Ухвала суду № 53242882, 03.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2952/15 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.О. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

03 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Шостака О.О., Желтобрюх І.Л.

при секретарі: Гімарі Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу відповідача - Дочірнього підприємства «Підприємство регіональних перевезень «Атасс» Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області до Дочірнього підприємства «Підприємство регіональних перевезень «Атасс» Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Підприємство регіональних перевезень «Атасс» Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року - позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надіслано на адресу відповідача супровідні листи 193/02 від 16.01.2015, № 296/02 від 22.01.2015, № 737/02 від 16.02.2015, № 1309/02 від 18.03.2015, № 2297/02 від 15.05.2015, № 2762/02 від 15.06.2015 з розрахунками сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями з відміткою про вручення та підписами головного бухгалтера на супровідних листах.

Так, позивачем був складений розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до якого відповідачу визначено суму відповідних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за квітень-червень 2015 року в сумі 44 791, 88 грн.

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком № 1 покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») (постанови Верховного суду України від 25.09.2012 № 26457845 та № 26457792).

Згідно з ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, грошові кошти, які сплачуються суб'єктами господарювання на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є страховими внесками, у розумінні Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, якою затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (надалі - Інструкція).

Відповідно до абз. 3 п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Згідно з пп. 2.1.1 п. 2.1 страхувальниками є роботодавці, зокрема: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Пунктом 6.4 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Таким чином, посилання апелянта на те, що надіслані позивачем розрахунки є неналежними доказами, що підтверджують розмір фактичних витрат, які були понесені останнім, у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій за квітень-червень 2015 року є необґрунтованими, оскільки розрахунок є документом законодавчо встановленого зразка (зокрема, Додаток № 6 до Інструкції), в якому безпосередньо розміщується інформація щодо відповідних витрат.

Згідно з п. 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, в порушенням п. 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відповідач не перерахував в належні строки кошти на відшкодування фактичних витрат позивача по виплаті та доставці пільгових пенсій за квітень-червень 2015 р., що призвело до утворення заборгованості в сумі 44 791, 88 грн.

Щодо доводів апелянта в частині того, що деякі розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що долучені до позову, були адресовані не Підприємству регіональних перевезень «Атасс» Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність» «Славутич», а іншим юридичним особам, колегія суддів звертає увагу на те, що надані позивачем розрахунки адресовані безпосередньо відповідачу, а лише можливе невірне зазначення назви підприємства (здебільшого іногородніми УПФУ) не спростовують правомірність їх виставлення.

Крім того, апелянтом не було надано будь-яких доказів, які б підтверджували позицію відповідача щодо безпідставного віднесення позивачем пенсіонера ОСОБА_2 до списку осіб, пенсія яких має бути компенсована підприємством.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_2 містить детальну інформацію щодо складових визначення сум, у тому числі стаж роботи, а також був направлений на адресу відповідача із зазначенням його ідентифікаційного коду - 23241723.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Дочірнього підприємства «Підприємство регіональних перевезень «Атасс» Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич» - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: О.О. Шостак

І.Л. Желтобрюх

Ухвалу складено у повному обсязі 06.11.2015.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Шостак О.О.

Желтобрюх І.Л.