дворі, около 12 години вона вийшла во двір покликати доньку на обід, з`ясувала що вони і не гуляли, почала шукати доньку, сусідка сказала що бачила її доньку з невідомив чоловіком, вона викликала міліцію, та близько 18 години її повідомили що донька знайшлась, коли вони зустрілись донька була в тяжкому психо - емоційному стані, була напугана і не розуміла що сталося.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання за ч.3 ст. 153 КК України у вигляді 12 років позбавлення волі, за ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 152 КК Україи до 10 років позбавлення волі, за ч.2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначити покарання у вигляді 12 років позбавлення волі, на підставі ст. 71,72 КК України приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком у вигляді 6 днів позбавлення волі та остаточно призначити покарання у вигляді 12 років та 6 днів позбавлення волі.

Законний представник потерпілої ОСОБА_3 та представник малолітної потерпілої ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали позицію прокурора стосовно міри покарання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 просив врахувати щире каяття обвинуваченого як пом'якшуючу обставину та заявив клопотання про повернення обвинуваченому вилучений у нього телефон, оскільки в ньому знаходиться мобільний телефон його цивільної дружини.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1, захисник ОСОБА_2, законний представник потерпілої ОСОБА_6, представник потерпілої ОСОБА_4 та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч.3 ст. 153 КК України - насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства та з використанням безпорадного стану потерпілої, вчинене щодо малолітньої особи; за ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України як закінчений замах на згвалтування, тобто статеві зносини, вчинені особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 153 КК України з малолітньою особою із застосуванням фізичного насильства, з використанням безпорадного стану потерпілого особи, що не доведене до кінця з причин, що не залежали від волі обвинуваченого; за ч.2 ст. 186 КК України - тобто грабіж (відкрите викрадення чужого майна), вчинене повторно.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 не працює, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий, проходив службу у Збройних Силах України, скарг за місцем проживання не надходило, про що свідчать: довідки лікарів, вимога щодо судимості та його свідчення, довідка військкомату, довідка - характеристика.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесені до злочинів: ч. 4 ст. 152 КК України до особливо тяжкого злочину, ч. 3 ст. 153 КК України до особливо тяжкого злочину, ч. 2 ст. 186 КК України до тяжкого злочину.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння (висновок №99 від 17.07.2015р.).

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які законом віднесені до тяжких та особливо тяжких злочинів, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Керуючись ст.65 КК України, з урахуванням викладеного суд вважає, що міра покарання підсудному повинна бути обрана в межах санкцій ч.4 ст. 152, ч. 3 ст.153, ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі.

Положення ч. 3 ст. 68 КК України встановлюють, що за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

При цьому, оскільки ОСОБА_1 був засуджений 14 лютого 2014 року Борівським районним судом Харківської області за ч.1 ст.185 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень, ухвалою Борівського районного суду Харківської області від 26.02.2015 року покарання призначене вироком Борівського районного суду Харківської області за ч.1 ст.185 КК України у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень замінено громадськими роботами строком на 50 годин, які не відбуті в повному обсязі (відпрацьовано один день), тому суд остаточно призначає покарання у відповідності до вимог ст.ст.70,71,72 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначених покарань.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення - одному дню позбавлення волі відповідають вісім годин громадських робіт.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Судові витрати згідно ч.2 ст. 124 КПК України, а саме витрати, пов`язані з проведенням молекулярно-генетичної експертизи що проводилась експертами у розмірі 3693,20 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Після набрання вироком законної сили речові докази, які зазначені у постанові про визнання речовими доказами, а саме - труси, шорти, майку та тапки, які належать потерпілої ОСОБА_5 повернути володільцю; труси, штани, спортивну кофту, светер, які були вилучені у обвинуваченого, повернути володільцю.

Дослідивши клопотання захисника обвинуваченого про повернення мобільного телефону, який був вилучений у обвинуваченого ОСОБА_1, суд відмовляє в задоволенні даного клопотання, оскільки не надано документального підтвердження визнання речовим доказом мобільного телефону, а суд у відповідності до ч.9 ст. 100 КПК України вирішує питання виключно стосовно долі речових доказів і документів, які були надані суду.

Цивільний позов - не заявлено.

Керуючись ст.ст. 65-67, 70-72, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 186 КК України, ст. ст. 100, 124, 349, 370, 374 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання:

За ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України - 10 (десять) років позбавлення волі;

За ч. 3 ст. 153 КК України - 11 (одинадцять) років позбавлення волі;

За ч. 2 ст. 186 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 покарання у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за вказаним вироком покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Борівського районного суду Харківської області від 14.02.2014 року в виді штрафу 850 гривень, замінену відповідно до ухвали Борівського районного суду Харківської області від 26.02.2015 року на 50 годин громадських робіт, що відповідно до ст. 72 КК України, відповідає 6 (шести) дням позбавлення волі.

Остаточно призначити до відбування ОСОБА_1 міру покарання у виді 11 (одинадцяти) років та 6 (шести) днів позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Термін відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання - 23 год. 20 хв. 17 липня 2015 року.

Стягнути з ОСОБА_1, судові витрати на проведення молекулярно- генетичної експертизи №319 в сумі 3693 грн. 20 коп., які підлягають перерахуванню до Державного бюджету (р/р 314195447000051, код доходів 24060300, ЕДРПОУ 37999680, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Цивільний позов - не заявлено.

Речові докази після набрання вироком законної сили - труси, шорти, майку та тапки, які належать потерпілій ОСОБА_5 повернути володільцю; труси, штани, спортивну кофту, светер, які були вилучені у обвинуваченого, повернути володільцю.

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про повернення вилученого у обвинуваченого мобільного телефону.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: М.П. Одарюк

Суддя: І.А.Піддубний

Суддя: М.О.Гуренко