Ухвала суду № 53263194, 05.11.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/15364/15-ц

н/п 2/640/3633/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2015 року суддя Київського районного суду м. Харкова Якуша Н.В. розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, за участі третьої особи: Рахмаіл Елліни Костянтинівни, про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

02.09.2015 року до Київського районного суду м. Харкова звернувся позивач з позовом до відповідача із вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки.

20.10.2015 року до судді надійшли відомості щодо місця реєстрації відповідача по справі.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2015 року позовна заява була залишена без руху, оскільки в порушенні п.6 ч. 1 ст. 119 ЦПК України позивач не зазначив доказів, що підтверджують кожну обставину.

Так, Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції, а також дотримання позивачем вимог, передбачених ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, вбачається, що позивач всупереч вимогам ч.5 ст. 119 ЦПК України не надав доказів сплати судового збору за розгляд даної справи, про що робітниками суду було складено відповідний акт.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 визначено, що вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, якщо така вимога пред'явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості тощо). Вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави, пред'явлена до звернення до суду з вимогою про виконання основного зобов'язання, оплачується судовими збором як вимога майнового характеру.

Згідно долученої до матеріалів справи копії рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.10.2012 року, судом вбачається, що вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки предявлена вже після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання, тому позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» є вимогами немайнового характеру.

Так, відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» з 01 січня 2014 року мінімальна заробітна плата установлена у місячному розмірі 1218 грн.

З 01.09.2015 року згідно п.п.2 п.2 ч.2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (1218 грн.).

Разом з тим, позивач не надав до суду квитанцію про сплату судового збору на суму 1218 грн. 00 коп. (сума вираховується із розміру, який встановлений на день звернення із позовом виходячи з штампу поштового відділення, а саме 01.09.2015 року).

Отже, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було розяснено, що вони мають надати квитанцію про сплату судового збору на загальну суму 1218 грн. 00 коп., які повинні бути перераховані на наступний рахунок: отримувач коштів: Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача: 37999675, банк отримувача: ГУДКСУ в Харківській обл., МФО: 851011, рахунок отримувача:31219206700004, кодкласифікації доходів бюджету: 22030001, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746.

У відповідності до норм Цивільно-процесуального кодексу України якщо недоліки позовної заяви у встановлений суддею строк, що не може перевищувати пять днів з дня отримання позивачем ухвали, позивач не усунув, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 121 ЦПК України позовна заява визнається неподаною та підлягає поверненню позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи позивач отримав ухвалу суду 26 жовтня 2015 року та мала протягом пяти днів усунути визначені суддею недоліки.

Разом із тим, у визначений суддею строк, тобто до 02 жовтня 2015 року включно, позивач не усунув вказані суддею недоліки, тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 121 ЦПК України позовна заява визнається неподаною та підлягає поверненню позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду з подібним позовом після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Відповідно до п. 21.3 «Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ», яка затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 року № 173, у разі не усунення недоліків у встановлений строк, якщо на ухвалу не надійшла апеляційна скарга, позовна заява/заява з ухвалою про залишення без руху не пізніше трьох днів після закінчення строку для усунення недоліків передається для розгляду судді.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, за участі третьої особи: Рахмаіл Елліни Костянтинівни, про звернення стягнення на предмет іпотеки - вважати неподаною та повернути позивачу.

Розяснити позивачу про його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.В. Якуша