Рішення № 53250863, 16.10.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1914/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 23, 47 Кравчук В. М. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоФетісової Т. Л.суддівЗахарової А. Ф. Захарової А. Ф. , Качана О. В. Качана О. В. при секретаріВосколович Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ПрАТ ім. Шевченка Шполянського району Черкаської області на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 17 червня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ПрАТ ім. Шевченка Шполянського району Черкаської області в особі голови правління ОСОБА_7 про припинення договору оренди землі, витребування земельної ділянки з чужого незаконного користування, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, яким, після подальших уточнень, просив припинити договір оренди землі, укладений 15.06.2010 між ОСОБА_6 і ПрАТ ім. Шевченка в особі голови правління ОСОБА_7, внаслідок закінчення його строку дії, зобов'язати ПрАТ ім. Шевченка повернути ОСОБА_6 із чужого незаконного користування земельну ділянку площею 3,50 га, зобов'язати ПрАТ ім. Шевченка оформити та підписати акт приймання-передачі цієї земельної ділянки, в стані не гіршому, ніж вона була на момент укладення договору оренди землі (у засіяному стані), зобов'язати ПрАТ ім. Шевченка не чинити ОСОБА_6 будь-які перешкоди щодо вільного доступу до земельної ділянки та її використання на власний розсуд, та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 3243,60 грн., з яких 243,60 грн. судовий збір і 3000,00 грн. витрати на правову допомогу.

В обґрунтування заявлених вимог указав на те, що 15.06.2010 між позивачем, як орендодавцем, та ЗАТ ім. Шевченка (нині ПрАТ ім. Шевченка), як орендарем, був укладений договір оренди землі строком на 5 років з урахуванням вегетації с/г культур до 31.12.2014. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на його поновлення на новий строку. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Письмового повідомлення про намір поновити договір оренди землі позивач від відповідача не отримував та 16.08.2014 позивач надіслав відповідачу лист-попередження про намір не укладати на новий строк договір оренди землі і просив керівника підприємства-відповідача ОСОБА_7 не засівати землю, на що отримав негативну відповідь. Орендар не має права утримувати земельну ділянку після припинення договору оренди землі. Повернення земельної ділянки доцільно оформити актом приймання-передачі земельної ділянки, який мають підписати сторони договору. Відповідач повинен повернути позивачу земельну ділянку в тому стані, якою вона була на момент укладення договору оренди землі, тобто у засіяному стані. Відповідач порушує право власності позивача на земельну ділянку та позбавляє його права самостійно використовувати землю, що й стало фактичними підставами для звернення з даним позовом до суду.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 17.06.2015 позов задоволено частково та визнано припиненим 31.12.2014 договір оренди землі, укладений 15.06.2010 між ОСОБА_6 і ПрАТ ім. Шевченка, зареєстрований 09.11.2010 за №041079900100 у Шполянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», внаслідок закінчення строку його дії.

Зобов'язано ПрАТ ім. Шевченка в особі голови правління ОСОБА_7

- повернути ОСОБА_6 із чужого незаконного користування земельну ділянку, площею 3,50 га, що належить ОСОБА_6 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР №040854-353 від 20.05.2002;

- оформити та підписати акт приймання-передачі указаної земельної ділянки, в стані не гіршому, ніж вона була на момент укладення договору оренди землі;

- не чинити ОСОБА_6 перешкод щодо вільного доступу до вказаної земельної ділянки та її використання на власний розсуд.

Стягнуто з ПрАТ ім. Шевченка в особі голови правління ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судові витрати в сумі 243,60 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом при його ухваленні норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вказує на те, що, на думку апелянта, строк дії спірного договору оренди землі закінчується 09.11.2015 зі спливом строку на який його укладено. На день підписання та державної реєстрації спірного договору діяла інша редакція ст. ст. 18, 20 ЗУ «Про оренду землі», яка не свідчить про те, що реєстрація не змінює моменту укладення договору. Орендодавець не проводив землевпорядні роботи по відновленню меж орендованої земельної ділянки в натурі на місцевості та встановлення межових знаків, а також не звертався до орендаря із вимогою про складення акту прийому-передачі земельної ділянки.

Наразі позивач засіяв частину земельної ділянки, а її іншу частину засіяно відповідачем, однак позивач не допускає техніку відповідача до обробітку посіяних сільськогосподарських культур.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав та мотивів.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що строк дії спірного договору закінчився, а орендар у встановленому договором порядку не висловив намір про його продовження, отже наразі користується земельною ділянкою позивача безпідставно.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим, однак не може погодитися з висновками суду в частині вирішення позовних вимоги про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку, оформити та підписати акт приймання-передачі указаної земельної ділянки та не чинити позивачу перешкод щодо вільного доступу до вказаної земельної ділянки та її використання на власний розсуд, з огляду на таке.

Так при розгляді справи встановлено, що 15.06.2010 між ОСОБА_6, як орендодавцем, та ЗАТ ім. Шевченка (нині ПрАТ ім. Шевченка) в особі голови правління ОСОБА_7, як орендарем, був укладений договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, площею 3,50 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адмінмежах Терешківської сільської ради Шполянського району Черкаської області та належить ОСОБА_6 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР №040854-353 від 20.05.2002 (п.п., 1, 2.1 договору оренди).

Згідно п. 3.1 договору оренди землі, договір укладено на 5 років з урахуванням вегетації сільськогосподарських культур до 31.12.2014. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно п. 8.1 договору оренди землі, після припинення дії договору на наступний день після закінчення строку дії договору оренди орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Пунктом 13.2 договору оренди передбачено, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Договір оренди зареєстровано 09.11.2010 за №041079900100 у Шполянському відділ Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» .

Орендар не надсилав орендодавцю ОСОБА_6 письмового повідомлення про намір поновити договір оренди землі. При цьому, 16.08.2014 ОСОБА_6 надіслав відповідачеві лист-попередження про намір не укладати на новий строк договір оренди землі і просив керівника товариства ОСОБА_7 не засівати його землю, що підтверджується заявою ОСОБА_8 від 16.08.2014 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 19.08.2014.

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст. 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства; п. 1 ч. 1 ст. 31 ЗУ "Про оренду землі" - договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено; ч.1 ст.34 ЗУ "Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Крім того, згідно правової позиції, викладеної ВСУ у справі №6-162ц13, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору. Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору. Строк дії договору обумовлюється сторонами під час його укладення та не повинен виходити за межі, встановлені законодавством.

На підставі викладених фактичних обставин справи та норм законодавства колегія суддів вважає, що у даному випадку строк дії спірного договору оренди землі закінчився через 5 років після його укладення - 15.06.2015. Орендар повідомлень про намір продовжити строк дії договору у встановленому п.3.1 цього договору порядку орендодавцеві не надсилав, отже підстав для висновку про те, що після 15.06.2015 орендар користується земельною ділянкою орендодавця на підставі договору оренди немає. Фактично має місце користування земельною ділянкою без належної правової підстави, у зв'язку з чим позовні вимоги власника землі про визнання договору оренди землі припиненим та усунення перешкод у користуванні належним йому майном шляхом його витребування з чужого незаконного володіння є обґрунтованими.

Колегія суддів відхиляє апеляційні доводи про те, що строк дії спірного договору оренди землі закінчується 09.11.2015 з посиланням на дату його державної реєстрації 09.11.2010, оскільки згідно п.3.1 спірного договору оренди землі строк дії договору складає 5 років. При цьому для визначення початку перебігу цього строку має значення саме момент укладення договору, коли сторони досягли згоди стосовно його істотних умов, а не момент державної реєстрації цього договору, коли у орендаря виникло право оренди щодо земельної ділянки на підставі спірного договору згідно ч.5 ст.6 ЗУ «Про оренду землі».

Однак, фактично розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_6 в частині витребування його земельної ділянки з чужого незаконного володіння відповідача, суд першої інстанції не уточнив предмет позову та виніс рішення, яким було відповідача зобов'язано повернути ОСОБА_6 належну йому земельну ділянку всупереч вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно п. 19 постанови Пленуму ВССУ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Таким чином, в результаті розгляду даного віндикаційного позову ОСОБА_6 судом має бути прийняте рішення не зобов'язального характеру, яке суперечить вимогам ст. 16 ЦК України, а про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставою для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення по справі, які суд вважав доведеними, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Отже рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку, оформити та підписати акт приймання-передачі земельної ділянки та не чинити позивачу перешкод щодо вільного доступу до вказаної земельної ділянки та її використання на власний розсуд слід скасувати та ухвалити в цій же частині нове рішення про витребування землі з чужого незаконного володіння та про відмову у задоволенні позову в частині зобов'язання оформити та підписати акт приймання-передачі земельної ділянки та не чинити позивачу перешкод щодо вільного доступу до вказаної земельної ділянки та її використання на власний розсуд за їх безпідставністю, в решті рішення суду першої інстанції має бути залишено без змін.

Апеляційні доводи про зміну відповідних положень ЗУ «Про оренду землі», які, на думку апелянта, свідчать про помилковість наведених вище висновків, є безпідставними.

Також не свідчать про помилковість висновків суду апеляційні доводи про те, що позивач не проводив землевпорядні роботи по відновленню меж орендованої земельної ділянки в натурі на місцевості та встановлення межових знаків, а також не звертався до орендаря із вимогою про складення акту прийому-передачі земельної ділянки, оскільки зазначені обставини не дають підстав відповідачу, як орендарю, користуватися земельною ділянкою без чинного договору оренди.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу - задовольнити частково.

Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 17 червня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ПрАТ ім. Шевченка Шполянського району Черкаської області в особі голови правління ОСОБА_7 про припинення договору оренди землі, витребування земельної ділянки з чужого незаконного користування, зобов'язання вчинити певні дії, в частині вирішення позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку, оформити та підписати акт приймання-передачі земельної ділянки та не чинити позивачу перешкод щодо вільного доступу до земельної ділянки та її використання на власний розсуд - скасувати та винести нове рішення.

Витребувати з чужого незаконного користування ПрАТ ім. Шевченка Шполянського району Черкаської області в особі голови правління ОСОБА_7 земельну ділянку площею 3,50 га, що належить ОСОБА_6 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР №040854-353 від 20.05.2002року.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ПрАТ ім. Шевченка Шполянського району Черкаської області в особі голови правління ОСОБА_7 про зобов'язання відповідача оформити та підписати акт приймання-передачі земельної ділянки та не чинити позивачу перешкод щодо вільного доступу до земельної ділянки та її використання на власний розсуд - відмовити.

У решті рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 17 червня 2015 року - залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :