Ухвала суду № 53243101, 03.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року Справа № 876/8412/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2014 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Рембудкомплект» до Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

30 травня 2014 року позивач - Приватне акціонерне товариство «Рембудкомплект» звернулося з позовом до Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, в якому просить скасувати податкові повідомлення відповідача форми «Р» від 19.03.2014 року:

- № 2, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України, на суму 183 435,41 грн., в т.ч.: за основним платежем - 122 290,27 грн., за штрафними санкціями - 61 145,14 грн.;

- № 3, яким визначено суму податкового зобов'язання з ввізного мита на товари, що ввозяться на територію України на суму 83 379,74 грн. в т.ч.: за основним платежем - 55 586,49 грн., за штрафними санкціями - 27 793,25 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2014 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області від 19.03.2014 року: № 2 та № 3.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що ПАТ «Рембудкомплект» для митного оформлення товару: «шини пневматичні гумові, відновлені для вантажних автомобілів» подано належним чином оформлені митні декларації та передбачені Митними кодексами України № 92-ІV від 11.07.2002 року, № 4495-VІ від 13.03.2012 року документи: зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу б/н від 20.10.2011 року, укладений з фірмою «Berliner Runderneuerurung Werk» GmbH, з додатками до нього на кожну партію товару; рахунки-фактури та пакувальні листи, виписані продавцем - «Berliner Runderneuerurung Werk» GmbH; міжнародні автомобільні накладні.

Івано-Франківською митницею було здійснено митне оформлення товару згідно вищевказаних митних декларацій за задекларованими позивачем вартісними показниками - за ціною договору, та 22.06.2012 року за ціною щодо ідентичних товарів по декларації № 206050000/2012/003693.

Суд першої інстанції вважає висновки Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про заниження позивачем митної вартості товару на суму 55 5864,87 грн., та як наслідок, бази оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість, передчасними та необгрунтованими, оскільки вони зроблені без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржених податкових повідомлень та без врахування необхідності дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів платника - позивача у справі, і інтересами Держави та законними цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення.

Як вбачається зі змісту рахунків-фактур, поданих позивачем, номенклатура товару, кількість та його вартість збігається з такими ж даними, які зазначені в додатках б/н до контракту.

Окрім цього, позивачем подано суду акт звірки взаєморозрахунків та вартості шин станом на 10.03.2014 року та акт звіряння взаємних розрахунків між ПАТ «Рембудкомплект» та «Berliner Runderneuerurung Werk» GmbH станом на 28.04.2014 року, підписані та скріплені печатками обох сторін, в яких зазначено про те, що розбіжностей у вартості шин не виявлено, плату проведено і сторони не має претензій одна до одної по рахунках. В підтвердження направлення продавцю для підпису та отримання акту звірки взаємних розрахунків між ПАТ «Рембудкомплект» та «Berliner Runderneuerurung Werk» GmbH станом на 28.04.2014 року копії фіскального чека від 02.06.2014 року та конверта зі штампом відправника «Berliner Runderneuerurung Werk» GmbH, а також їх оригінали для огляду в судовому засіданні.

Суд першої інстанції вважає, що без встановлення, в порядку передбаченому законодавством України, фактів підробки поданих позивачем для розмитнення документів, ким ці дії вчинені, прямої участі позивача в таких діях, висновок контролюючого органу про заниження позивачем митної вартості товару, і, як наслідок, бази оподаткування ввізним митом, є передчасним та необгрунтованим, і, на переконання суду, в разі визнання судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів оскаржених податкових повідомлень правомірними, встановлені судом обставини та зроблені висновки можуть вплинути об'єктивність розгляду митними та правоохоронними органами справ про порушення митних правил, кримінальних проваджень тощо.

На час розгляду справи відповідачем не доведено належними та допустимими доказами вчинення позивачем умисних дій, спрямованих на заниження митної вартості товару, і, відповідно, на ухилення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість при здійсненні митного оформлення товару.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її прийнятою з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального права, Головне управління Міндоходів в Івано-Франківській області оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2014 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що підставою для проведення перевірки, відповідно до п.2 ч.2 ст.351, п.5 ч. 1 ст.352 Митного кодексу України 4495-VI, стала інформація та копії документів, що надійшли від митних органів Німеччини згідно листа від 20.06.2013 року. На підставі цих документів та відомостей про товар перевіркою виявлено відмінності між вартістю в рахунках-фактурах, що надавалися позивачем для митного оформлення товару, та вартістю, яка зазначена в рахунках-фактурах, експортних документах та повідомленнях про вивезення, копії яких надані митним органом Німеччини.

Апелянт стверджує, що подання позивачем недостовірних даних щодо вартості товару призвело до заниження митної вартості товару, бази оподаткування та, як наслідок, до ухилення ним від сплати ввізного мита та податку на додану вартість, що є порушенням вимог ст.ст.49-53, 58, 257, 278, 289, 334 Митного кодексу України, ст.188, 190 Податкового кодексу України.

Звертає увагу на те, що подані позивачем для митного оформлення товару документи: додатки до договору, рахунки-фактури, пакувальні листи, акти звіряння розрахунків містять ознаки підробки, а тому вказані в них вартісні показники не можуть вважатися достовірними. Також, акти звіряння не містять передбачених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» всіх обов'язкових реквізитів, містять помилки в розрахунку. Крім того, з недотриманням вимог законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність складено додатки до контракту б/н від 20.10.2011 року.

Таким чином, апелянт вважає, що позивач діяв з умислом на приховування достовірної інформації про митну вартість товару з метою заниження його митної вартості та, як наслідок, зменшенням сум мита і податку на додану вартість; реалізував свій умисел шляхом подання неповних та недостовірних відомостей щодо митної вартості товару, своїми діями призвівши до сплати мита та податку на додану вартість у неповному обсязі.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що що Головним управлінням Міндоходів в Івано-Франківській області у січні 2014 року проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ «Рембудкомплект» з питань дотримання митного законодавства під час митного оформлення товару - «шини пневматичні гумові, відновлені для вантажних автомобілів» за кодом 4012120000 згідно УКТЗЕД, оформлених митними деклараціями, за наслідками якої складено акт № 3/091922-01-01/13657546 від 08.02.2014 року.

В ході проведення перевірки митним органом встановлено заявлення недостовірних відомостей про вартість товару, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що призвели до заниження митної вартості товару на суму 555864,87 грн.

Зокрема, встановлено порушення ПАТ «Рембудкомплект» вимог ст.ст. 58, 278, п.1 ст.289 Митного кодексу України, ст.ст.188, 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, п. 2 ст. і 64 Митного кодексу України в частині визначення бази оподаткування товару, що призвело до ухилення від сплати ввізного мита на суму 55 586,49 грн. та податку на додану вартість на суму 122 290,27 грн.

19 березня 2014 року на підставі акту перевірки митним органом прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення:

- № 2, яким позивачу визначено грошові зобов'язання з ввізного мита на суму 83379,74 грн. (55586,49 грн. за основним платежем та 27793,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями(штрафами);

- № 3, яким позивачу визначено грошові зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України на суму 183435,41 грн. (122 290,27 грн. за основним платежем та 61145,14 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями(штрафами).

Встановлено, ПАТ «Рембудкомплект» по митних деклараціях №№ 206050000/2012/000530 від 13.02.2012 року, 206050000/2012/001632 від 02.04.2012 року, 206050000/2012/002326 від 04.05.2012 року, 206050000/2012/003006 від 29.05.2012 року, 206050000/2012/003228 від 06.06.2012 року, 206050000/2012/003710 від 22.06.2012 року, 206050000/2012/004257 від 13.07.2012 року, 206050000/2012/004687 від 01.08.2012 року здійснило в митному режимі імпорту митне оформлення за кодом 4012120000 згідно з УКТЗЕД товару «шини пневматичні гумові відновлені методом видалення зношеного протектора та формування нового на шинному каркасі для вантажних автомобілів». Фірма виробник - «Berliner Runderneuerurung Werk» GmbH, країна походження - Німеччина.

Для митного оформлення товару ПАТ «Рембудкомплект» митному органу було надано, крім митних декларацій, наступні документи:

- зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу б/н від 20.10.2012 року, укладений з фірмою Berliner Runderneuerurung Werk» GmbH з додатками до нього на кожну партію товару: від 10.02.2012 року на суму 2121 EUR, від 30.03.2012 року на суму 2665 EUR, від 27.04.2012 року на суму 2851 EUR, від 24.05.2012 року на суму 2878 EUR, від 31.05.2012 року на суму 2946 EUR, від 18.06.2012 року на суму 2786 EUR, від 09.07.2012 року на суму 2972 EUR, від 30.07.2012 року на суму 2906 EUR;

- рахунки-фактури: від 10.02.2012 року на суму 2121 EUR, від 30.03.2012 року на суму 2665 EUR, від 27.04.2012 року на суму 2851 EUR, від 24.05.2012 року на суму 2878 EUR, від 31.05.2012 року на суму 2946 EUR, від 18.06.2012 року на суму 2786 EUR, від 09.07.2012 року на суму 2972 EUR, від 30.07.2012 року на суму 2906 EUR;

- пакувальні листи від 10.02.2012 року, від 30.03.2012 року, від 27.04.2012 року, від 24.05.2012 року, від 31.05.2012 року, від 18.06.2012 року, від 09.07.2012 року, від 30.07.2012 року, виписані продавцем - фірмою Berliner Runderneuerurung Werk» GmbH;

- міжнародні автомобільні накладні (СМR) №№ 008728, 008752, 008776, 008742,008751, 008749, 008754, 008735.

Івано-Франківською митницею Міндоходів України було здійснено митне оформлення товару згідно вищевказаних митних декларацій №№ 206050000/2012/000530 від 13.02.2012 року, 206050000/2012/001632 від 02.04.2012 року, 206050000/2012/002326 від 04.05.2012 року, 206050000/2012/003006 від 29.05.2012 року, 206050000/2012/003228 від 06.06.2012 року, 206050000/2012/003710 від 22.06.2012 року, 206050000/2012/004257 від 13.07.2012 року, 206050000/2012/004687 від 01.08.2012 року за задекларованими позивачем вартісними показниками - за ціною договору, та 22.06.2012 року за ціною щодо ідентичних товарів по декларації № 206050000/2012/003693.

Правове регулювання порядку переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, їх митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, здійснювалося Митним Кодексом України № 92-ІУ від 11.07.2002 року - до 01.06.2012 року , а з вказаної дати - Митним кодексом України № 4495-VІ від 13.03.2012 року.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України № 4495-VІ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом ст. 50 цього ж Кодексу відомості про митну вартість товару використовуються для нарахування митних платежів, розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно частини 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України № 4495-VІ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Івано-Франківською митницею було здійснено митне оформлення товару згідно вищевказаних митних декларацій за задекларованими позивачем вартісними показниками - за ціною договору, та 22.06.2012 року за ціною щодо ідентичних товарів по декларації № 206050000/2012/003693 без жодних зауважень.

Що стосується посилання відповідача на лист-відповідь митної кримінальної поліції м. Кельн від 26.08.2013 року, в якому зазначено, що рахунки, інші документи, які були надані в Україні при оформленні імпорту товару «шини пневматичні гумові відновлені методом видалення зношеного протектора та формування нового на шинному каркасі для вантажних автомобілів» підроблені, в зв'язку з чим позивачем занижено митну вартість товару, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач дійшов помилкового висновку про заниження позивачем митної вартості товару,так як ним для митного оформлення було подано належним чином оформлені митні декларації та всі необхідні товаросупровідні документи: зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу б/н від 20.10.2011 року, укладений з фірмою «Berliner Runderneuerurung Werk» GmbH, з додатками до нього на кожну партію товару; рахунки-фактури та пакувальні листи, виписані продавцем - «Berliner Runderneuerurung Werk» GmbH; міжнародні автомобільні накладні.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що факт підробки документів, поданих позивачем для розмитнення товару, повинен бути встановлений в порядку, передбаченому законодавством України, повинна бути встановлена вина, обізнаність позивача у вчиненні таких дій постачальником. Позивач повністю виконав свої зобов'язання і не несе відповідальності за дії чи бездіяльність постачальника (продавця).

У справі «Інтерсплав проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення від 09.01.2007 року).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2014 року у справі №809/1695/14 за позовом Приватного акціонерного товариства «Рембудкомплект» до Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 03.11.2015 року.