Ухвала суду № 53242998, 27.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року Справа № 876/6380/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хобор Р.Б.,

суддів Попка Я.С., Сеника Р.П.

з участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року по справі № 819/1071/15-a за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - будівельна компанія "Професіонал" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - будівельна компанія "Професіонал" звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 17 листопада 2014 року № 0005252202 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 538210,00 грн.

На підтвердження позовних вимог покликається на те, що Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Тернопільській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0005252202, яким ТзОВ "ТБК "Професіонал" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) на 538210,00 грн., у тому числі за основним платежем 430568,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 107642,00 грн. Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням - рішенням, вважає його неправомірним з огляду на те, що договір поставки від 25 червня 2014 року, укладений між позивачем та ТзОВ "Феміда -Інтер" виконаний, проведена фактична поставка товару з документальним оформленням господарських операцій, що підтверджується належними первинними документами. Придбаний товар використаний платником податків в межах господарської діяльності, проведення таких операцій не суперечить статутним видам діяльності товариства. Відтак, позивач вважає, що правомірно сформував податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних контрагентом, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, по господарських операціях, що носили реальний характер, а висновки податкового органу є безпідставними, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Підприємство, серед іншого, займається діяльністю у сфері торгівлі різного виду товарами, для чого орендує складські приміщення у містах Тернополі та Луцьку, зокрема, за місцезнаходженням постачальника ТзОВ "Феміда-Інтер", який знаходиться у місті Луцьку Волинської області. В окремих випадках, придбаний у ТОВ "Феміда-Інтер" товар, постачався позивачем покупцям, зареєстрованим у Волинській області. Товариство використовує для перевезення вантажів транспортні засоби, які також орендує, про що надано суду відповідні докази. Платник податків має достатньо персоналу (10 осіб) для проведення такої господарської діяльності. Прийняття, перевезення товару оформлено належними видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно - матеріальних цінностей, подорожніми листами вантажного автомобіля. Придбаний товар в подальшому реалізовано постачальникам за вищою ціною, з метою отримання прибутку. Щодо відсутності сертифікатів якості на товар, на чому наголошував податковий орган, то позивач зазначає те, що чинне законодавства не передбачає сертифікацію товарів, що були предметом поставки. Щодо відсутності товарно - транспортних накладних - позивач посилається на положення Закону України "Про автомобільний транспорт" та Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 року № 207, які визначають, що ТТН є обов'язковими лише у випадку, коли вантажні перевезення здійснюються на договірних умовах, обов'язковість ТТН для перевезень для власних потреб чинним законодавством не передбачена. За наведених обставин просить позовні вимоги задовольнити.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 17 листопада 2014 року № 0005252202 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 538210,00 грн.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив відповідач, Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС яка покликаючись на те, що вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року скасувати, та прийняти нову постанову, відповідно до якої в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що за результатами перевірки ТзОВ "ТБК "Професіонал" встановлено порушення порядку формування податкового кредиту з ПДВ при придбанні товарів у ТзОВ "Феміда - Інтер". В ході проведення перевірки ТзОВ "ТБК "Професіонал" не підтверджено фактичного постачання, руху товару. Такі висновки зроблені на підставі того, що позивачем не надані для перевірки сертифікати якості та якісні посвідчення на товар, ТТН. Також при перевірці позивача використані матеріали акту Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 05 вересня 2014 року про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Феміда - Інтер" за період діяльності з 01 березня 2014 року по 31 липня 2014 року, яким встановлено те, що особи, відповідальні за фінансово -господарську діяльність товариства відсутні, фактичне місцезнаходження товариства встановити немає можливості; відсутність необхідних умов для результатів господарської, економічної діяльності, персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів. У зв'язку з цим, податковим органом зроблено висновок, що правочин, укладений між ТОВ "ТБК "Професіонал" та ТОВ "Феміда - Інтер" на поставку товару у червні - липні 2014 року, не спричинив реального настання юридичних наслідків, а тому позивачем завищено суму податкового кредиту у деклараціях з ПДВ у відповідних звітних періодах.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (правонаступником якої є Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області) проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "ТБК "Професіонал" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Феміда-Інтер" за період з 01 червня 2014 року по 31 липня 2014 року, про що складено акт від 22 жовтня 2014 року № 7944/22-02/38989673.

Перевіркою встановлено те, що правочин між ТзОВ "ТБК "Професіонал" та ТзОВ "Феміда - Інтер" не спричинив реального настання юридичних наслідків, у зв'язку з чим ТзОВ "ТБК "Професіонал" в порушення статті 22, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, занижено суму ПДВ на 430568,00 грн., у тому числі за червень 2014 року на 33200,00 грн., липень 2014 року - 397368,00 грн.

На підставі акту перевірки від 22.10.2014 року № 7944/22-02/38989673 Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Тернопільській області 17.11.2014 року прийняте податкове повідомлення -рішення № 0005252202, яким ТзОВ "ТБК "Професіонал" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 538210,00 грн., у тому числі за основним платежем 430568,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 107642,00 грн.

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з ПДВ та правомірно сформовано податковий кредит у червні - вересні 2014 року за операціями з придбання товару у ТзОВ "Феміда - Інтер", а тому Тернопільська ОДПІ безпідставно визначила позивачу грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 538210,00 грн., у тому числі за основним платежем 430568,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 107642,00 грн.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, які знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, виходячи з наступного.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно з п. 2 цього ж Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення, апеляційний суд приходить до висновку про те, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Колегією суддів встановлено, що усі господарські операції з ТзОВ "ТБК "Професіонал" з ТзОВ "Феміда - Інтер" підтверджуються первинними документами бухгалтерського обліку, що вірно встановлено судом першої інстанції

Так, між позивачем (покупець) та ТОВ "Феміда-Інтер" (постачальник) було укладено договір поставки товару № 25/06-14/01 від 25.06.2014 року, відповідно до якого постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність покупцю товар за цінами, в асортименті (по номенклатурі) і кількості, що узгоджується сторонами в рахунках та видаткових накладних, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, установлених даним договором (пункт 1.1 договору). Умови доставки товару в договорі передбачались такі: відвантаження товару здійснюється за місцезнаходженням товару на складі постачальника або, за узгодженням сторін, шляхом доставки товару як силами покупця, так і силами продавця (пункт 4.2 договору).

Кожна поставка товару, а саме: блоків шинних апаратів, кабельної муфти, шин, руберойду, труб сталевих та інших товарів технічного призначення здійснювалась на складі продавця в місті Луцьку з оформленням видаткових накладних, на отримання товарно-матеріальних цінностей позивачем виписувались довіреності працівникам товариства. На кожну поставку товару виписані податкові накладні.

Позивачем на підтвердження транспортування товару зазначено, що товариство використовує орендовані транспорті засоби, про що свідчать копії договору оренди транспортних засобів № 01/02-2014-1/1 від 01.02.2014 року, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "Авакс Проф", актів прийому-передачі від 01.02.2014 року та 30.04.2014 року таких транспортних засобів: 1) бортового малотонажу В, марки NISSAN GABSTAR, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2) легкового універсалу В, марки TOYOTA FORTUNER, реєстраційний номер НОМЕР_3; 3) сідлового тягача Е, марки МАN TGA, реєстраційний номер НОМЕР_4, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) оренди автомобілів від 30.06.2014 року та 31.07.2014 року (а. с. 109-117 том 1). Перевезення товару проводилось власними силами ТОВ "ТБК "Професіонал" орендованими транспортними засобами та оформлялось дорожніми листками легкового автомобіля від 27.06.2014 року, 04.07.2014 року, 30-31.07.2014 року, подорожніми листами вантажного автомобіля від 27.06.2014 року, 15.07.2014 року, 16.07.2014 року, 17.07.2014 року, 18.07.2014 року, 21.07.2014 року, 22.07.2014 року, 29.07.2014 року, 30-31.07.2014 року.

Також судом встановлено те, що ТОВ "ТБК "Професіонал" використовує в господарській діяльності для зберігання товару складські приміщення по вулиці Лук'яновича, 8 в місті Тернополі, яке орендує у товариства з обмеженою відповідальністю "Авакс Проф", та по АДРЕСА_1, яке орендує у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, що підтверджується копіями договорів оренди від 01.04.2014 року та суборенди від 28.02.2014 року відповідно з актами прийому - передачі об'єкта оренди

В подальшому придбаний у ТОВ "Феміда-Інтер" товар позивач продав суб'єктам господарювання в межах Тернопільської та Волинської областей: товариству з обмеженою відповідальністю "Авакс Проф", публічному акціонерному товариству "Волиньобленерго", про що до матеріалів справи долучені копії видаткових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей у покупця ТОВ "ТБК "Професіонал", ТТН з червня 2014 року по грудень 2014 року.

Крім того, як вбачається з наданих суду доказів, позивач реалізував придбаний товар за вищою ціною з метою отримання прибутку від такої діяльності.

Вищевказані первинні документи оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідачем, належними та допустимими доказами не спростовано мету та реальність здійснення господарських операцій.

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити те, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Крім того, згідно з Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства вбачається, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі із посиланням на первинні та інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Оскаржуване податкове повідомлення - рішення, складене з покликанням на акт перевірки фінансово - господарської діяльності суб'єкта господарювання ТзОВ "Феміда - Інтер", який не може бути визнані допустимим доказом по справі та зумовлює безпідставність складення зазначеного податкового повідомлення - рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, відповідачем не наведено достатньо переконливих доводів про наявність обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника податків. З урахуванням наведеного, на думку апеляційного суду, оскаржуване податкове повідомлення - рішення не ґрунтується на нормах права, внаслідок чого його слід визнати протиправним та скасувати.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року по справі № 819/1071/15-a - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді Я.С. Попко

Р.П. Сеник