Рішення № 53249983, 04.11.2015, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді Григоренка М.П.,

суддів : Ковальчук Н.М., Максимчук З.М.,

секретар судового засідання Пиляй І.С., за участю представника позивача адвоката Камінського Р.І. та представників товариства з обмеженою відповідальністю „Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс" Грабовського В.А. і Овдійчук О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс" на рішення Рівненського міського суду від 26 січня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна компанія „Сібінвестград" про зобов'язання вчинення дій та визнання прав,

В С Т А Н О В И Л А :

02 грудня 2014 року ОСОБА_4 звернулася в Рівненський міський суд з позовом до ТзОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Сібінвестград", в якому просила зобов'язати ТзОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Сібінвестград" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Гонтар Н.Б. передати їй, ОСОБА_4, дозвільні документи на продовження будівельно-монтажних робіт для завершення будівництва нежитлових приміщень універсаму площею 2891,87 кв.м. та нежитлових приміщень підземної стоянки автомобілів площею 5264,3 кв.м., що знаходяться в м. Рівне по АДРЕСА_1 а також визнати за нею право власності на вказані незавершені будівництвом нежитлові приміщення.

Рішенням Рівненського міського суду від 26 січня 2015 року позов ОСОБА_4 до ТзОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Сібінвестград" про зобов'язання вчинення дій та визнання прав задоволено повністю.

________________

Провадження № 22-ц/787/2156/2015 Головуючий у 1 інстанції : Куцоконь Ю.П.

Доповідач : Григоренко М.П.

Зобов'язано ТзОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Сібінвестград" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Гонтар Н.Б. передати ОСОБА_4 дозвільні документи на продовження будівельно-монтажних робіт для завершення будівництва нежитлових приміщень універсаму площею 2891,87 кв.м. та нежитлових приміщень підземної стоянки автомобілів площею 5264,3 кв.м., що знаходяться в м. Рівне по АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на незавершені будівництвом нежитлові приміщення універсаму площею 2891,87 кв.м. (відсоток готовності яких складає 2 %) та нежитлові приміщення підземної стоянки автомобілів площею 5264,3 кв.м. (відсоток готовності яких складає 14 %), що знаходяться в м. Рівне по АДРЕСА_1.

Стягнуто з ТзОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Сібінвестград" на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 1049 грн. 49 коп., пов'язані із сплатою останньою судового збору за подання позову.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі ТзОВ „Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс" покликається на його незаконність, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

Вказує, що 21 березня 2008 року між ТзОВ „Рівненський МЖК" (Замовник) та ТзОВ „ІБК „Сібінвестград" (Інвестор) було укладено інвестиційний договір на будівництво, за умовами якого Інвестор зобов'язувався здійснити 100 % Інвестиції в фінансування нежитлових приміщень універсаму площею 2891,87 кв.м. та підземної стоянки автомобілів площею 5264,3 кв.м. (Майно) в складі будівництва „першого пускового комплексу ІІ-ї черги будівництва мікрорайону МЖК на АДРЕСА_1 в м. Рівне" (Об'єкт), а Замовник взяв на себе зобов'язання: організувати будівництво Об'єкта, ввести Об'єкт, в якому знаходиться Майно в експлуатацію, передати Майно Інвестору на умовах та в строки визначених цим Договором.

ТзОВ „ІБК „Сібінвестград", як Інвестор, за умовами Інвестиційного договору від 21.03.2008 року зобов'язувався здійснити фінансування спорудження Майна в розмірі 15547052 грн. Проте, протягом дії Інвестиційного договору від 21.03.2008 року ТзОВ „ІБК „Сібінвестград", не здійснював фінансування спорудження Майна, що унеможливлювало вчинення ТзОВ „Рівненський МЖК" будь-яких дій для будівництва та здачі в експлуатацію відповідного майна, інвестування будівництва якого є предметом Інвестиційного договору від 21.03.2008 року.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 04.12.2014 року (справа №918/1496/14) розірвано інвестиційний договір на будівництво, укладений 21.03.2008 року між ТзОВ „Рівненський МЖК" та ТзОВ „ІБК „Сібінвестград". Тобто, суд першої інстанції, задовольняючи позов, безпідставно послався на вказаний договір.

Відповідно до ст. 876 ЦК України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

ТзОВ „Рівненський МЖК" ні за актом приймання-передачі, ні будь-яким іншим чином у власність для ТзОВ „ІБК „Сібінвестград" майнові права на нежитлові приміщення універсаму площею 2891,87 кв.м. та підземної стоянки автомобілів площею 5264,3 кв.м. - не передавало, тому відповідач не міг також передати для ОСОБА_4 відповідного майна, оскільки він його у замовника будівництва (ТзОВ „Рівненський МЖК") ніколи не отримував.

Крім того, згідно листа Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради № 01-11/1112 від 21.07.2015 року повідомлено, що поштова адреса: м. Рівне, АДРЕСА_1 не присвоювалася жодному об'єкту нерухомого майна. Тобто, суд задовольнив позов і визнав право власності на незавершені будівництвом об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Рівне, АДРЕСА_1 яка жодному об'єкту нерухомості не присвоювалася.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази присвоєння даної адреси незавершеним об'єктам будівництва універсаму та підземної стоянки автомобілів, а також відсутні будь-які підтверджуючі документи про набуття права власності ОСОБА_4 на вказані об'єкти в м. Рівне по АДРЕСА_1, замовником будівництва яких є ТзОВ „Рівненський МЖК".

Замовником будівництва нежитлових приміщень універсаму та підземної стоянки автомобілів в складі будівництва „першого пускового комплексу ІІ-ї черги будівництва мікрорайону МЖК на АДРЕСА_1 м Рівне" є ТзОВ „Рівненський МЖК", що підтверджується дозволом на виконання будівельних робіт № 463, виданим 28.12.2007 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю.

ТзОВ „Рівненський МЖК" згідно договору оренди землі від 26.07.2006 року (з урахуванням угод про внесення змін до договору) є користувачем земельної ділянки площею 61200 кв.м., яка знаходиться в м. Рівне, в районі АДРЕСА_1 і Марфи Струтинської, і на якій здійснюється будівництво універсаму та підземної стоянки автомобілів в складі будівництва „першого пускового комплексу ІІ-ї черги будівництва мікрорайону МЖК на АДРЕСА_1 м. Рівне".

Лише ТзОВ „Рівненський МЖК", як замовник будівництва вказаних об'єктів незавершеного будівництва на АДРЕСА_1 в м. Рівне міг зареєструвати за собою право власності на них, оскільки саме товариство має документ, що підтверджує виникнення речових прав на земельну ділянку (договір оренди землі від 26.07.2006 року) та документ, що відповідно до закону надає право на виконання будівельних робіт (дозвіл на виконання будівельних робіт № 463, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю 28.12.2007 року).

Отже, будь-яких правових підстав для набуття ОСОБА_4 права власності на незавершені будівництвом нежитлові приміщення універсаму та підземної стоянки автомобілів на АДРЕСА_1 в м. Рівне на момент ухвалення оскаржуваного рішення суду не існувало.

Крім того, у своїй заяві відповідач ТзОВ „ІБК „Сібінвестград" за підписом Гонтар Н.Б. визнав позов повністю та не заперечував проти його задоволення. Вважає, що фактично, подаючи позов ОСОБА_4 та інші учасники справи мали на меті незаконно позбавити власника об'єктів незавершеного будівництва універсаму та підземної стоянки автомобілів по АДРЕСА_1 в м. Рівне - ТзОВ „Рівненський МЖК" права власності на дані об'єкти.

Постановою Вищого господарського суду України від 18 березня 2015 року у справі № 5019/726/12 касаційну скаргу ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" задоволено частково. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 09.10.2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 року у справі № 5019/726/12 скасовано. Провадження у справі № 5019/726/12 про банкрутство ТзОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Сібінвестград" припинено.

У зв'язку з припиненням справи про банкрутство втрачають юридичну силу всі прийняті судом у даній справі процесуальні документи.

Також вказує, що судом першої інстанції не було залучено до участі в справі ТзОВ „Рівненський МЖК".

Із цих підстав просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

ТзОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Сібінвестград" подало свій відгук на подану апеляційну скаргу, в якому зазначається, що це товариство визнає апеляційну скаргу ТзОВ „Рівненський МЖК» та просить її задовольнити, оскільки відчуження майнових прав за інвестиційним договором від 21 березня 2008 року відбулось всупереч дійсної волі їхньої товариства, з ініціативи арбітражного керуючого Гонтар, яка була призначена у зв'язку із винесенням судом рішення про оголошенням ТзОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Сібінвестград" банкрутом і це рішення суду в наступному було скасовано.

В ході апеляційного розгляду справи представники ТзОВ „Рівненський МЖК" підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представник позивача просив відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, як з'явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 у повному обсязі, суд першої інстанції послався на положення ст.ст. 3, 16, 177, 178, 190, 316, 317, 328, 331, 526, 610, 655, 656 ЦК України, статтю 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», пункти 50, 81-83 Порядку державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 та виходив із того, що відсутність у позивача документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку та дозволу на виконання будівельних робіт, які не були йому передані відповідачем при укладенні договору купівлі-продажу майнових прав від 07 листопада 2014 року, не дає можливості ОСОБА_4 реалізувати набуті нею майнові права за цим договором і це порушує її цивільні права.

А тому, з метою відновлення порушених цих прав, суд дійшов висновку, що ці права підлягають захисту шляхом визнання за ОСОБА_4 права власності на незавершені будівництвом нежитлові приміщення універсаму площею 2891,87 кв.м. та нежитлові приміщення підземної стоянки автомобілів площею 5264,3 кв.м., що знаходяться на АДРЕСА_1 в місті Рівне, та зобов'язання ТзОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Сібінвестград", в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Гонтар Н.Б. передати позивачу дозвільні документи на продовження будівельно-монтажних робіт для завершення будівництва вказаних нежитлових приміщень.

Проте, на переконання колегії суддів, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, у зв'язку із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з ухваленням у справі нового рішення.

На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_4 вказувала, що 07 листопада 2014 року між нею та ТзОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Сібінвестград", в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Гонтар Н.Б., було укладено договір купівлі-продажу майнових прав, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Бештинарським О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1162, відповідно до якого вона набула майнові права на незавершені будівництвом нежитлові приміщення універсаму площею 2891,87 кв.м. та нежитлові приміщення підземної стоянки автомобілів площею 5264,3 кв.м., що знаходяться на АДРЕСА_1 в місті Рівне.

Відповідно до умов цього ж договору, вона, як покупець, також отримала право в подальшому набути право власності на вищевказані об'єкт.

Розглядаючи дану цивільну справу, суд першої інстанції встановив, що майнові права ТзОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Сібінвестград", які в наступному були відчужені позивачу вказаним товариством, в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Гонтар Н.Б., виникли у цього товариства у зв'язку із укладенням ним 21 березня 2008 року інвестиційного договору на будівництво із ТзОВ „Рівненський МЖК».

Вирішуючи дану справі по суті та детально проаналізувавши умови вказаного інвестиційного договору, суд першої інстанції жодним чином не перевірив та не з'ясував, в якому саме обсязі до ТзОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Сібінвестград" перейшли майнові права за цим інвестиційним договором, які в наступному останнє здійснило відчуження на користь позивача, чи розповсюджується дія цього договору на нового набувача за договором купівлі - продажу майнових прав від 07 листопада 2014 року - позивача ОСОБА_4

Для того, щоб належним чином з'ясувати всі ці обставини, суд першої інстанції, у відповідності до положень ст. 36 ЦПК України, мав вирішити питання щодо залучення до участі у справі ТзОВ «Рівненський МЖК», але цього ним зроблено не було, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і неправильного вирішення справи по суті.

Фактичні обставини даної цивільної справи свідчать про те, що питання захисту ОСОБА_4 своїх прав, які у неї виникли на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 07 листопада 2014 року і який на даний час є чинним, має вирішуватись із урахуванням умов інвестиційного договору на будівництво від 21 березня 2008 року, який, на час укладення вищевказаного договору купівлі-продажу майнових прав від 07 листопада 2014 року, також був чинним і був обов'язковим для виконанням ТзОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Сібінвестград".

Оскільки, на підставі договору купівлі-продажу від 07 листопада 2014 року відбувся перехід прав та обов'язків на майнові права, які ТзОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Сібінвестград" мало за умовами інвестиційного договору на будівництво від 21 березня 2008 року, тому умови цього інвестиційного договору набули обов'язкової дії і для ОСОБА_4

Згідно пункту 1.4. Інвестиційного договору на будівництво від 21 березня 2008 року, ТзОВ «Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс», як Замовник, був зобов'язаний надати ТзОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Сібінвестград"», як інвестору, засвідчені у встановленому порядку копії конкретних дозвільних документів на здійснення будівництва, а не оригінали цих документів, а тому, ухваливши оскаржуване рішення, суд першої інстанції зобов'язав відповідача надати позивачу документи, які у нього взагалі не мали бути, оскільки знаходяться у ТзОВ «Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс», як замовника будівництва.

Пунктом 1.5 цього ж Інвестиційного договору на будівництво визначено, що замовник зобов'язаний здати в експлуатацію Державній приймальній комісії закінчений будівництвом «перший пусковий комплекс ІІ - ї черги будівництва мікрорайону МЖК на АДРЕСА_1 м. Рівне, не пізніше 31 грудня 2009 року та передати Майно інвестору в строк до 60 (шістдесяти) календарних днів з дня винесення Рішення органами місцевого самоврядування про здачу його в експлуатацію.

Даним договором не передбачено передача Інвестору майна у вигляді незавершеного будівництва.

Таким чином, всі питання майнових прав щодо незавершеного будівництва на нежитлові приміщення універсаму, площею 2891,87 кв.м. та підземної стоянки автомобілів, площею 5264,3 кв.м., що знаходяться в м. Рівне по АДРЕСА_1, позивач має вирішувати перед усім із ТзОВ «Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс», а не ТзОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Сібінвестград".

Обраний позивачем спосіб захисту своїх прав та реалізований судом першої інстанції, також суперечить положенням чинного законодавства.

Статтею 331 ЦК України визначено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

За змістом вказаної статті та відповідно до обставин даної цивільної справи, ТзОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Сібінвестград" якщо і могло б здійснити відчуження своїх майнових прав на незавершені будівництвом нежитлові приміщення універсаму, площею 2891,87 кв.м. та підземної стоянки автомобілів, площею 5264,3 кв.м., що знаходяться в м. Рівне по АДРЕСА_1, то тільки у разі, якби змогло підтвердити своє право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, мало б дозвіл на виконання будівельних робіт на своє ім'я, а також документи, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Як вже було зазначено вище, всі вказані документи, взагалі не могли бути у ТзОВ „Інвестиційно-будівельна компанія „Сібінвестград", так як всі ці документи були оформлені лише на ТзОВ «Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс».

Таким чином, в задоволені позову ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна компанія „Сібінвестград" про зобов'язання передати дозвільні документи на продовження будівельно-монтажних робіт для завершення будівництва нежитлових приміщень універсаму, площею 2891,87 кв.м. та підземної стоянки автомобілів, площею 5264,3 кв.м., що знаходяться в м. Рівне по АДРЕСА_1 а також визнання права власності на вказані незавершені будівництвом нежитлові приміщення, має бути відмовлено, за безпідставністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс" задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду від 26 січня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна компанія „Сібінвестград" про зобов'язання передати дозвільні документи на продовження будівельно-монтажних робіт для завершення будівництва нежитлових приміщень універсаму, площею 2891,87 кв.м. та підземної стоянки автомобілів, площею 5264,3 кв.м., що знаходяться в м. Рівне по АДРЕСА_1 а також визнання права власності на вказані незавершені будівництвом нежитлові приміщення - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс" 1690 грн. 36 коп., в рахунок відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору за подачу апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий М.П. Григоренко

Судді : Н.М. Ковальчук

З.М. Максимчук