Постанова № 53241071, 30.10.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/3255/15-а09 од. 12 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до Управління Державної міграційної служби України у Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (позивачка) звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України у Херсонській області (відповідач), в якому просить зобов'язати відповідача зареєструвати ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1. Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 необґрунтовано відмовлено у реєстрації місця проживання, дії відповідача вважає неправомірними, оскільки позивач законно вселилась у 1989 році до квартири за усною згоди наймача ОСОБА_4, постійно мешкає за вказаною адресою, в зв'язку з чим просить суд зобов'язати відповідача здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2. Крім того зазначив, що рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 03.03.2015 визнано право користування квартирою за вказаною адресою що, на її думку, є підставою для реєстрації місця проживання.

В судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила відмовити у задоволені позову. Пояснила, що підставою для відмови у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 стало відсутність у останньої документів, що підтверджують: право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, або, у разі відсутності зазначених документів, згоди власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання. У зв'язку з тим, що дане житлове приміщення перебуває у комунальній власності, обов'язковою умовою для реєстрації місця проживання є договір найму.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_3.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 03.03.2015 у справі № 666/7125/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання права користування жилим приміщенням та зобов'язання в укладанні договору найму - визнано право користування квартирою за вказаною адресою та зобов'язано виконавчий комітет Херсонської міської ради укласти з ОСОБА_1 договір найму квартири № 78, яка розташована по вул. Поповича буд.14, в м. Херсоні.

Представник позивача у в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_4 є членом сім'ї ОСОБА_1 ( брат її чоловіка), зареєстрований за вказаній квартирі, але не проживає з 1989 року, виїхав до Росії. ОСОБА_1 з 1989 року вселилась в дану квартиру за усною домовленістю про родинний обмін, постійно проживає у квартирі без прописки, тоді як утримує квартиру в належному технічному стані, за власні кошти проводить поточні ремонти.

Позивачка 04.09.2015 знялась з реєстрації АДРЕСА_4 та звернулась до відповідача із заявою для здійснення реєстрації за спірною адресою, але їй було відмовлено.

У відповіді на заяву від 11.10.2015 №1/2-19936 відповідач зазначив що відповідно до ст.6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та розділу II Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом МВС України №107 від 22.11.2012 Державна міграційна служба здійснює реєстрацію місця, проживання громадян на підставі документів, що підтверджують право проживання в житлі (ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи). Оскільки рішенням суду від 03.03.2015 по справі № 666/7125/14-ц передбачено укладання виконавчим комітетом Херсонської міської ради договору найму, реєстрація місця проживання за вказаною адресою може бути здійснена за його наявності.

Не погоджуючись з відмовою, позивачка звернулась до суду.

Надаючи оцінку обґрунтованості тверджень позивача про протиправність даних дій відповідача, суд, вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Згідно зі ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Відповідно до ст.ст. 379, 382 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них. Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

У відповідності до ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Відповідно до ч.2 ст. 313 Цивільного кодексу України фізична особа, яка досягла 14 років, має право на вільний вибір місця проживання, аналогічні положення закріплені в ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання". Відповідно до абзацу 6 ч. І ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Тобто правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою. Згідно зі ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Відповідно до ст. 64 Житлового кодексу України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки.

Статтею 65 Житлового кодексу України передбачено, що наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. Особи, що вселились в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

В 1989 році за згодою ОСОБА_4, який доводиться їй деверем (братом чоловіка), позивачка законно вселилася в спірну квартиру і продовжує в ній проживати (користуватися нею) на цей час. Як пояснила позивач, ОСОБА_4 з 1989 року не мешкає в квартирі, знаходиться за межами України, його точне місцезнаходження їй невідомо. На підтвердження законності підстав для реєстрації ОСОБА_1 було надано судове рішення Дніпровського районного суду м. Херсона, яким визнано право користування квартири № 78, яка розташована по вул. Поповича буд.14, в м. Херсоні. Зі змісту даного судового рішення вбачається, що ОСОБА_1 будучи членом сім'ї ОСОБА_4, придбані права і обов'язки, що випливають з договору найму, продовжує здійснювати, оскільки позивач продовжує постійно та безперервно мешкати у займаному житловому приміщенні, сплачує регулярно за комунальні послуги. Даний факт підтвердили у судовому засідання свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Отже, позивачка на законних підставах в 1989 році вселилася в квартиру і продовжує нею користуватись.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, затверджує відповідно до Закону порядок реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування. Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1077 від 22.11.12 затверджено Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1.6 розділу І Порядку ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування осіб в Україні здійснюється територіальними підрозділами ДМС України та адресно-довідковими підрозділами територіальних органів ДМС України з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.

Відповідно ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" для реєстрації особа або її законний представник подає разом з письмовою заявою, паспортом, квитанцією про сплату державного мита, талоном по зняття з реєстрацією, документи , що підтверджують право на проживання в житлі. Підпунктом 2.2. Порядку для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає письмову заяву про реєстрацію місця проживання; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; квитанцію про сплату державного мита; талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні (у разі зміни місця проживання в межах України), документи, що підтверджують право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання. Пунктом 2.5. Порядку, визначено, що забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.

Таким чином, нормами діючого законодавства підставами для реєстрації місця проживання передбачено надання особою або її законним представником документів, що підтверджують право на проживання в житлі, та вказано перелік таких документів - ордера, свідоцтва про право власності, договору найму (піднайму, оренди) або інших документів. Вичерпного переліку документів, які є підставою для реєстрації місця проживання, зазначені нормативні акти не містять.

Аналіз досліджених судом документів, поданих позивачем для проведення реєстрації місця проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2., а саме: заява про реєстрацію місця проживання встановленого зразка, копія паспорту, талон про зняття з реєстрації місця проживання, рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 03.03.2015, квитанції про сплату державного мита, дає підстави стверджувати, що позивач має необхідні документи для реєстрації місця проживання позивача.

Суд також зазначає, що відсутність договору найму квартири, в якій проживає позивач та в яку вселилась на законних підставах, не може бути відмовою в її реєстрації за місцем проживання, оскільки судовим рішенням встановлено право користування ОСОБА_1 квартири № 78, яка розташована по вул. Поповича буд.14, в м. Херсоні, судом також зобов'язано виконавчий комітет Херсонської міської ради укласти з ОСОБА_1 договір найму квартири. Отже, дане судове рішення яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконавчого комітету міськради, і відмова її службових осіб від виконання даного судового рішення, про що повідомила позивач в судовому засіданні, є неправомірним.

ОСОБА_1 звернулась до місцевого суду з позовом про визнання ОСОБА_4, таким що втратив право користування житловим приміщенням. Рішенням Дніпровського районного суду міста Херсона від 01.10.2015 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа КП "Дніпровський" про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позов задоволено, визнано ОСОБА_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою № 78 в будинку № 14 по вулиці Поповича в місті Херсоні. Матеріалами справи, а саме згідно акту КП "Дніпровський" від 08.04.2015 року встановлено, ОСОБА_4 з 1989 року не проживає за спірною адресою.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Слід зазначити, що виявлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених у ч.3 ст. 2 КАС України критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що приймаючи рішення про відмову у реєстрації позивача за адресою її фактичного проживання, відповідач не надав належної оцінки наявності законних підстав для реєстрації позивача за місцем проживання, тобто діяв необґрунтовано та протиправно, вчинив дії, які порушують права позивача на реєстрацію місця постійного проживання.

При цьому, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача вжити заходів щодо усунення порушень законодавства і зобов'язати Управління Державної міграційної служби України у Херсонській області зареєструвати ОСОБА_1 в квартирі № 78, яка розташована по вул. Поповича буд.14, в м. Херсоні.

Позов задовольняється в повному обсязі.

Судові витрати позивачу не відшкодовуються за відсутністю відповідного клопотання.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Задовольнити позов ОСОБА_1.

Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України у Херсонській області здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) за адресою: АДРЕСА_2.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05 листопада 2015 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 3.1.3