Вирок № 53256645, 09.11.2015, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/793/15-к

провадження №1-кп/457/90/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2015 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі: головуючої - судді Василюк Т.В.

з участю: секретаря Луцької І.І.

прокурора Шведа С.Р.

обвинуваченого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Трускавці матеріали кримінального провадження № 12015140140000069 про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Трускавець Львівської області, українця, громадянина України, освіта неповна вища, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Трускавець Львівської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, суд -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 14.02.2015 року близько 23:00 год. в групі осіб із ОСОБА_2 та невстановленою слідством особою, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись неподалік кафе «13 стільців», що у м. Трускавці по вул. Івасюка, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалася особливою зухвалістю, порушив громадський порядок, всупереч існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, з метою самоутвердження за рахунок приниження іншої особи, умисно, безпричинно, висловлювався нецензурною лайкою до ОСОБА_3, не реагуючи на прохання останнього заспокоїтися, безпричинно наніс декілька ударів руками і ногами по голові, обличчю та всьому тілу ОСОБА_4 та ОСОБА_5, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта № 86 від 18.02.2015 року по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров'я, та інші легкі тілесні ушкодження.

ОСОБА_2 14.02.2015 року близько 23:00 год. в групі осіб із ОСОБА_1 та невстановленою слідством особою, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись неподалік кафе «13 стільців», що у м. Трускавці по вул. Івасюка, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалася особливою зухвалістю, порушив громадський порядок, всупереч існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, з метою самоутвердження за рахунок приниження іншої особи, умисно, безпричинно, висловлювався нецензурною лайкою до ОСОБА_3, не реагуючи на прохання останнього заспокоїтися, безпричинно наніс декілька ударів руками і ногами по голові, обличчю та всьому тілу ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта № 86 від 18.02.2015 року по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров'я, та інші легкі тілесні ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним частково у скоєному злочині, а по суті пред'явленого йому обвинувачення пояснив, що з потерпілими він раніше знайомим не був. 14.02.2015 року він разом із братом та друзями перебував поблизу кафе «13 стільців», коли він почув крики брата, що його б'ють, то разом із ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 побіг на допомогу. Намагаючись захистити брата, він наніс декілька ударів руками, а потім і ногами по нападниках. У вчиненому щиро розкаявся, обіцяв в майбутньому не допускати такої поведінки.

Обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винним частково у скоєному злочині, а по суті пред'явленого йому обвинувачення пояснив, що 14.02.2015 року він разом із братом та друзями перебував поблизу кафе «13 стільців». Він підійшов до компанії, яка стояла поблизу входу в кафе попросити сигарету. Йому відповіли, що сигарети не має. Він став біля цих осіб та почав на них дивитися. Потерпілий ОСОБА_3 спитав чого він на них дивиться та почав його бити. Він почав кричати та йому на допомогу прибіг брат, який почав бити нападників. Його били ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ще троє. Дівчина, яка перебувала разом з нападниками, била його сумочкою по голові. Його мама побачила з вікна бійку, вибігла на вулицю та забрала його. Йому було завдано тілесних ушкоджень, він змушений був проходити медичну експертизу.

Не зважаючи на часткове визнання вини обвинуваченими, їх винуватість підтверджується наступними доказами.

Показами потерпілого ОСОБА_3, даними в судовому засідання, про те, що він 14.02.2015 року разом із своєю дівчиною вирішив відсвяткувати день «Святого Валентина». Разом із своє дівчиною та друзями вони пішли в кафе «13 стільців» по вул. Івасюка в м. Трускавці. Близько 23:00 год. вони вийшли на вулицю та стояли біля кафе. До них підійшов ОСОБА_2 та попросив сигарету. Йому відмовили, він погукав своїх друзів, після чого ОСОБА_2 почав бити ОСОБА_4. Почалася бійка в ході якої він нікого не бив, тільки відштовхував, однак відчув два удари з-заду. Свідомості він не втрачав. Прибігла мама ОСОБА_2, і він при ній наніс йому удар рукою. Після бійки ОСОБА_4 допоміг йому дійти додому.

Показами потерпілої ОСОБА_6, даними в судовому засідання, про те, що вона разом із своїм хлопцем 14.02.2015 року вирішила відсвяткувати день «Святого Валентина». Вони та їх друзі пішли в кафе «13 стільців» по вул. Івасюка в м. Трускавці. Близько 23:00 год. вони вийшли на вулицю, оскільки їм сказали, що кафе закривається, та стояли біля кафе розмовляли. До них підійшов ОСОБА_2 та попросив сигарету. Йому відмовили, після чого ОСОБА_2 погукав своїх друзів та почав бити ОСОБА_4. Почалася бійка, в ході якої її штовхнули на землю. Вона встала та почала бити нападників сумкою, однак її знову відштовхнули. Вона почала розбороняти учасників конфлікту. Вона бачила, як ОСОБА_4 били ОСОБА_8 та ОСОБА_1. ОСОБА_2 постійно присутній під час конфлікту не був, він то приходив, то йшов геть. Весь конфлікт тривав приблизно 10 хв.

Показами свідка ОСОБА_10, даними в судовому засідання, про те, що потерпілий ОСОБА_3 є його сином. 14.02.2015 року близько 23:30 год. він прийшов додому весь в крові. Зі слів сина йому стало відомо, що в нього та його друзів був конфлікт під час якого його, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 побили. Він із своїм знайомим відвезли сина в Трускавецьку міську лікарню, де лікар викликав міліцію. Приїхали працівники міліції, які їх опитали. Згодом сина відвезли в Дрогобицьку міську лікарню із підозрою на черепно-мозкову травму.

Показами свідка ОСОБА_4, даними в судовому засідання, про те, що він разом із ОСОБА_3, ОСОБА_6 та іншими 14.02.2015 року святкували день «Святого Валентина» в кафе «13 стільців» по вул. Івасюка в м. Трускавці. Близько 23:00 год. вони вийшли на вулицю, так як кафе зачинялося. До них підійшов ОСОБА_2 та попросив сигарету, на що він відповів, що у нього немає сигарет. ОСОБА_2 погукав своїх знайомих і раптом його без жодних пояснень почали бити. Йому нанесли декілька ударів, зокрема і ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Приїхала якась машина і нападники почали тікати. Потім прийшла мати ОСОБА_2 та забрала його геть.

Показами свідка ОСОБА_11, даними в судовому засідання, про те, що 14.02.2015 року близько 23:00 год. почула крик. Вона подивилася із свого вікна на четвертому поверсі та помітила силует сина. Вона вибігла на вулицю, де побачила незнайомих хлопців та дівчину, а також своїх синів: ОСОБА_2 та ОСОБА_1, та їх друзів ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Вона бачила як потерпілий ОСОБА_3 та ще два хлопці били її сина ОСОБА_2. Вона разом із ОСОБА_1 відвели ОСОБА_2 додому. ОСОБА_1 їй казав, що потерпілий ОСОБА_3 перший наніс удари. Також вона бачила кров на обличчі у потерпілого ОСОБА_3

Показами свідка ОСОБА_14, даними в судовому засідання, про те, що 14.02.2015 року він близько 22:30 год. вийшов на прогулянку. Він сидів на лавці разом із друзями: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_7, ОСОБА_8. ОСОБА_2 пішов до компанії, яка стояла неподалік входу в кафе «13 стільців» попросити сигарету. ОСОБА_17 почав кричати «Допоможіть!». Вони підбігли на допомогу. Потерпілий ОСОБА_3 спитав, чого він сюди прийшов. Почалася бійка, під час якої ОСОБА_17 повалили на землю. Він підняв ОСОБА_17 і в цей час підійшов ОСОБА_3 та почав бити ОСОБА_17. Під час бійки ОСОБА_1 намагався всіх розборонити. Він особисто нікого не бив. Мати ОСОБА_2 вибігла з під'їзду, коли він вже йшов додому.

Показами свідка ОСОБА_18, даними в судовому засідання, про те, що 14.02.2015 року ОСОБА_3 запросив його разом із іншими друзями відсвяткувати день «Святого Валентина». Вони пішли в кафе «13 стільців» по вул. Івасюка в м. Трускавці, де пили пиво. З ним був ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_19 та інші. Близько 23:00 год. вони вийшли на вулицю, так як кафе зачинялося. До них підійшов ОСОБА_2 та попросив сигарету. Йому відмовили у наданні сигарети, а він покликав на допомогу друзів. Розпочалася бійка, в ході якої почали бити ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Конфлікт тривав близько 30 хв., та закінчився тим, що всі порозбігалися, коли проїхала якась машина, так як хтось крикнув, що це міліція.

Показами свідка ОСОБА_8, даними в судовому засідання, про те, що він є батьком ОСОБА_14 14.02.2015 року ввечері близько 22:30 год. він почув крик та побачив як група осіб забігла в під'їзд. Він бачив, як жіночка чіплялася до ОСОБА_1, кричала до нього, намагалася роздерти одяг. Потерпілий ОСОБА_3 просив цю жіночку заспокоїтись.

Показами свідка ОСОБА_9, даними в судовому засідання, про те, що 14.02.2015 року ввечері він разом із друзями сидів на лавочці по вул. Івасюка, 15 у м. Трускавці неподалік кафе «13 стільців». Раптом він почув крик ОСОБА_2 про допомогу. Він підбіг до конфліктуючих та намагався їх розборонити, коли йому це не вдалося, то він забрав звідти ОСОБА_2, якого кинули на землю. Дівчина била його сумочкою по голові. Конфлікт тривав приблизно 10 хв. Прийшла мати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та забрала їх додому. Він особисто нікого не бив.

Показами свідка ОСОБА_20, даними в судовому засідання, про те, що 14.02.2015 року ОСОБА_3 запросив його разом із іншими друзями відсвяткувати день «Святого Валентина». Вони пішли в кафе «13 стільців» по вул. Івасюка в м. Трускавці. З ним був ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_19 та інші. Близько 23:00 год. вони вийшли на вулицю та стали десь за 30 м від кафе. Раптом розпочалася бійка, в ході якої почали бити ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_6. Його теж хтось вдарив. Потім його вдарив також і ОСОБА_1. Його брат, ОСОБА_21, сказав йому йти геть. Він поїхав додому, де трохи згодом зустрів свого брата ОСОБА_21 та ОСОБА_18 Їх було шестеро, а нападників приблизно чотири особи.

Показами свідка ОСОБА_22, даними в судовому засідання, про те, що він знайомий з батьком потерпілого ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_3. 14.02.2015 року пізно ввечері йому зателефонував бутько потерпілого ОСОБА_3 та повідомив, що хтось побив ОСОБА_3 та його дівчину. Батько потерпілого та брат потерпілого привели ОСОБА_3 до машини і вони поїхали в Трускавецьку міську лікарню, звідки ОСОБА_3 скерували в Дрогобицьку міську лікарню в нейрохірургічне відділення. Він бачив, що в ОСОБА_3 була розбита голова, були також синці на обличчі.

Показами свідка ОСОБА_23, даними в судовому засідання, про те, що він перебуває у дружніх відносинах з обвинуваченими. 14.02.2015 року ввечері він разом із друзями сидів на лавочці по вул. Івасюка, 15 у м. Трускавці неподалік кафе «13 стільців». Він почув якийсь шум біля кафе та коли підбіг туди, то побачив як ОСОБА_2, який лежав на землі, бив потерпілий ОСОБА_3 Прибігла мати ОСОБА_2, яка намагалася його забрати, однак ОСОБА_2 вихопили та знову почали бити. ОСОБА_2 били четверо осіб. Він особисто нікого не бив, а лише намагався розбороняти учасників бійки. Також хоче додати, що він бачив як ОСОБА_6 била сумочкою учасників бійки.

Показами свідка ОСОБА_24, даними в судовому засідання, про те, що він перебуває у дружніх відносинах з обвинуваченими. 14.02.2015 року ввечері близько 22:00 год. до нього зателефонував ОСОБА_25. Він вийшов на вулицю та перебував там разом із ОСОБА_16, ОСОБА_23, ОСОБА_25 та ОСОБА_9. Він бачив, як потерпілі йшли по дорозі та падали. Дівчина, яка була із ними смикала потерпілих за одяг та запитувала: «Хто це зробив?».

Крім цього вина ОСОБА_1, ОСОБА_2 підтверджується наступними письмовими доказами:

-протоколом огляду місця події від 15.02.2015 року (а.с. 142-143);

-висновком судово-медичної експертизи за № 86 від 15.02.2015 року, відповідно до якого у ОСОБА_3, 21-го року, мались тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку; закритий перелом кісток носа; крововиливи під сполучної оболонки обох очних яблук; синці на спинці носа, в ділянках обох очниць, в ділянці лівої носо-губної зморшки, в лівій скроневій ділянці, в ділянці гребеня клубової кістки справа, в ділянці правого колінного суглоба. Вказані ушкодження виникли внаслідок взаємодії з тупими твердими предметами, не виключено, в термін, вказаний освідуваним та зазначений в медичних документах, тобто, могли виникнути 14.02.2015 року. Тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми - струсу головного мозку та закритого перелому кісток носа, що мались у ОСОБА_3, відносяться до легкого ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що викликали короткочасний розлад здоров'я. Інші ушкодження, що мались у нього - відносяться до легкого ступеня тілесних ушкоджень (а.с. 145-146);

-протоколом огляду предмету від 18.03.2015 року (а.с. 153-154);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 14.05.2015 року (а.с. 163-166);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 14.05.2015 року (а.с. 167-170).

Оцінюючи у сукупності зібрані по справі докази, суд вважає обвинуваченого ОСОБА_1 винним у скоєному злочині, а часткове не визнання ним своєї вини, на думку суду, являється способом його захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене. Суд критично оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_1 дані ними в судовому засіданні, оскільки вони не послідовні та суперечать поясненням інших допитаних в судовому засіданні свідків та потерпілих.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненому повністю доведена, а його неправомірні дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 296 КК України, оскільки він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

При призначенні покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу, а саме те, що він раніше не судимий, за місцем проживання та характеризується позитивно, на обліку в лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, його матеріальне та сімейне становище, стан здоров'я, наявність обставини, що пом'якшує покарання, а саме добровільного відшкодування завданої шкоди, думку потерпілих, які не мають претензій до обвинуваченого та просили його суворо не карати, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід обрати покарання у виді обмеження волі в межах санкції частини статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Враховуючи обставини справи, те, що ОСОБА_1 в останньому слові визнав свою провину, щиро розкаявся у вчиненому та обіцяв в майбутньому уникнути повторення вчиненого, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без реального відбування покарання, а тому вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання, встановивши при цьому іспитовий строк на підставі ст. 75 КК України із покладенням обов'язків згідно ст. 76 КК України. Суд вважає, що таке покарання буде достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

Оцінюючи у сукупності зібрані по справі докази, суд вважає обвинуваченого ОСОБА_2 винним у скоєному злочині, а не визнання ним своєї вини, на думку суду, являється способом його захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене. Суд критично оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_2, дані ними в судовому засіданні, оскільки вони не послідовні та суперечать поясненням інших допитаних в судовому засіданні свідків та потерпілих.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненому повністю доведена, а його неправомірні дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 296 КК України, оскільки він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

При призначенні покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу, а саме те, що він раніше не судимий, за місцем проживання та характеризується позитивно, на обліку в лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, його матеріальне та сімейне становище, стан здоров'я, наявність обставини, що пом'якшує покарання, а саме добровільного відшкодування завданої шкоди, думку потерпілих, які не мають претензій до обвинуваченого та просили його суворо не карати, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід обрати покарання у виді обмеження волі в межах санкції частини статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Враховуючи обставини справи, те, що ОСОБА_2 в останньому слові визнав свою провину, щиро розкаявся у вчиненому та обіцяв в майбутньому уникнути повторення вчиненого, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе без реального відбування покарання, а тому вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання, встановивши при цьому іспитовий строк на підставі ст. 75 КК України із покладенням обов'язків згідно ст. 76 КК України. Суд вважає, що таке покарання буде достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження нових злочинів.

ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні заявлений цивільний позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Однак від нього надійшла заява в якій він просив залишити вказаний цивільний позов без розгляду.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 100, 368, 370, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком один рік, якщо він протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком один рік, якщо він протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Речові докази - три фотознімки, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження № 12015140140000069 - залишити при матеріалах кримінального провадження № 12015140140000069.

Речовий доказ - балонову куртку, яка зберігається у камері зберігання речових доказів при Трускавецькому МВ ГУ МВС України у Львівській області - повернути потерпілому ОСОБА_3.

Речові докази - поліетиленовий пакет в якому знаходились: дві шапки, пластмасова коробка, футболка білого кольору, джинси білого кольору, з грошовими коштами у сумі 20 грн. у кишені, халат білого кольору з бейсиком «ОСОБА_6 - медична сестра. Сан. «Перлина Прикарпаття», плойка для волосся та блістер з таблетками «Карбамацелин - Астрафарм», які передані на зберігання ОСОБА_6 - повернути ОСОБА_6 .

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2- залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Трускавецький міський суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченим та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: Т. В. Василюк