Ухвала суду № 53243767, 08.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2015 року м. Київ К/800/14047/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року

у справі № 2а-2685/12/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меткаспостач»

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Меткаспостач» (далі - ТОВ «Меткаспостач»; позивач) до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - Білоцерківська ОДПІ Київської області ДПС; відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001010223/620 від 28 квітня 2012 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Меткаспостач» сплачений ним судовий збір у розмірі 2 131,25 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі Білоцерківська ОДПІ Київської області ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Меткаспостач» з питання повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гамма Білд Компані» та з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ікстрейд Компані Груп» за період з 01 грудня 2011 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт № 593/22-2/35784726/69 від 12 квітня 2012 року.

На підставі зазначеного акту перевірки Білоцерківською ОДПІ Київської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001010223/620 від 28 квітня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 213 123,00 грн. (142 082,00 грн. - основний платіж, 71 041,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення товариством пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у ТОВ «Гамма Білд Компані» та ТОВ «Ікстрейд Компані Груп» товарно-матеріальних цінностей, за нікчемними правочинами.

Такий висновок податковим органом зроблено з урахуванням актів про неможливість проведення зустрічних звірок постачальників позивача, в яких викладено думки про те, що укладені ними з контрагентами правочини порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Крім того, відповідач посилався на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 серпня 2012 року у справі № 1-432/12, яким засновника ТОВ «Ікстрейд Компані Груп» ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України, а також на пояснення засновника ТОВ «Гамма Білд Компані» ОСОБА_6 щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності названого товариства.

Визнаючи протиправним та скасовуючи оскаржуваний акт індивідуальної дії, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених в ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт реального здійснення відповідних господарських операцій та підтвердження вказаної обставини належним чином оформленими первинними документами, які, в свою чергу, є підставою для формування податкового обліку платника податку.

В даній ситуації судами з'ясовано, що фактичне здійснення господарських операцій з придбання позивачем сировини (сталі оцинкованої 0,55) в ТОВ «Гамма Білд Компані» та товарів (упаковки з гофрокартону, коробки з гофрокартону, гофрокартону трьохшарового, покриття порошкового, засобу миючого для металу, плівки термозбіжної) в ТОВ «Ікстрейд Компані Груп» підтверджується належним чином оформленими рахунками-фактурами, податковими та видатковими накладними, довідками банківської установи, документами, які підтверджують оприбуткування товарно-матеріальних цінностей на склад ТОВ «Меткаспостач» та їх використання товариством у власній господарській діяльності.

При цьому, на переконання колегії суддів, суди першої та апеляційної інстанцій цілком обґрунтовано не прийняли до уваги посилання контролюючого органу на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 серпня 2012 року у справі № 1-432/12 та пояснення ОСОБА_6, як на підставу для відмови в задоволенні позову, позаяк податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування ним даних податкового обліку.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, первинні документи, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, підписано від імені ТОВ «Ікстрейд Компані Груп» ОСОБА_7 та від імені ТОВ «Гамма Білд Компані» ОСОБА_8, які зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як особи, які мають право вчиняти юридичні дії від імені зазначених суб'єктів господарювання без довіреності, а у вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 серпня 2012 року відсутні посилання на незаконність або фіктивність діяльності ТОВ «Ікстрейд Компані Груп» за господарськими операціями з ТОВ «Меткаспостач» в охоплений перевіркою період.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів, які підтверджували б узгодженість дій позивача з постачальниками з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаність з такими діями контрагентів, відповідачем не подано.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби відхилити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.