Ухвала суду № 53250971, 03.11.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2185/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19, 27 Михальченко Ю. В. Доповідач в апеляційній інстанції Пальонний В. С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПальонного В. С.суддівБабенка В. М. , Карпенко О. В. при секретаріВинник І. М. , Посипайко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 ОСОБА_10 на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 травня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

У березні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи позов тим, що 11 листопада 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір, за яким ОСОБА_7 отримав кредит на суму 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ОСОБА_7 ознайомився та погодився з умовами і правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами банку, а також надав згоду, що його заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою і тарифами банку складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надав ОСОБА_7 кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Оскільки ОСОБА_7 вказані зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, то станом на 31 січня 2015 року утворилась заборгованість в сумі 14087 грн. 09 коп., що складається з заборгованості за кредитом на суму 4810 грн. 27 коп., заборгованості за процентами за користування кредитом на суму 8367 грн. 91 коп., а також штрафу за порушення умов договору, де 250 грн. фіксована частина, 658 грн. 91 коп. процентна складова.

З врахуванням вказаних обставин позивач просив суд стягнути з ОСОБА_7 на його користь заборгованість за кредитним договором на загальну суму 14087 грн. 09 коп. та судові витрати в сумі 243 грн. 60 коп.

Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 травня 2015 року позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 14087 грн. 09 коп. за договором кредиту і судові витрати в сумі 243 грн. 60 коп.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 липня 2015 року заяву представника ОСОБА_7 ОСОБА_10 про перегляд вказаного заочного рішення залишено без задоволення, після чого представник ОСОБА_7 оскаржила рішення суду в загальному порядку.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить вказане заочне рішення суду скасувати і ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог банку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_7, яка підтримала апеляційну скаргу, представника ПАТ КБ «ПриватБанк», яка заперечувала проти її задоволення, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 11 листопада 2008 року між банком та відповідачем був укладений кредитний договір, за яким позичальник отримав кредит у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

На виконання умов договору банком був відкритий картковий рахунок № НОМЕР_1.

Для обслуговування відкритого рахунку позичальнику була видана платіжна картка № НОМЕР_2 зі строком дії до лютого 2010 року.

10 листопада 2008 року кредитний ліміт на цю картку був встановлений банком в розмірі 500 грн.

Згідно заяви позичальника та п.5,3 Умов надання банківських послуг банк має право у будь-який момент збільшити, зменшити чи скасувати кредитний ліміт.

За умовами п.п. 3,1,1 та 3,1,3 розділу 2 Умов надання банківських послуг строк дії картки зазначений на лицьовій стороні картки (місяць і рік). Картка дійсна до останнього календарного дня указаного місяця . За закінченням строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк, якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не надійшло письмової заяви держателя про закриття рахунку, а також за умови наявності грошових коштів на картрахунку для оплати послуг із виконання розрахункових операцій за картрахунком.

Після закінчення строку дії виданої позичальнику платіжної картки № НОМЕР_2 картковий рахунок не був закритий, позичальник продовжував ним користуватися, що вбачається з наданих банком квитанцій про отримання в касі банку кредитних коштів від 12 серпня 2011 року та про погашення заборгованості від 4 липня 2011 року, а для його обслуговування позичальнику в 2011 році була видана нова платіжна картка № НОМЕР_1 зі строком дії до квітня 2016 року.

Таким чином, після закінчення строку дії укладеного між банком та відповідачем договору цей договір був переукладений на тих самих умовах, банк видав позичальникові додатково грошові кошти, збільшивши кредитний ліміт на платіжну картку, та видав йому нову платіжну картку.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Оскільки позичальник свої зобов'язання щодо повернення кредиту за цим договором належним чином не виконував і має заборгованість, суд прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення цієї заборгованості на користь банку.

Розрахунок заборгованості відповідача відповідає умовам кредитного договору і сумнівів у його правильності не викликає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши дійсні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, і ухвалив у справі законне та обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відхилити.

Заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 травня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :