Ухвала суду № 53243076, 04.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року Справа № 876/39/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Львівського відкритого акціонерного товариства «Елегант» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2011р. по справі за їх позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

27.01.2011р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м.Львова від 16 листопада 2010 року №0002822321/0, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 23173,30 грн., у тому числі основний платіж 15448,90 грн., штрафні (фінансові) санкції 7724,40 грн.; №0002822321/0, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 25014,90 грн., у тому числі основний платіж 16676,60 грн., штрафні (фінансові) санкції 8338,30 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті із порушенням вимог законодавства, оскільки право позивача на податковий кредит підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно відсутності необхідних підтверджуючих документів є необгрунтованими та не підтвердженими доказами. На підтвердження розміру понесених позивачем валових витрат під час перевірки були надані всі первинні документи.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2011р. в задоволенні позову відмовлено.

Позивач оскаржив дану постанову з підстав невірно встановлених обставин справи, порушення норм матеріального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що відповідачем не доведено у встановленому законом порядку не здійснення послуг з ремонту приміщень.

Проведені ремонтні роботи пов"язані із господарською діяльністю позивача та надані

послуги забезпечують попит на оренду приміщень і з їх наданням - отримання позивачем доходу.

ВАТ „Елегант" документально підтверджено проведення ремонтних робіт та оплата їх вартості, що свідчить про правомірність віднесення витрат на ці роботи до складу валових витрат та податкового кредиту, а також правомірність сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, і, відповідно, у відповідача немає підстав для його зменшення.

У відповідності до ст.10 Закону України „Про податок на додану вартість" та згідно

ст.1, 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" кожний платник податку персонально відповідає за ведення податкового обліку та несе самостійну відповідальність за порушення вимог законодавства щодо ведення податкового обліку. Така відповідальність не може автоматично поширюватися на тих осіб, чи контрагентів платника податку.

Таким чином, порушення, допущені одним платником податків щодо податкового обліку певних господарських операцій, не впливають на права та обов"язки іншого платника податків.

Окрім цього, згідно бази даних ДПС платників ПДВ, свідоцтво платника ПДВ ТзОВ "С.Дж.Р.Груп" є дійсним.

Вважає, що протокол допиту свідка не є доказом-обгрунтуванням ознак фіктивності товариства та не є доказом не проведення зазначених ремонтних робіт і не може бути підставою для притягнення ВАТ „Елегант" до відповідальності за порушення податкового законодавства.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.12.2014р. скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2013р. та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.55 КАС України ДПІ у Сихівському районі м.Львова замінено на ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ Державної фіскальної служби у Львівській області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який підтримав апеляційну скаргу, представника податкового органу, яка заперечила апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено позапланову невиїзну перевірку ВАТ «Елегант» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово господарських розрахунків з ТзОВ «С.Дж.Р.Груп» за весь період здійснення розрахунків, про що складено акт №2722/23-209/01554278 від 03.11.2010, в якому встановлено порушення позивачем вимог: п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: заниження податку на прибуток за 9 місяців 2009 року в сумі 15448,90 грн.; пп.7.2.3 п.7.2 ст. 7, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: заниження податку на додану вартість в сумі 16676,60 грн.

На підставі акта перевірки, 16.11.2010р. відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р»: №0002822321/0 та №0002822321/0.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції погодився з наведеними висновками податкового органу, зазначивши, що неможливо встановити реальність господарських операцій позивача з його контрагентами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного:

Як вбачається з акту перевірки відповідача і таке стверджує апелянт, фактично за перевірений період основний вид діяльності позивача - здача приміщень в оренду.

ВАТ «Елегант» укладено договори підряду з ТзОВ «С.Дж.Р.Груп» №02/06/09/6 від 02.06.2009р., №29/04/09 від 29.04.2009р. предметом яких є: ТзОВ «С.Дж.Р.Груп» зобов»язується виконати роботи з поточного ремонту в складському приміщенні за адресою: м.Львів вул.Зелена, 147, а ВАТ «Елегант» зобов»язується прийняти і оплатити виконані роботи згідно з умовами цього договору.

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТзОВ «С.Дж.Р.Груп», позивачем були надані копії: договорів, довідок про вартість виконаних робіт; актів приймання виконаних робіт; платіжних доручень; податкових накладних; виписок по рахунку позивача, які досліджувались судом першої та апеляційної інстанції. На платіжних дорученнях відсутні підписи платника та службової особи банку та відбитки печаток.

З копій локальних кошторисів та відомості ресурсів до локального кошторису (а.с.43 - 47, 50 - 53) вбачається наявність підпису виконавця.

Згідно протоколу допиту свідка від 18.08.2010, в якості свідка в кримінальній справі допитано ОСОБА_1 - директора ТзОВ «С.Дж.Р.Груп», який вказав, що ТзОВ «С.Дж.Р.Груп» створювалось з метою здійснення специфічної діяльності, а саме «обналічкою» грошових коштів, усвідомлював протиправність такої діяльності, проте, до діяльності вказаного товариства свідок ніякого відношення не має, ніяких документів товариства не підписував, свій підпис на документах товариства заперечив.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції

чинній на момент виникнення спірних правовідносин), датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 цього Закону зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з нормами п.9.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; п.2.4 Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95 року, первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити і бути підписані посадовою особою, відповідальною за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно з п.2.4, п.2.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5.06.1995 року за №168/704, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну та фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 зазначеного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про неможливість встановлення реальності господарських операцій позивача з його контрагентом, оскільки згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити, зокрема особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суду першої та апеляційної інстанції не представлено доказів особистого підпису директора ТзОВ «С.Дж.Р.Груп» ОСОБА_1 на первинних документах; з наявних у первинних документах даних неможливо встановити, в якому саме приміщенні здійснювались ремонтні роботи, а тому дані первинні документи не можуть бути належними та допустимими доказами проведення господарських операцій між позивачем та ТзОВ «С.Дж.Р.Груп».

Таким чином, право позивача на включення до валових витрат сум коштів по господарських операціях з ТзОВ «С.Дж.Р.Груп» не підтверджено розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У ТзОВ «С.ДЖ.Р. Груп» відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань за взаємовідносинами з Товариством, а також був відсутній намір і фактичні дії для виконання взятих на себе зобов'язань, що стверджується не лише матеріалами справи, які досліджувались судом першої та апеляційної інстанції, а й постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013р., залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.04.2015р. у справі №К/800/51105/13, що сукупно дає підстави колегії суддів вважати, що господарські операції носили мнимий характер, в зазначений спірний період.

Щодо порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1., п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», то відсутність у позивача належним чином оформлених первинних документів, не дає право включати до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого по господарських операціях із ТзОВ «С.Дж.Р.Груп».

Відповідно до ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, колегія суддів враховує вимоги ч.2 ст.71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196 п.4, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Львівського відкритого акціонерного товариства «Елегант» - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2011р. по справі №2а-976/11/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

А.Р.Курилець

Повний текст виготовлено 06.11.2015р.