Ухвала суду № 53242083, 29.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2015 року

справа № 808/1698/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Фермерського господарства «Маслянка»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року у справі №808/1698/15 за позовом фермерського господарства «Маслянка» до Мелітополської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в:

17 березня 2015 року фермерське господарство «Маслянка» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило скасувати податкове повідомлення – рішення Мелітопольської ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області, а саме: №0002151503 від 05.12.2014 року, яким нараховано ФГ «Маслянка» суму штрафних санкцій по податку на додану вартість за вересень 2014 року на суму 54938 грн., як протиправне та незаконне.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що ФГ «Маслянка», було сплачено грошового зобов’язання з податку на додану вартість, після самостійного виправлення помилок та коригування сум ПДВ в бік їх зменшення, відтак у податкового органу були відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій в силу Закону та з огляду на відсутність об’єкту оподаткування.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року у справі №808/1698/15 в задоволенні адміністративного позову ФГ «Маслянка» було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга, фактично, обґрунтована доводами адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Мелітопольської ОДПІ головного управління Міндоходів у Запорізькій області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ФГ «Маслянка» за вересень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 19.11.2014 року №460/08-32-15-0333571266.

Перевіркою уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленими самостійно виявлених помилок за вересень 2014 року платника спеціального режиму оподаткування в сфері сільського господарства з позначкою 0121, податного до Мелітополського ОДПІ за №9061727332 від 24.10.2014 року, як самостійний документ, свідчать про порушення пункту 50.1 статті 50 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями) щодо нарахування суми штрафу від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (недоплати).

За наслідками перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення від 05.12.2014 року №0002151503, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 54938.00 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення – рішення від 05.12.2014 року №0002151503 є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач при самостійному виявленні помилок у податковій звітності зобов’язаний був самостійно визначити та сплатити суму штрафних санкцій у розмірі 3% від суми податку, оскільки позивачем вказаної суми разом із податковими платежами сплачено не було, податковим органом правомірно було застосовано до ФГ «Маслянка» 5% штрафних санкцій від суми платежу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до приписів п.76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Пунктом 76.2 ст. 76 ПК України встановлено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно із п.86.2 ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Отже, зазначені обставини справи свідчать про те, що податковим органом дотримано процедуру проведення камеральної перевірки, а доводи позивача з приводу того, що його не повідомлено про призначення та проведення перевірки не є обґрунтованими, з урахуванням приписів ПК України.

В свою чергу, відповідно до абз.1 п.49.18 ст. 49 та п. 203.1 ст. 203 ПК України для подання декларації встановлюються такі строки: а саме, якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю, декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи ФГ «Маслянка» подано податкову декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року платника спеціального режиму оподаткування в сфері сільського господарства з позначкою « 0121» 19.10.2014 №9060183492 у визначений законодавством термін (граничний термін надання звітності за вересень - 20 жовтня 2014 року).

24.10.2014 ФГ «Маслянка» надало до Мелітопольської ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2014 року платника спеціального режиму оподаткування в сфері сільського господарства з позначкою 0121 (реєстр. №9061727332) та відповідні додатки до нього: додаток №5 та додаток №9 (реєстр.№9061727327).

В уточнюючому розрахунку підприємством збільшено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок на 1098760 грн.. а саме: ряд.25.2 показник, який уточнюється 1296459 грн., уточнений показник 2395219 гри., різниця - 1098760 грн., в рядку 26 «Сума штрафу нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки» позивачем сума штрафу самостійно не нарахована, не відображена та, відповідно, не сплачена.

Так, у відповідності до п. 57.1 ст.57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації.

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Крім того, відповідно до п.2 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 №678 (чинний на час подання позивачем уточнюючого розрахунку на момент надання уточнюючого розрахунку), платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 120.2 ст. 120 ПК України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п'ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати). При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.

Позивачем, у порушення приписів п.50.1 ст.50 ПК України, самостійно не нарахований та не сплатий штраф у розмірі 3% від суми заниженого податкового зобов'язання у розмірі 1098760 грн., а тому відповідачем правомірно та у відповідності до приписів п. 120.2 ст. 120 ПК України застосувано до позивача штраф у розмірі 5% від суми недоплати.

Суд апеляційної інстанції також погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно неспроможності доводів позивача з приводу відсутності об’єкту нарахування штрафних санкцій у зв’язку з коригуванням 18.12.2014 року податкових зобов'язань за вересень 2014 року, а саме, зменшення суми ПДВ у розмірі 1098760грн..

Як вже зазначалось, камеральну перевірку було проведено 19.11.2014 року, а податкове повідомлення – рішення прийнято 05.12.2014 року, в той час як коригування податкової звітності позивачем здійснено 18.12.2014 року, вказане в повній мірі свідчить про відсутність будь яких юридичних наслідків проведеного коригування по відношенню до факту застосування штрафних санкцій, що йому передував.

Отже, з огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ФГ «Маслянка» та скасування оскаржуваного податкового повідомлення – рішення 05.12.2014 року №0002151503.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Маслянка» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року у справі №808/1698/15 – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна