Ухвала суду № 53242139, 03.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 листопада 2015 року справа № 0870/3172/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську заяву Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про роз'яснення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2013 року у адміністративній справі за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2012 року в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, Управління Державної казначейської служби у м. Запоріжжі Запорізької області за участю прокуратури Запорізької області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

Посановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. "Кузьміна" - задоволено, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2012 року - скасовано та прийнято нову постанову.

02 жовтня 2013 року відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з заявою про роз'яснення постанови апеляційної інстанції. Посилався на те, що з постанови від 18 червня 2013 року не зрозуміло, який розмір пені нараховувати на рахунок стягувача.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи заяви про роз'яснення судового рішення, дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 207 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, із мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався; резолютивної частини із зазначенням: висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги; розподілу судових витрат; строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження.

У мотивувальній частині постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2013 року зазначено: встановлені судом апеляційної інстанції обставини із посиланням на докази, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при винесені постанови, і положення закону, якими він керувався; у резолютивній частині постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2013 року визначено: висновок суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги; строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Як зазначено в п. 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Колегія суддів зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тому процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Колегія суддів зазначає, що за загальними нормами права, роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

Враховуючи те, що відсутні чіткі критерії незрозумілості, колегія суддів вважає, що доцільним є роз'яснення судових рішень, зміст резолютивної частини яких сформульовано таким чином, що високою є ймовірність їх неправильного виконання.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2013 року є чіткою за змістом та зрозумілою, як для осіб, стосовно яких вона постановлена, так і для осіб, які будуть здійснювати її виконання, оскільки не містить жодних положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2013 року є зрозумілою та відповідає вимогам ст. 206 КАС України, то відсутні підстави для задоволення заяви Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про роз'яснення судового рішення.

Керуючись статтею 170, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві в роз'ясненні постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова