Рішення № 53253516, 28.10.2015, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/3918/15-ц

Провадження № 2/265/1790/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2015 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Мельник І. Г.,

за участю секретаря Ждановій І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство „Дельта Банк (далі ПАТ „Дельта Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 17 вересня 2011 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 003-04513-170911 (надалі за текстом Договір) відповідно до умов якого банк відкриває відповідачу картковий рахунок № 26254905105823 в національній валюті України гривні, випускає та надає держателю платіжну картку, а також ПІН-код до картки, здійснює обслуговування Держателя на умовах, викладених в Тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в Додатку № 1 до Договору та умовах викладених в Правилах здійснення операцій за картковими рахунками. Даний Договір набуває чинності з дати його укладання та діє до повного виконання зобовязань за цим договором. Відповідно до кредитного договору банк відкриває Держателю кредитну лінію на загальну суму 100000 грн. та на день укладання кредитного Договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 8000 грн. Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку Додаткова угода не укладається.

У звязку з порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору, станом на 14 січня 2015 року заборгованість за кредитним договором становить 10029,04 гривень, з яких: сума заборгованості за кредитом 10029, 04 гривень, які просить стягнути з відповідача ОСОБА_1, а також судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_3, діюча на підставі довіреності, будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи у судове засідання не зявилася. Як вбачається із змісту позовної заяви позивач просив розглянути справу без участі представника позивача та на задоволенні позовних вимог наполягали.

10 серпня 2015 року судом винесена ухвала якою участь представника позивача була визнана обовязковою та витребуваний детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором № 003-04513-170911 від 17.09.2011 року (а.с.28-29).

На ухвалу суду з боку представника позивача був направлений детальний розрахунок заборгованості за зазначеним кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, не заперечуючи той факт, що отримував кредит в ПАТ «Дельта Банк» в сумі 8000 грн., вказував, що сплачував кредит, через відділення банку, однак, ні яких документів на підтвердження сплати кредиту у нього не має. При цьому наголошує, що отримував кредит саме в сумі 8000 гривень а не в сумі 10 029,04 гривні які позивач просить стягнути з нього. Вважає, що сплатив кредит у повному обсязі, в звязку з чим просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши надані з боку позивача письмові докази, суд вважає, що, позовні вимоги ПАТ «Дельт Банк» підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено матеріалами справи, між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 003-04513-170911 від 17 вересня 2011 року, за яким банк відкрив відповідачу поточний рахунок з використанням платіжної картки № 26254905105823 в національній валюті України гривні, встановив кредитний ліміт кредитної лінії на день укладання Договору в сумі 8000 гривень зазначив, що ліміт кредитної лінії розраховується банком самостійно. Банк самостійно може змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах кредитної лінії та/або загальний розмір кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку Додаткова угода до Договору про зміну ліміту кредитної лінії/загального розміру кредитної лінії сторонами не складається; кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів; за користування кредитною лінією ОСОБА_1 сплачує Банку проценти за ставками, які зазначені в Тарифах; проценти за користування кредитною лінією нараховуються Банком у валюті Рахунку щоденно, на суму використаних коштів станом на кінець кожного дня виходячи з кількості днів в періоді нарахування. При нарахуванні процентів враховується день виникнення та не враховується день повернення заборгованості за Кредитною лінією.

У п.3.6 Договору зазначено, що клієнт картки зобовязаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення заборгованості у вигляді обовязкового мінімального платежу, складові якого зазначаються у Тарифах. У разі порушення клієнтом строків сплати заборгованості за Кредитною лінією, процентів за користування Кредитною лінією, а також інших платежів, що є складовими ОМП, клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, в строки та порядку, які визначені Правилами та Тарифами.

Як зазначено у п. 3.1 Договору режим функціонування Рахунку та використання Картки регулюється чинним законодавством України, умовами Платіжної системи, Правилами, а також умовами цього Договору.

Таким чином, із даного Договору вбачається, що 17 вересня 2011 року відповідач ОСОБА_1, і цей факт ним не заперечувався, отримав від ПАТ «Дельта Банк» картку № 26254905105823, строк дії якою відповідно до п.5.2 Договору набуває чинності з дати його укладання та діє до повного виконання зобовязань за цим договором.

Крім того, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 фактично отримав від ПАТ «Дельта Банк» через картку №26254905105823 грошові кошти у розмірі 8000,00 гривень та розпоряджався ними на власний розсуд. Цей висновок суду підтверджується випискою по вказаній картці за період з 17.09.2011 по 13.05.2015 рік та поясненнями відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» (у редакції, що діяла на час подання заяви), на підставі банківської ліцензії банки мали право здійснювати такі банківські операції: 1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб; 2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них; 3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

При цьому, операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, в силу ч.1 ст.49 Закону України «Про банки та банківську діяльність» (у редакції, що діяла на час подання заяви), відносилися до кредитних операцій.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Частина 1 ст.207 ЦК України передбачає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з п.2.8. Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затверджено постановою Правління Національного банку України від 19 квітня 2005 р. N 137, залежно від умов, за якими здійснюються розрахунки за операціями з використанням платіжних карток, можуть застосовуватися дебетова, дебетово-кредитна та кредитна платіжні схеми. Кредитна схема передбачає здійснення розрахунків за виконані клієнтом операції з використанням платіжної картки за рахунок коштів, наданих йому банком у кредит (у межах кредитної лінії).

Таким чином, враховуючи пояснення відповідача по справі, Договір на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки, який був підписаний працівником ПАТ «Дельта Банк» та відповідачем ОСОБА_1, викладені в цім Договорі умови надання та повернення грошових коштів у розмірі 8000,00 гривень та фактичне отримання відповідачем ОСОБА_1 вказаних грошових коштів через картку банку, суд приходить до висновку, що між позивачем ПАТ «ДЕЛЬТА Банк» та відповідачем ОСОБА_1 17.09.2011 року було укладено кредитний договір на умовах викладених у вищевказаному Договорі.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 вказував, що повністю сплатив кредит, наданий позивачем, при цьому ні яких документів на підтвердження сплати кредиту суду не надав.

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України), кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частина 2 ст.60 ЦПК України передбачає, що докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином, суд вважає доводи відповідача з приводу сплати кредиту є неспроможними та не підтверджуються жодними письмовими доказами.

Відповідно до наданого Банком розрахунку заборгованості станом на 14.01.2015 року загальна сума заборгованості за Кредитним договором № 003-04513-170911 від 17 вересня 2011 року складає 10029,04 гривень, в тому числі:

- заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10029,04 гривень.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Тому належним виконанням зобовязань за Кредитним договором є оплата кредиту, відсотків, комісії в тому розмірі, в ті терміни, і в тій валюті, як було передбачено договором.

Згідно п.1 ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Свої зобовязання за кредитним договором по поверненню кредитних коштів, відповідач не виконав у повному обсязі, у звязку з чим виникла заборгованість, яка складає 10029,04 гривень.

Згідно виписки по рахунку приватного клієнта № 105823-2015/1028 з 19 вересня 2011 року по 28 жовтня 2015 року, відповідач ОСОБА_1 19 вересня 2011 року отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитку картку і в період з 19 вересня 2011 року по 3 жовтня 2011 року скористався ним в повному обсязі. Єдиною сплатою в рахунок погашення суми заборгованості є сплата суми 650 гривень 27 жовтня 2011 року, яка визнається сторонами. Підтвердження щодо інших виплат в рахунок погашення суми заборгованості сторонами надано не було.

Також згідно розрахунку суми заборгованості ( а.с.6) та виписки по рахунку приватного клієнта, 27 грудня 2012 року Банком було збільшено суму кредитного ліміту на 5913,43 гривень. Ці кошти які було зараховані на рахунок відповідача, були розподілені Банком на погашення суми заборгованості по кредиту, що відображено в стовбці «16» розрахунку суми заборгованості, а тому суд не розцінює це погашення заборгованості, як погашення суми заборгованості відповідачем. Збільшення кредитного ліміту відбувалося на підставі п.1.3 Кредитного договору №003-04513-170911 від 17 вересня 2011 року. Після збільшення кредитного ліміту та розподілення його на погашення суми заборгованості по кредиту, у відповідача залишилася сума заборгованості по кредиту в розмірі 10 029,04 гривень, яка складається лише з тіла кредиту( тіло кредиту що залишилося після погашення заборгованості 27 грудня 2012 року + сума на яку тіло кредиту було збільшено). Таким чином заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору №003-04513-170911 від 17 вересня 2011 року складає 10029,04 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Під час розгляду справи судом було встановлено порушення строків позовної давності щодо звернення позивача ПАТ «Дельта банк» з позовом до суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 Відповідно до Умов тарифного пакету Тарифів на обслуговування платіжних карток «Тарифний пакет» Кредитна картка № 1», який є додатком до Кредитного договору № 003-04513-170911 від 17 вересня 2011 року, держатель зобовязаний щомісячно погашати частину заборгованості у вигляді обовязкового мінімального платежу, тобто право кредитора вважається порушеним з моменту неповернення чергового платежу, ( а саме з останнього робочого дня місяця наступного за місяцем повернення чергового платежу а саме з 30 жовтня 2011 року), а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення, а тому початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

Зазначені правові висновки містяться в Постанові Верховного суду України "Про стягнення заборгованості за кредитним договором" від 6-134цс14 від 01.10.2014 року.

Оскільки останній платіж відповідачем згідно розрахунку ( а.с.6) було сплачено 3 жовтня 2011 року, а інших платежів щодо погашення тіла кредиту та відсотків відповідачем зроблено не було, спеціальні строки позовної давності між сторонами встановлено не було, а загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), то суд вважає, що строки звернення до суду ПАТ «Дельта Банк» з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 сплили.

Відповідно до ст. 267 ч.3 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем ОСОБА_1 в судовому засіданні не було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності а тому позовні вимоги ПАТ «Дельта банк» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.

У звязку звільненням позивача від сплати судового збору при зверненні із позовом до суду, судовий збір в сумі 243,60 грн. підлягає стягненню із відповідача ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 003-04513-170911 від 17 вересня 2011 року задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк (р/р 26254905105823, МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 003-04513-170911 від 17 вересня 2011 року, у розмірі 10029 (десять тисяч двадцять девять) гривень 04 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід держави судові витрати у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його оголошення або у разі неприсутності сторін під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ______