Ухвала суду № 53243082, 22.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2015 року Справа № 876/1891/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛГ Кабель Україна» до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЛГ Кабель Україна» (далі - ТОВ «ВЛГ Кабель Україна») звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 жовтня 2013 року № 0003452201 в частині нарахування пені за несвоєчасне надходження валютної виручки у розмірі 3063,41 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області № 0003452201 від 15 жовтня 2013 року про нарахування суми грошового зобов'язання по пені по валюті у розмірі 17727,36 грн. частково - в частині суми 3063,41 грн.

Із таким судовим рішенням не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позовних вимог. Обгрунтовуючи свою незгоду із оскаржуваною постановою Закарпатського окружного адміністративного суду, апелянт, зокрема, зазначив, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку щодо неправомірності нарахування фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування валютної виручки на рахунок у банку відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», адже датою повернення валютної виручки є дата надходження такої на особистий поточний рахунок резидента, а не дата надходження виручки на розподільчий рахунок банку.

У судовому засіданні представник відповідача Борсенко О.В. підтримав апеляційну скаргу та дав пояснення, аналогічні викладеним у ній доводам.

Представник позивача Логойда В.М. заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та пояснив, що судове рішення за наслідками вирішення публічно-правового спору є законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що проведеною ДПІ у м. Ужгороді виїзною позаплановою документальною перевіркою ТОВ «ВЛГ Кабель Україна» щодо дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків з фірмою «VLG Kabelkereskedelmi KFT» LTD (Угорщина) по контракту № 1/2013 від 22.02.2013 року за період з 22.02.2013 року по 19.09.2013 року (акт ДПІ у м. Ужгороді від 02.10.2013 року № 1207/07-01-22-01/22089093, а.с. 8-11) встановлено порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

15 жовтня 2013 року ДПІ у м. Ужгороді прийнято податкові повідомлення - рішення № 0003452201 (а.с. 7), яким ТОВ «ВЛГ Кабель Україна» нараховано суму грошового зобов'язання по «пені по валюті» у розмірі 17727,36 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність цього рішення в оскаржуваній частині з таких підстав.

Як вбачається з акту перевірки від 02.10.2013 року № 1207/07-01-22-01/22089093, податковим органом встановлено, що позивачем при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності по контракту за № 1/2013 від 22.02.2013 року, укладеного з фірмою «VLG Kabelkereskedelmi KFT» LTD (Угорщина), відвантажено на користь нерезидента товару на загальну суму 282725,40 дол. США., а оплата за відвантажену продукцію від нерезидента надійшла порушенням термінів розрахунків, зокрема:

- по ВМД № 305080000/2013/003740 від 02.03.2013 року зарахована на рахунок 04.06.2013 року, граничний термін надходження виручки - 31.05.2013 року;

- по ВМД № 305080000/2013/005255 від 26.03.2013 року зарахована на рахунок 25.06.2013 року, граничний термін надходження виручки - 24.06.2013 року;

- по ВМД № 305080000/2013/008209 від 07.05.2013 року зарахована на рахунок 07.08.2013 року та 22.08.2013 року, граничний термін надходження виручки - 05.08.2013 року.

Спірне питання полягає в дотриманні термінів надходжень валютної виручки (дата надходження виручки станом на день надходження на розподільчий чи поточний рахунок).

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон 185) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Частиною 1 статті 4 Закону 185 встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статтей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово - кредитний ринок» від 6 листопада 2012 року № 5480-VІ доповнено ч. 1 ст. 25 Закону України «Про Національний банк України», і Національному банку України надано повноваження щодо зміни строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Пунктом 3 Постанови Правління Національного банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 16.11.2012 року за № 475 (зареєстрована в Мінюсті України 16.11.2012 року за № 1921/222333, далі - Постанова НБУ 475) встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст. ст. 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно п. 1.3. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492 (зареєстрована в Мінюсті України 17.12.2003 року за № 1172/8493, далі - Інструкція 492) клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, якщо банк не має змоги прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України, а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Національного банку на здійснення валютних операцій (п. 5.2. Інструкції).

Відповідно до п. 5.3. Інструкції 492 на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів зараховуються, в тому числі, кошти через розподільні рахунки перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами).

Пунктом 4 Постанови НБУ 475 встановлено вимогу щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті у вигляді валютної виручки резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами, для чого, згідно п. 6 Постанови НБУ 475, уповноважений банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 (далі -розподільчий рахунок).

Згідно п. 3 загальних положень Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (затверджена постановою Правління Національного банку України 17.06.2004 року за № 280, зареєстрована в Мінюсті України 26.07.2004 року № 919/9518), ця Інструкція встановлює порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку, визначає характеристику і коротке призначення рахунків для відображення інформації за типовими операціями. За рахунками Плану рахунків відображаються операції, що визначені законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України, відповідно до їх економічної суті. Згідно класу 2 «Операції з клієнтами» Плану рахунків рахунок 2603 «Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання» призначено для обліку коштів, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу. За кредитом рахунку проводяться суми надходжень.

На думку колегії суддів, подальші операції уповноваженого банку з грошовими коштами, які надійшли на ім'я позивача на виконання укладених позивачем з іноземними контрагентами контрактів, здійснюються вже після первинного надходження виручки від іноземного контрагента на розподільчий рахунок резидента (в даному випадку позивача) на території України і не можуть вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконання зовнішньоекономічних контрактів, оскільки такі кошти вже знаходились на рахунку суб'єкта господарювання (позивача) на території України, а суперечний цьому довід апелянта є необґрунтованим.

Надходження валютних коштів на розподільчий рахунок ТОВ «ВЛГ Кабель Україна» за № 26033246080002 (валюта USD) та дати надходження виручки на розподільчий рахунок підтверджується банківськими виписками ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с. 33-43).

Згідно виписок з розподільчого рахунку позивача, за кредитом рахунку Позивачу проведено 100% суми надходжень валютної виручки за контрактом, яка сплачувалась Позивачу на виконання контракту контрагентом позивача - нерезидентом, та вже після первинного надходження грошових коштів на розподільчий рахунок позивача уповноважений банк на виконання законодавства України розпочинав обов'язковий продаж на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті у вигляді валютної виручки позивача від продажу товарів за зовнішньоекономічним контрактом.

Отже, дні затримки зарахування валютної виручки необхідно розраховувати з дати зарахування її на відповідний розподільчий рахунок суб'єкта господарювання, в зв'язку з чим податковим органом зайво нарахована пеня по кожному поступленню валютної виручки за один день (різниця між датою надходженням валюти на розподільчий рахунок та датою зарахування її на поточний рахунок ТОВ «ВЛГ Кабель Україна») в загальному розмірі 3063,41 грн., що підтверджується додатком № 1 до акту перевірки (а.с. 12), розрахунком пені за несвоєчасне надходження валютної виручки (а.с. 44), а сума розрахунку зайво нарахованої пені не заперечується сторонами.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зменшення пені, нарахованої позивачу.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року у справі № 807/4445/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик

Повний текст виготовлено 27 жовтня 2015 року.