Ухвала суду № 53243058, 29.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року Справа № 876/2003/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Большакової О.О., Гуляка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Малетич М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року у справі № 813/7496/14 за адміністративним позовом Сокальського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

04 листопада 2014 року Сокальський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) звернувся в суд з позовом до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області у якому просив зупинити дію податкового повідомлення-рішення керівника Сокальської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області від 22.09.2014 року №0005111700 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510,00 гривень. Визнати протиправним та повністю скасувати податкове повідомлення-рішення керівника Сокальської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області від 22.09.2014 року № 0005111700 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510,00 гривень. Стягнути з Державного бюджету України на користь Сокальського районного територіального центру соціального обслуговування судовий збір в розмірі 182,70 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0005111700 від 22.09.2014р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Сокальського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) сплачений ним судовий збір в сумі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 коп.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Сокальська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2015 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт свої вимоги мотивує тим, що Львівським окружним адміністративним судом при розгляді справи порушені норми матеріального права, а саме: надано неправильне тлумачення п.п. 14.1.180 п.14.1 ст. 14, ст. ст. 51, 119, 162, 176 Податкового кодексу України, внаслідок чого зроблено хибний правовий висновок, що призвів до ухвалення незаконного рішення.

В акті перевірки від 09.09.2014 № 000457/13-29-17/22382976 зазначено, що Позивачем 06.05.2014 (реєстраційний номер 9025524107) подано Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку по формі 1-ДФ за 1 квартал 2014 року з недостовірними відомостями (помилками), а саме: допущено помилки в ідентифікаційних номерах фізичних осіб, яким проведено виплату доходу, що призвело до зміни платника податку. Позивачем 18.07.2014 (реєстраційний номер 1400012614) подано уточнюючий податковий розрахунок за 1-й квартал 2014 року з виправленими помилками.

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 розділу II ПК України (у редакції станом на 01.01.2014) неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу.

На підставі акта перевірки від 09.09.2014 та відповідно до п.119.2 ст. 119 ПКУ винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.09.2014 №0005111700, яким Позивачу нараховано штраф у розмірі 510 гривень.

Відповідно до ст.. 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи ( п.п. 162.1.1. п. 162.1 ст. 162);

фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (162.1.2 п.162.1 ст. 162).;

податковий агент (п.п. 162.1.3. п. 162,1 ст. 162).

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Стаття 51 ПК України встановлює обов'язок податкового агента подавати відомості про суми виплачених доходів платникам податків - фізичним особам, а саме згідно з п. 51.1 статті 51 ПКУ податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Сокальської ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності Сокальського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) щодо виявлених порушень поданої звітності по формі 1-ДФ, за період 1-й квартал 2014 року, результати якої оформлені актом від 09.09.2014р. № 000457/13-29-17/22382976.

На підставі акта від 09.09.2014р. № 000457/13-29-17/22382976 контролюючим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.09.2014р. №0005111700.

Позивачем було оскаржено зазначене рішення в адміністративному порядку, за результатами розгляду податкове повідомлення-рішення від 22.09.2014 №0005111700 залишено без змін, скарги позивача - без задоволення.

Згідно з п.51.1 ст. 51 ПК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку. спірних

Зі змісту п.46.1 ст. 46 ПК України слідує, що Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку по формі 1-ДФ вважається податковою декларацією.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (далі - форма № 1ДФ) затверджена наказом Міндоходів від 21.01.2014 р. № 49.

Пунктом 50.1 ст. 50 ПК України передбачено, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

За положеннями пп. 14.1.180 п. 14.1 статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб визначається як юридична особа (її Філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та оплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Таким чином, з норм встановлених податковим законодавством варто зробити висновок, що податковим агентом є особа, на яку покладено обов'язок щодо обчислення й утримання податку із платника податків і перерахування його у відповідний бюджет. Податкові агенти прирівнюються до платників податку й користуються правами, установленими податковим законодавством для платників податків.

До обов'язків податкових агентів належать обов'язки: 1) правильного й своєчасного обчислення й утримання сум податків та зборів з коштів платників податків; 2) своєчасного перерахування цих коштів у відповідні бюджети. Ці обов'язки деталізуються додатковими обов'язками податкових агентів щодо: 1) здійснення обліку доходів платників податків, утриманих і перерахованих у бюджети; 2) надання в податковий орган документів і інформації, необхідних для здійснення контролю за платником податків; 3) надання в податковий орган інформації про неможливість утримання податку в платника податків і сумах заборгованості останнього.

Згідно з витягом Державної реєстраційної служби України Серія АД №288071 видом діяльності позивача є надання соціальної допомоги без забезпечення проживання для осіб похилого віку та інвалідів та надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання.

Вказана діяльність не стосується обчислення, обліку й утримання податку з доходів фізичних осіб, проте свідчить, що таким здійснюється надання соціальних послуг, які, в свою чергу, в силу норм ст. 165 Податкового кодексу України, відносяться до доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Окрім того, як видно з податкового розрахунку, який перевірявся контролюючим органом у графі, що стосується сум утриманого податку (нарахованого та перерахованого податку) такі дорівнюють нулю.

Згідно з п. 70.16 ст. 70 ПК України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, самозайняті особи, податкові агенти подають безоплатно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням інформацію про фізичних осіб, що пов'язана з реєстрацією таких осіб як платників податків, нарахуванням, сплатою податків і контролем за дотриманням податкового законодавства України, із зазначенням реєстраційних номерів облікових карток платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), зокрема: органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, податкові агенти - також інформацію, передбачену статтею 51 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Сокальський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) не є податковим агентом для платників податків, яким надаються соціальні послуги чи виплачується допомога, не зобов'язаний нараховувати та утримувати з таких осіб податок на доходи фізичних осіб, однак, в силу положень п. 70.16 ст. 70 ПК України, позивач зобов'язаний надавати інформацію податковому органу про суму доходу, виплаченого платнику податків, в тому числі у формі звіту № 1-ДФ.

Згідно з п. 119.2 ст. 119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Положеннями ст. 109 ПК України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідачем не подано доказів правомірності прийняття спірного рішення. Водночас судом першої інстанції встановлено, що позивачем було своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність, самостійно усунуто виявлені помилки. Крім того, допущені позивачем порушення не призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, тому суд вважає необґрунтованим та недоведеним висновок податкового органу про наявність підстав для застосування до Сокальського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) штрафних санкцій.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Тобто, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вимог законності та обґрунтованості судових рішень, і підстав для її скасування і відповідно задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року у справі № 813/7496/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: О.О. Большакова

В.В. Гуляк

Повний текст ухвали складений 03 листопада 2015 року.