Постанова № 53240362, 29.10.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року 13:03м. ПолтаваСправа № 816/4313/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ясиновського І.Г.,

за участю: секретаря судового засідання Петренко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" до Полтавської митниці ДФС про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

30 вересня 2015 року Публічне акціонерне товариство "Полтавський турбомеханічний завод" (надалі також - позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці ДФС (надалі також - відповідач) про визнання дій протиправними щодо невизнання дійсним сертифіката про походження товару форми СТ-1 від 23.04.2015 № RUUA5030000698 (надалі також - сертифікат про походження товару форми СТ-1).

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що не погоджується з діями відповідача, оскільки через невизнання дійсним сертифіката про походження товару форми СТ-1 порушуються права позивача щодо застосування режиму вільної торгівлі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні. У письмових запереченнях зазначив, що рішення митного органу щодо невизнання у відповідності до пункту 5.3 Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав сертифікату про походження товару, жодним чином не порушує права імпортера на застосування режиму вільної торгівлі, а в разі виконання умов, встановлених пунктом 5.4 Угоди, цей режим в подальшому може бути відновлений.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріал справи, дійшов до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до умов укладеного контракту з ООО "Чебоксарский завод силовых агрегатов" (г. Чебоксары, Российская Федерация) від 23.01.2015 № ВК-390/2015-Э придбав двигуни дизельні Д120-90К-Д120-0000100-90К у кількості 2 шт. /а.с. 26-29, 56, 65, 70/.

27.04.2015 ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» при митному оформленні за митною декларацією № 806020002/2015/3908 від 28.04.2015 для підтвердження походження товару «двигуни дизельні» за кодом 8408 90 43 00 УКТЗЕД надано до Полтавської митниці сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 23.04.2015 №RUUА5030000698, виданий Торгово-промисловою палатою Володимирської області Російської Федерації /а.с. 50-51, 65/.

Листом від 16.07.2015 № 400/10/16-70-25-02 Полтавська митниця повідомила позивача про невизнання дійсним сертифіката форми СТ-1 від 23.04.2015 № RUUА5030000698, у звязку із тим, що для підтвердження критерію Д8408, зазначеного в сертифікаті про походження товару форми СТ-1, Торгово-промисловою палатою Володимирської області Російської Федерації у відповідях не надано документів, на підставі яких визначено критерій походження товару, в тому числі калькуляцію витрат на товар «двигуни дизельні Д120-90К-Д120-0000100-90К» /а.с. 14-15/.

Позивач не погодився із вказаними діями відповідача та оскаржив їх до суду.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов до наступних висновків.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі, регулюються Митним кодексом України та Правилами визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, затверджених ОСОБА_3 ОСОБА_4 Співдружності Незалежних Держав від 20 листопада 2009 року, ратифікованих Законом України № 3592-VI від 06 липня 2011 року (далі - Правила).

Відповідно до вимог ст. 36 Митного кодексу України, країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Порядок та умови застосування преференційного режиму в рамках міжнародних угод про вільну торгівлю визначено положеннями Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав.

Відповідно до п. 2.1 Правил, країною походження товару вважається держава - учасниця Угоди, на території якої товар було цілком вироблено чи піддано достатній обробці (переробці) відповідно до цих Правил.

За приписами ч. 1 ст. 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

З метою отримання преференційного режиму для підтвердження країни походження товару позивачем до Полтавської митниці подано сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 23.04.2015 № RUUА5030000698, виданий Торгово-промисловою палатою Володимирської області Російської Федерації.

Для перевірки автентичності преференційного сертифікату СТ-1 від 23.04.2015 № RUUА5030000698 та відомостей, що в ньому містяться, керуючись п. 6.7. Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009, митницею направлено запит від 29.04.2015 №274/10/16-70-25-02 до Торгово-промислової палати Володимирської області Російської Федерації з проханням повідомити додаткові та уточнювальні відомості, надати документи, що підтверджують виконання правила адвалорної частки.

ТПП Володимирської області листом від 19.05.2015 № 372 підтверджено факт видачі сертифіката про походження товару форми СТ-1 від 23.04.2015 № RUUА5030000698 та надано акт експертизи товару № 030- 00-00757.

Однак, на переконання відповідача, згідно отриманої інформації неможливо підтвердити адвалорну долю імпортного товару в загальній вартості готової продукції. Полтавською митницею повторно направлено запити до ТПП Володимирської області 09.06.2015 №333/10/16-70-25-02 з проханням надати додаткові документи.

ТПП Володимирської області листом від 25.06.2015 №477 повідомлено, що експортер товару ВАТ «Чебоксарський завод силових агрегатів» не згоден надати документи, що підтверджують виконання правила адвалорної частки.

У зв'язку з тим, що ТПП Володимирської області не надано Полтавській митниці документів, на підставі яких визначено критерій походження товару, в тому числі калькуляцію витрат на товар «двигун дизельні Д120-90К-Д120-0000100-90К», відповідач дійшов висновку, що зазначений товар не відповідає критерію походження і до нього не може бути застосований режим вільної торгівлі у відповідності до Правил.

Проте, на переконання суду, такі доводи відповідача не можуть слугувати достатньою підставою для виникнення сумнівів щодо відомостей, які містяться у сертифікаті та, відповідно, до вчинення зі сторони відповідача дій направлених на невизнання дійсним сертифікату походження товару форми СТ-1.

Суд вважає доцільним відмітити, що відповідно до пункту 9.3 Правил, сертифікат може бути не визнаний дійсним митними органами країни ввезення в разі, зокрема, якщо протягом сумарного строку 6 місяців (3 місяці з дати первинного запиту й 3 місяці з дати повторного запиту) митними органами країни ввезення не отримана відповідь стосовно запитуваного сертифіката від компетентних органів країни вивезення або країни походження товару.

При цьому, на переконання суду, підставою для надіслання запиту митним органом країни ввезення товару повинна бути хоча б одна з обставин, передбачена у п. 9.1 Правил визначення країни походження товарів, що свідчить про недійсність сертифікату внаслідок наявності у ньому недоліків, чітко визначених законодавством, а не на підставі сумнівів митного органу з приводу змісту актів експертиз чи інших документів.

Як випливає із матеріалів справи, товар «двигуни дизельні Д120-90К-Д120-0000100-90К» класифікується в товарній позиції 8408 УКТЗЕД, яка входить до Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, у якій вони мали місце (Угода про Правила визначення країни походження товарів у СНД від 20.11.2009). Вимога графи 3 Переліку для позиції 8408 наступна: товар вважається походженням з Російської Федерації, якщо при його виготовленні вартість усіх використовуваних матеріалів не повинна перевищувати 50% ціни кінцевої продукції.

Судом встановлено, що відповідь ТПП Володимирської області надано на підставі акту експертизи товару від 23.04.2015 № 030-00-00757, у висновку якого, розділ 15, детально описано технологічний процес виготовлення дизельного двигуна Д120-9К-Д120-0000100-90К, наведено детальний перелік використаних комплектуючих як російського так і іноземного виробництва.

Крім того, у висновку експертизи наведено відсоткове співвідношення комплектуючих складових, де наявність іноземного компоненту в двигунах Д120-90К становить 17,30%, що не суперечить вимогам графи 3 Переліку умов, виробничих і технологічних операцій під час виконання яких товар вважається таким, що походить з тієї країни, у якій вони мали місце.

Отже, вищезазначеним актом експертизи підтверджено, що товар вважається походженням з Російської Федерації, якщо при його виготовленні вартість усіх використовуваних матеріалів не повинна перевищувати 50% ціни кінцевої продукції.

Відповідач наголошує, що для підтвердження критерію Д8408, зазначеного в сертифікаті про походження СТ-1, Володимирською ТПП не надано жодних документів, на підставі яких було визначено критерій походження товару, в тому числі калькуляцію витрат на товар «двигуни дизельні Д120-90К-Д120- 0000100-90К».

Суд звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено повноважень митних органів самостійно визначати рівень дотримання критерію достатньої обробки/переробки товарів, оскільки це питання належать до виключної компетенції органів, що видають сертифікати форми СТ-1.

Крім того, митне законодавство не ставить в пряму залежність одержання чи не одержання режиму вільної торгівлі від згоди чи не згоди митних органів країни ввезення товару зі змістом відповідей на їх запити.

Так, пунктом 6.1 Правил визначено, що для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1.

Відповідно до п. 6.3 Правил визначено, що під час вивезення товарів з держав - учасниць Угоди сертифікат про походження товару форми СТ-1 видається органом (організацією), уповноваженим державою вивезення відповідно до її національного законодавства.

Стаття 43 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують країну походження товару.

Сертифікат про походження товару у відповідності до ч. 3 ст. 43 Митного кодексу України - це документ який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення.

Надання будь-яких інших документів для підтвердження країни походження товару, крім тих, що передбачені п. 6.1 Правил та ст. 43 Митного кодексу України, в тому числі й документів, які підтверджують виконання критерію достатньої обробки/переробки, чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Митного кодексу України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, контролюючий орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Пунктом 6.7 Правил визначено, що у разі виникнення сумнівів стосовно бездоганності сертифіката форми СТ-1 або відомостей, які в ньому містяться, митний орган країни ввезення товару може звернутися до вповноваженого органу, що засвідчив сертифікат форми СТ-1, або до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнювальні відомості, у тому числі прохання, пов'язані з простими вибірковими перевірками сертифікатів форми СТ-1, відповідь на яке повинна бути надана протягом 6 місяців з дати звернення.

Таким чином, визначення країни походження товару, зокрема, відповідно до критерію достатньої обробки/переробки товару, вказаного у п. 2.4 Правил, здійснюється органом (організацією), уповноваженим державою вивезення відповідно до її національного законодавства. За умови виконання такого критерію видається Сертифікат про проходження товару форми СТ-1 з зазначенням критерію походження у графі 9 сертифіката, який однозначно свідчить про країну походження товару.

Так, саме сертифікат про проходження товару форми СТ-1, за відсутності розбіжностей в наданих документах про країну походження товару, підтверджує країну походження товару для цілей надання режиму вільної торгівлі відповідно до п. 6.1 Правил.

Як встановлено судом вище, перевіряючий орган не заперечує, що ТПП Володимирської області підтвердила факт видачі сертифіката СТ-1. Про наявність будь-яких розбіжностей чи неточностей у сертифікаті СТ-1 від 23.04.2015 № RUUА5030000698 відповідач не зазначав.

Таким чином, саме сертифікат є документом, на підставі якого митний орган визначає країну походження товару, що у свою чергу впливає на нарахування відповідних митних платежів митницею під час митного оформлення товарів і після випуску їх відповідно до заявленого митного режиму та в свою чергу до визнання або невизнання дійсним сертифікату походження товару. При цьому, акт експертизи про походження товару позивач не зобов'язаний був надавати, оскільки наявність даних актів вимагається лише у разі пред'явлення сертифікатів, що містять у графі 9 відомості про товарну позицію, у якій класифікується кінцевий товар, відмінний від відомостей, що містяться в митній декларації.

Враховуючи зазначене, для надання товару режиму вільної торгівлі, єдиним документом, що свідчить про країну походження товару є сертифікат про походження товару, виданий уповноваженим органом держави вивезення відповідно до її національного законодавства.

В даному випадку, таким документом для ввезеного товару «двигуни дизельні Д120-90К-Д120- 0000100-90К» є сертифікат походження товару форми СТ-1 від 23.04.2015 № RUUА5030000698. Окрім того, відповідачем не виявлено недоліків чи неповноти у заповненні сертифіката, будь-які розбіжності про країну проходження товару у сертифікаті походження чи інших документах, крім посилань на неможливість підтвердження інформації відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Полтавська митниця безпідставно не визнала дійсним сертифікат форми СТ-1 від 23.04.2015 № RUUА5030000698, виданий Торгово-промисловою палатою Володимирської області, у зв'язку із чим суд дійшов до висновку про визнання протиправними дій Полтавської митниці ДФС щодо невизнання дійсним сертифіката про походження товару СТ-1.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" до Полтавської митниці ДФС про визнання дій протиправними задовольнити.

Визнати протиправними дії Полтавської митниці ДФС щодо невизнання дійсним сертифіката про походження товару СТ-1 від 23.04.2015 № RUUA5030000698.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці ДФС на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" (код ЄДРПОУ 00110792) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218 грн, сплачені згідно платіжного доручення від 25 вересня 2015 року № 9955.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 03 листопада 2015 року.

СуддяІ.Г. Ясиновський