Ухвала суду № 53242086, 04.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2015 року

справа № 804/6284/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі № 804/6284/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІІФ»

до: Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про: зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 10 червня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІІФ» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про зобов’язання вчинити певні дії- задоволено повністю:

- скасовано податкову вимогу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська від 12.03.2015 року № 1770-25;

- скасовано рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про опис майна у податкову заставу від 27.03.2015 року № 11/32781078;

- зобов'язано Лівобережну об'єднану державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська вжити заходи, щодо припинення податкової застави майна Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІІФ” на підставі рішення про опис майна у податкову заставу від 27.03.2015 року № 11/32781078.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, Лівобережна об’єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено що Товариством з обмеженою відповідальністю «ДПФ» було подано до Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області декларацію на прибуток за 2014 рік на суму 124767,00 грн., шляхом перерахування грошових коштів з відкритого у АТ “Банк “Фінанси та Кредит” рахунку №260041986601, про що свідчить платіжне доручення від 03.03.2015 року №49. Однак,у позивача виникла заборгованість зі сплати податку на прибуток за 2014 рік, у зв’язку з тим, що кошти на відповідний казначейський рахунок так і не надійшли.

Матеріалами справи підтверджено, що 06.03.2015 року позивач звернувся до АТ “Банк “Фінанси та Кредит” з листом в якому просив здійснити переказ за платіжним дорученням від 03.03.2015 року №49, але у відповіді від 06.04.2015 року №31-06/292 не містилось інформації з яких причин не було проведено платіж.

ТОВ «ДІІФ» повідомило про факт перерахування суми податку на прибуток та невиконання АТ “Банк “Фінанси та Кредит” свого зобов’язання по перерахуванню зазначених коштів на казначейський рахунок, про що свідчить відповідь від 27.03.2015 року. Однак, 12 березня 2015 року Лівобережною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкову вимогу №1770-25 щодо сплати податкового боргу, та у зв’язку з наявністю зазначеного податкового боргу винесено рішення про опис майна у податкову заставу від 27.03.2015 року №111/32781078.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ДІІФ», суд першої інстанції виходив з того, що право виставляти податкову вимогу та право податкової застави виникає у контролюючого органу лише за наявності у платника податків непогашеної у встановлені строки суми узгодженого грошового зобов’язання, проте в даному випадку вини платника в порушенні строків немає, оскільки кошти не зараховані до державного бюджету з вини банківської установи, в якій обслуговувався платник.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

З урахуванням того, згідно з пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідальність при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 Закону України "про платіжні системи та переказ коштів в України" № 2346-ІІІ, якою передбачено, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у даній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Лівобережної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко