Ухвала суду № 53257140, 02.11.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 457/1570/14 Головуючий у 1 інстанції: Грицьків В.Т.

Провадження № 22-ц/783/3894/15 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

Категорія: 19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої - судді Копняк С.М.,

суддів - Кабаля І.І., Монастирецького Д.І.,

секретаря - Юзефович Ю.І.,

з участю представника апеллянта - ОСОБА_2, представника позивача Управлінння комунальної власності Трускавецької міської ради - Грицьків Г.С., представника позивача Виконавчого комітету Трускавецької міської ради - Григоришин В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 02 квітня 2015 року у справі за позовом Виконавчого комітету Трускавецької міської ради, Управління комунальної власності Трускавецької міської ради до ОСОБА_8, ОСОБА_7 про зобов»язання не чинити перешкод та виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Виконавчого комітету Трускавецької міської ради, Управління комунальної власності Трускавецької міської ради про визнання права користування житловим приміщенням, видачу ордера на житлове приміщення та укладення договору найму житлового приміщення, -

в с т а н о в и л а:

Оскаржуваним рішенням позовні вимоги Виконавчого комітету Трускавецької міської ради, Управління комунальної власності Трускавецької міської ради до ОСОБА_8, ОСОБА_7 про зобов»язання не чинити перешкод та виселення задоволено.

Зобов»язано ОСОБА_8, ОСОБА_7 не чинити перешкод Трускавецькій міській раді у користуванні квартирою АДРЕСА_1

Виселено ОСОБА_8, ОСОБА_7 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Виконавчого комітету Трускавецької міської ради, Управління комунальної власності Трускавецької міської ради про визнання права користування житловим приміщенням, видачу ордера на житлове приміщення та укладення договору найму житлового приміщення відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 02 квітня 2015 року оскаржили відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_8

В обґрунтування апеляційної скарги посилаються на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без дослідження усіх доказів у справі, висновок суду зроблений лише на підставі свідчень ОСОБА_9, ОСОБА_10, які є зацікавлені в розгляді справи, однак судом не взято до уваги показань інших свідків, які підтвердили той факт, що ОСОБА_11 дбала про ОСОБА_12, якого на підставі рішення МСЕК від 06 грудня 2012 року визнано інвалідом другої групи загального захворювання.

Зазначають, що судом не надано належної оцінки тому факту, що саме ОСОБА_9 забрала паспорт та ідентифікаційний номер ОСОБА_12, коли дізналась, що останній має намір віддати свою квартиру відповідачам та незаконно тримала його в себе, щоб ОСОБА_12 не міг розпоряджатись своєю квартирою до смерті. Крім того, судом не взято до уваги приписи ст.ст.328, 344 ч.2 ст.810, ст.814 ЦК України та ст.128 ЦК УРСР.

Мотивують апеляційну скаргу також і тим, що за рішенням виконавчого комітету Трускавецької міської ради №291 від 16.09.1982 року, ОСОБА_12 за обмінним ордером набув право на житло, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Поряд з цим будинком, знаходилась квартира батьків ОСОБА_12, яку вони отримали і на дітей, в тому числі і на ОСОБА_12, однак її забрала міська рада, суд першої це в своєму рішенні не відобразив. Спірна квартира була передана на підставі ордеру ОСОБА_12 у 1982 році. Протягом 32 років він відкрито, безперервно володів нерухомим майном, а значить набув право власності на це майно. Також відповідачі проживають у вказаній квартирі з 2006 року і по теперішній час, як члени сім»ї наймача, є близькими родичами ОСОБА_12, оплачують комунальні послуги, вважають, що набули право користування цією квартирою після смерті ОСОБА_12, яка є для них постійним місцем проживання. В квартиру вони заселились не самоправно, як зазначено в позовній заяві, а на прохання та з дозволу ОСОБА_13 Окільки смерть ОСОБА_12 була не передбачена, вони не встигли оформити відповідні документи. Після його смерті вони й надалі проживають в спірній квартирі, також відповідачі звертались до позивача щодо укладення договору найму, однак їм було відмовлено.

Просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по суті їхніх позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_2 в підтримання мотивів, викладених в апеляційній скарзі, пояснення представників позивачів Грицьків Г.С. та Григоришин В.В. проти мотивів, викладених в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з правильністю висновків суду першої інстанції, оскільки вони зроблені на підставі вірно встановлених існуючих правовідносин між сторонами, а доводи апеляційної скарги правильності оскаржуваного рішення не спростовують. До такого висновку колегія суддів дійшла з врахуванням таких обставин.

За приписами ч. 1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пленум Верховного Суд України у п.11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 роз»яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення відповідає зазначеним вимогам.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до положень ст. ст. 11, 15 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

На підставі ст. ст. 10, 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Обставини визнані сторонами, не підлягають доказуванню. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень ст. ст. 57, 64 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які що мають значення для вирішення справи. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналу.

Встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради народних депутатів Львівської області № 9 від 09 січня 1978 року сім'я ОСОБА_14 в складі чотирьох осіб (дружина - ОСОБА_14, чоловік - ОСОБА_15, син - ОСОБА_12, донька - ОСОБА_16) отримала квартиру АДРЕСА_2, що стверджується копією рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради народних депутатів Львівської області № 9 від 09 січня 1978 року, копією списку на закріплення квартир в будинку АДРЕСА_11, копією ордера № 000994 серія Шх від 10 січня 1978 року, які знаходяться у матеріалах справи.

Згідно рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради народних депутатів Львівської області № 291 від 16 вересня 1982 року (копія якого знаходиться в матеріалах справи) був проведений трьохсторонній обмін жилими площами квартиронаймачів ОСОБА_17 та ОСОБА_14, а саме:

ОСОБА_17 отримала обмінний ордер на заняття трьохкімнатної квартири АДРЕСА_3, склад сім'ї - 4 чол.;

ОСОБА_14 отримала обмінний ордер на заняття двохкімнатної квартири АДРЕСА_4, складі сім'ї - 1 чол.;

ОСОБА_12 отримав обмінний ордер на заняття однокімнатної квартири АДРЕСА_5, складі сім'ї - 1 чол. (копії обмінних ордерів знаходяться у матеріалах справи).

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 18 березня 2014 року, ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Квартира АДРЕСА_6, в якій проживав до смерті ОСОБА_12, згідно рішення Трускавецької міської ради № 118 від 25.04.1996 року належить до комунальної власності Трускавецької міської ради народних депутатів і віднесена до об'єктів нерухомого майна Трускавецької міської ради.

Квартира АДРЕСА_7 станом на 01 січня 2015 року є неприватизованою і перебуває на балансі КП «Трускавецьжитло», про що свідчить довідка КП «Трускавецьжитло» від 12 лютого 2015 року за №1501120202. Ця квартира складається з однієї кімнати, житловою площею 16,1 кв.м. Відповідно до довідки ТОВ ТКО "Комфорт-сервіс" від 25 березня 2014 року №1866 в зазначеній квартирі з моменту вселення та до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав лише громадянин ОСОБА_12

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_12 проживав у спірній квартирі з 1982 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, однак не звертався із заявою про приватизацію спірної квартири АДРЕСА_7, що стверджується листом начальника управління комунальної власності Трускавецької міської ради О. Сегер за № 183 від 16 квітня 2014 року. Тобто, своїм правом на приватизацію житла у відповідності до ст. 65-1 ЖК Української РСР, яка передбачає що наймачі жилих приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду можуть за згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з ними, придбати займані ними приміщення у власність на підставах, передбачених чинним законодавством, ОСОБА_12 не скористався.

Дане житлове примішення знаходиться в неприватизованому житловому фонді Трускавецької міської ради, що підтверджується довідкою виданою КП «Трускавецьжитло» № НОМЕР_1 від 17 квітня 2014 року.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про те, що на час смерті ОСОБА_12 квартира АДРЕСА_6 відносилася до комунальної власності Трускавецької міської ради, є вірними.

І оскільки покійний своїм правом на приватизацію не скористався, голослівними та безпідставними є вимоги апелянтів щодо набувальної давності.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що не заслуговують на увагу твердження відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про їх спільне проживали разом з помершим ОСОБА_12 у квартирі АДРЕСА_1 з 2006 року, з підстав недоведеності такого.

Так, факт сумісного проживання у однокімнатній квартирі за твердженням ОСОБА_7 та ОСОБА_8, був зумовлений тим, що ОСОБА_12 необхідна була стороння допомога, оскільки він часто хворів, не мав постійного заробітку. Однак, з ксерокопії трудової книжки ОСОБА_12, яка знаходяться у матеріалах справи, вбачається, що останній працював з 2006 року по 28 лютого 2009 рік у Будинку учнівської творчості відділу освіти Трускавецької міської ради на різних посадах та з 16 травня 2009 року по 17 травня 2011 року в ПП «Ягуар-777» на посаді охоронника, що спростовує твердження апелянтів про необхідність сторонньої допомоги.

Наявні в матеріалах справи копії квитанцій про сплату комунальних платежів, також свідчать про те, що в спірній квартирі проживав лише ОСОБА_12, оскільки нарахування були лише на одну особу.

Крім того, відповідно до довідок КП «Трускавецьтепло» від 25 березня 2015 року за №13, ТзОВ «ТКО «Комфорт-сервіс» від 25 березня 2015 року за № 5032502, ТзОВ «Трускавецький водоканал» від 25 березня 2015 року за №269, заборгованість за адресою: квартира АДРЕСА_1 до дня смерті ОСОБА_12 була відсутня, або незначною, а станом на 01 березня 2015 року заборгованість вже є значною.

Як вбачається з відповіді з Трускавецького МС ГУДМСУ у Львівській області за вих. №1184 від 09 жовтня 2014 року, ОСОБА_8 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_9.

З відповіді з Трускавецького МС ГУДМСУ у Львівській області за вих. № 1249 від 24 жовтня 2014 року вбачається, що ОСОБА_7 знята з реєстраційного обліку по адресі: АДРЕСА_10 з 01.04.2014 року, тобто після смерті ОСОБА_12

Відповідачі ОСОБА_8 та ОСОБА_7 забезпечені житлом, що стверджується також копією свідоцтва про право власності на житло від 29.08.1997 року, з якого вбачається, що ОСОБА_8 дійсно належить на праві спільної сумісної власності разом із ОСОБА_7 квартира АДРЕСА_9; копією свідоцтва про право власності на житло від 01.12.2000 року, з якого вбачається, що ОСОБА_7 дійсно належить на праві спільної сумісної власності разом із ОСОБА_11 квартира АДРЕСА_10.

Що стосується факту проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 після смерті ОСОБА_12 у кв.АДРЕСА_1, то він доводиться фотокартками, які надані ОСОБА_8 та ОСОБА_7 та які знаходяться у матеріалах справи, актом обстеження комісії від 16 лютого 2015 року, копія якого знаходиться у матеріалах справи, показами свідків, які живуть по сусідству з квартирою №125, заявами ОСОБА_7 від 04 грудня 2014 року на адресу комунальних підприємств м.Трускавця про укладення з нею договорів про надання послуг, оскільки вона проживає за адресою АДРЕСА_1 , копією заяви ОСОБА_7 на ім'я голови виконкому Трускавецької міської ради від 03 квітня 2014 року про видачу ордеру на постійне проживання на її ім'я та укладення договору найму з нею та ОСОБА_8.

Згідно ст. 64 ЖК Української РСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають.

Відпоідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не можна віднести до членів сім'ї наймача, тобто ОСОБА_12, і такі не є особами, які постійно з ним проживали, оскільки судом встановлено, що вони почали проживати у АДРЕСА_1 вже після смерті ОСОБА_12

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки такі є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам як матеріального так і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

А відтак, враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до вірного переконання, що первісний позов слід задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_8 висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки такі є вірними та відповідають нормам як матеріального, так і процесуального права, ґрунтуються на повному та всебічному дослідження поданих суду доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржуване рішення ухвалене судом на підставі наявних у справі доказів. Висновки суду ґрунтуються на аналізі зібраних у справі доказів.

З висновками суду слід погодитись, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України. Підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 02 квітня 2015 року відсутні.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.п.1,4, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 02 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуюча Копняк С.М.

Судді: Кабаль І.І.

Монастирецький Д.І.