Рішення № 53253551, 02.11.2015, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/1703/15-ц

Провадження №2/242/775/15

РІШЕННЯ

Іменем України

02 листопада 2015 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Пирогової Л.В., при секретарі Гречка К.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про переведення прав та обовязків співвласника-боржника, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про переведення прав та обовязків співвласника - боржника. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у липні 2013 року він звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики. Заочним рішення Селидівського міського суду Донецької області від 26.09.213 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 18.11.2013 року, позов задоволено, з ОСОБА_3 стягнуто на його користь борг у сумі 124000,00 грн. 04.12.2013 року відділом державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП№41033270, проте судове рішення боржником не виконано. Просив суд, з урахуванням уточнених вимог, виділити ? частку житлового будинку №44 по вулиці Зарічній у місті Селидове Донецької області ОСОБА_3 із спільної сумісної власності в натурі та звернути на неї стягнення.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги просила їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з,явились, надали свої заперечення згідно яких зазначили, що будинок №44 по вулиці Зарічній у місті Селидове Донецької області належить одноособово ОСОБА_4, ухвала Селидівського міського суду від 23.02.2015 року не набрала законної сили, просили розглянути справу без їх участі та відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення представник позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішення Селидівського міського суду Донецької області від 26.09.213 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 18.11.2013 року, позов задоволено, з ОСОБА_3 стягнуто на його користь борг у сумі 124000,00 грн., дана обставина доказуванню не підлягає у відповідності з вимогами ч. 3 ст. 61 ЦПК України. (а.с. 7-8)

Згідно постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції ОСОБА_5 від 04.12.2013 року, на підставі виконавчого лист №2/242/1204/13, виданого 27.11.2013 Селидівським міським судом, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 борг у розмірі 124000,00 грн., відкрито виконавче провадження. (а.с. 9)

Згідно інформаційної довідки з Реєстру речових прав власності на нерухоме майно від 12.12.2013 року, виданої реєстраційною службою Селидівського міського управління юстиції Донецької області, у реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо належності боржникові ОСОБА_3 обєктів нерухомості на праві власності. (а.с. 10-11)

Відповідно довідки УДА ЦНППВАЗ м.Красноармійська від 01.04.2014 року, за ОСОБА_3 авто-мото транспорт не зареєстрований. (а.с. 13)

На підставі актів, що складено державним виконавцем від 25.03.2014 р. та 31.03.2014 року, за адресою: м. Селидове, вул. Зарічна, 44, перевірити майновий стан боржника не уявляться можливим. (а.с. 14-15)

На підставі довідки №390/034-147 від 11.04.14 року, виданої відділом державної реєстрації актів цивільного стану Селидівського МУЮ, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з 16 липня 1983 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, актовий запис №115. (а.с. 16)

Згідно договору купівлі-продажу від 20.09.1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Селидівського міського нотаріального округу, ОСОБА_4 належить будинок №44 по вулиці Зарічній у м. Селидове. (а.с.17)

Судом встановлено, що за ОСОБА_4 на праві власності зареєстровано житловий будинок №44 по вулиці Зарічній у м. Селидове, що підтверджується довідкою №67 від 03.02.14р., виданою Селидівським БТІ. (а.с. 18)

Згідност. 371 ЦК України, кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, встановленому статтею 366 цього Кодексу.

Відповідно дост. 366 ЦК України, кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом. У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу.

У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов'язків власника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.

Згідно ст.ст.60,63 Сімейного кодексу Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю. Кожний із подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Згідност. 70 Сімейного кодексу України, в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Відповідно дост. 73 Сімейного кодексу України, за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути звернено лише на його особисте майно і на частку в спільній сумісній власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

У п. 10Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року„Про судову практику у справах про захист права приватної власності", визначено, що власник відповідає за своїми зобов'язаннями всім майном, на яке може бути звернене стягнення за вимогою кредитора, у тому числі часткою в спільній власності. Тому кредитор співвласника майна, що належить йому на праві спільної сумісної власності, у випадку, якщо в боржника не вистачає іншого майна, на яке можна звернути стягнення, може пред'явити позов про виділ із спільного майна частки цього співвласника в натурі для звернення стягнення на неї. При пред'явленні такого позову необхідно спочатку визначити розмір частки в праві спільної сумісної власності, що належить співвласникові, до якого пред'явлено позов. Після визначення розміру частки, виділ частки відбувається в тому ж порядку, що і при виділі частки в праві спільної часткової власності.

Відповідно дост. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Отже, головною умовою при пред'явленні такого позову є в першу чергу визначення розміру частки в праві спільної сумісної власності, що належить співвласникові, до якого пред'явлено позов.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, надав як доказ щодо належності ОСОБА_3, як одному із подружжя, на праві власності ? частини будинку №44 по вул. Зарічна у м.Селидове Донецької області, копію ухвали Селидівського міського суду від 23.02.2015 року у справі №242/1136/14-ц.

Судом встановлено, що ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 01.07.2015 року ухвали Селидівського міського суду від 23.02.2015 року у справі №242/1136/14-ц скасовано. (а.с.80)

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що позивачем у справі не виконано вимоги чинного цивільно-процесуального законодавства щодо надання суду доказів на підтвердження обставин, на які він послався як на підставу своїх вимог.

На основі повно і всебічно зясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний звязок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про переведення прав та обовязків співвласника-боржника є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про переведення прав та обовязків співвласника-боржника відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 06.11.2015 року.

Суддя Л.В. Пирогова