Ухвала суду № 53253789, 04.11.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/1028/2015(м)

263/5119/15-ц

Головуючий у 1 інстанції Степанова С.В.

Суддя-доповідач Биліна Т.І.

Категорія 27

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді - Биліна Т.І.,

суддів - Баркової Л.Л., Бугрим Л.М.,

при секретарі - Зал Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 вересня 2015 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

05 травня 2015 року представник позивача - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позовній заяві зазначив, що 05.12.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ»(надалі ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір за № 058/0001Кс, на підставі якого банк надав останньому кредит в сумі 20 400 грн., зі сплатою 25,00 % річних. Свої зобов'язання відповідач за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого, утворилася заборгованість, яку станом на 01.07.2015 року позивач, в остаточно уточнених позовних вимогах, просив стягнути у розмірі 19 434 грн. 65 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8500 грн., заборгованості за відсотками за кредитом у розмірі 2133 грн. 07 коп., заборгованості з комісії за супровід кредитної лінії у розмірі 2448 грн., пені у розмірі 2427 грн. 98 коп., 3 % річних у розмірі 151 грн. 60 коп., та інфляційних витрат у розмірі 3774 грн.(а.с. 75-82)

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02 вересня 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на необґрунтованість рішення, порушення норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу в якій просив скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 02.09.2015 року та прийняти нове яким у позові відмовити. Зауважив, що суд першої інстанції не звернув уваги, на наявність заборгованості позивача перед відповідачем в сумі 69390,99 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання позивачем умов договору суборенди нежитлового приміщення № 1, укладеного між сторонами 12.07.2013 року строком до 11.06.2016 року. Оскільки, із 13 листопада 2014 року, банк знаходиться у процедурі ліквідації, відповідач 10 грудня 2014 року, звернувся до ліквідатора про визнання його кредитором та визначив суму заборгованості 69390,99 грн. Проте, суд першої інстанції не здійснив взаємозалік однотипних вимог з боку позивача та відповідача. Крім того судом першої інстанції, всупереч положень ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року, стягнуто з відповідача суми штрафу та пені.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Позивач та представник відповідача в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується телефонограми, зареєстрованими у встановленому порядку в журналі телефонограм, витяг з якого долучений до справи. Зважаючи на положення ст. 305 ЦПК України, а також з урахуванням того, що в судовому засідання приймає участь представник відповідача, колегія суддів дійшла до висновку про розгляд справи у відсутності відповідача та представника позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, який доводи апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, уклавши кредитний договір з позивачем належним чином його не виконував внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 01.07.2015 року дорівнювала 19 434 грн. 65 коп., та складалася з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8500 грн., заборгованості за відсотками за кредитом у розмірі 2133 грн. 07 коп., заборгованості з комісії за супровід кредитної лінії у розмірі 2448 грн., пені у розмірі 2427 грн. 98 коп., 3 % річних у розмірі 151 грн. 60 коп., та інфляційних витрат у розмірі 3774 грн.

Судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та вірно визначені норми матеріального права, які підлягають застосуванню при врегулюванні спірних правовідносин, що склались між сторонами.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно розглянута справа, дана оцінка всім наданим доказам та наведені відповідні висновки. Свої висновки суд достатньо повно та мотивовано обґрунтував.

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не звернув уваги, на наявність заборгованості позивача перед відповідачем в сумі 69390,99 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання позивачем умов договору суборенди нежитлового приміщення за №1, укладеного між сторонами 12.07.2013 року строком до 11.06.2016 року - неспроможні.

У відповідності ст. 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.

З апеляційної скарги вбачається, що позивач є неплатоспроможним банком, оскільки відносно нього з 13 листопада 2014 року здійснюється процедура ліквідації. Крім того, відповідач звернувся до ліквідатора про визнання його кредитором та визначив суму заборгованості 69390,99 грн., тобто скористався своїм правом на погашення боргу у передбаченому законом порядку.

У відповідності до положень ч.1 ст.18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи про банкрутство чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.

З наведеного вбачається, що стягнення грошових коштів заборгованих позивачем відповідачу прямо заборонено нормами матеріального закону, та взагалі здійснюється в порядку, передбаченому іншим судочинством.

Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції всупереч положенням ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року, стягнуто з відповідача суми штрафу та пені -необгрунтовані.

Апелянт не надав доказів, що органом уповноваженим вище зазначеним законом, м.Маріуполь віднесено до населених пунктів на території яких проводиться антитерористична операція і що цей перелік взагалі існує.

Відповідно до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України сторони зобов'язані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень,

Усі доводи апеляційної скарги були предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, вони не спростовують та не свідчать про неправильне застосування судом норм матеріального права.

Будь-яких нових обставин чи нових доказів, які не були предметом дослідження в суді першої інстанції та давали б апеляційному суду підстави провести переоцінку, зроблену судом першої інстанції, в апеляційній скарзі не наведено та апеляційному суду не надано.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи та є безумовною підставою для скасування чи зміни рішення, у справі не встановлено.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи та вимогам закону, апеляційних підстав для його скасування чи зміни у справі не вбачається, у зв'язку з чим рішення суду підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 307,308,313,314 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий : Т.І. Биліна

Судді: Л.Л. Баркова

Л.М. Бугрим