Постанова № 53240283, 29.10.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1857/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року м. Одеса

09 год. 20 хв.

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.,

судді- Завальнюка І.В.

судді- Танцюри К.О.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справу за адміністративним позовом підприємства «Трансшип» у вигляді ТОВ до Голови Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті ОСОБА_1, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті про визнання протиправною бездіяльність та зобовязанню вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернулось підприємство «Трансшип» у вигляді ТОВ до Голови Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті ОСОБА_1, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті в якому, з урахуванням уточнень, просить:

визнати протиправною бездіяльність начальника Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті ОСОБА_1, яка виразилися в неприйнятті заходів по інформуванню підприємства «Трансшип» у вигляді ТОВ: про прийняття Міністерством інфраструктури України рішення про розірвання Угоди з Російським морським регістром судноплавства по делегуванню повноважень на послуги, що виконуються за дорученням Адміністрації на судах та про виключення Російського морського регістра судноплавства з Переліку класифікаційних товариств, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.1996 року № 172-р;

зобов'язати Державну інспекцію України з безпеки на морському та річковому транспорті надати інформацію про прийняття Міністерством інфраструктури України рішення про розірвання Угоди з Російським морським регістром судноплавства по делегуванню повноважень на послуги, що виконуються за дорученням Адміністрації на суднах: в Міністерство закордонних справ України для направлення відповідного повідомлення у Міжнародну морську організацію, в ДУ «Держгідрографія» для опублікування в офіційному друкованому виданні «Повідомлення мореплавцям України» та розміщення на офіційному веб-сайті Укрморрічінспекції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про виключення РМРС з переліку класифікаційних товариств належить до питань забезпечення безпеки на морському транспорті, оскільки діяльність РМРС за дорученням Кабінету Міністрів України спрямована на забезпечення безпеки людського життя, на забезпечення безпечного плавання суден, надійного перевезення вантажів, на запобігання забруднення навколишнього середовища. Судно є морехідним при наявності діючих сертифікатів, виданих класифікаційним товариством. Рішення про виключення РМРС з переліку класифікаційних товариств приймалося поспіхом, без належного повідомлення Міжнародної морської організації (ІМО), без встановлення тимчасового періоду для переходу під нагляд іншого класифікаційного товариства, проведення інспекції та отримання нових реєстрових документів.

Позивач вказує, що він здійснює управління теплоходом «Аліна» (реєстровий номер 772378, ІМО 7525683). Теплохід «Аліна» мав право плавання під Державним прапором України та знаходився під наглядом РМРС. Термін дії сертифікатів виданих РМРС, в тому числі, і на відповідність судна вимогам міжнародних договорів України, закінчувався 05.11.2014 року.

Враховуючи вказане, позивач звернувся своїм листом від 15.10.2014 року № 1510-IVN / 01 до Міністерства інфраструктури України, як морської адміністрації, з проханням перенести термін завершення чергового огляду теплоходу «Аліна» у зв'язку з перебуванням судна в рейсі.

У відповідь на цей лист, Міністерством інфраструктури листом від 07.11.2014 № 12264/4/10-14, поінформовано, оскільки термін дії Класифікаційного свідоцтва т/х «Аліна», виданого класифікаційним товариством «Російський морський регістр судноплавства» 12.02.2013 №13.21112.184, закінчився, Мінінфраструктури не може надати позитивне рішення щодо подовження терміну зазначеного огляду.

Позивач стверджує, що вказане звернення позивача про перенесення терміну огляду т/х «Аліна» перебувало на виконанні в Укрморрічінспекції. За вказівкою ОСОБА_1 в задоволенні прохання відмовлено. Відмова мотивована надуманими причинами. У відмові відсутня інформація про розірвання Угоди з РМРС, а також про прийняте Розпорядження КМУ від 01.10.2014 року № 1114-р.

Вищевказана обставина, на думку позивача, свідчить про те, що начальник Укрморрічінспекції ОСОБА_1 свідомо не інформував позивача про прийняте рішення, що призвело до негативних наслідків для судновласника, а саме позбавлення судном можливості мореплавства при наявності реєстрових документів класифікаційного суспільства, яке не має повноважень на здійснення нагляду за дотриманням міжнародних договорів України.

З зазначених підстав позивач вирішив звернутись до суду із вказаним позовом, з метою захисту своїх прав.

Представник позивача у судове засідання не зявився, належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи.

Через канцелярію суду за вхід. № 26705/15 від 20.10.2015 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (аркуш справи 165).

Представник Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті у судове засідання не зявився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду справи, надав клопотання в якому справу просив розглянути без його участі у звязку з неможливістю явки в судове засідання (аркуш справи 103). Надав заперечення проти позову, в яких зазначив, що позов є безпідставним, необґрунтованим, вимоги у ньому незаконними та такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства, оскільки позивач цілеспрямовано надає неправдиві відомості, таким чином намагаючись у судовому порядку вину та власну бездіяльність покласти на Укрморрічінспекцію (аркуші справи 144-150).

Голова Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті ОСОБА_1 у судове засідання не зявився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду справи, про причини неприбуття суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надав. Заперечень не надавав.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

На підставі ч. 1 ст. 41 та ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто без здійснення фіксування судового засідання.

З урахуванням зазначених обставин, а також клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.1996 року № 172-р «Про технічний нагляд за суднами, які мають право плавання під прапором України» (в редакції на 30.09.2014 року) визначено перелік класифікаційних товариств, які мають право від імені Уряду України здійснювати нагляд за морськими суднами на відповідність їх вимогам міжнародних договорів України.

До цього переліку був включений, зокрема, Російський морський регістр судноплавства. 16.10.1996 року укладено Угоду між Міністерством транспорту України та Російським морським регістром судноплавства щодо виконання оглядів за дорученням Адміністрації з оформленням відповідних свідоцтв.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 1114-р внесено зміни до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.1996 року № 172-р, та з переліку класифікаційних товариств виключено Російський морський регістр судноплавства.

Рішення про виключення РМРС з переліку класифікаційних товариств належить до питань забезпечення безпеки на морському транспорті, оскільки діяльність РМРС за дорученням Кабінету Міністрів України спрямована на забезпечення безпеки людського життя, на забезпечення безпечного плавання суден, надійного перевезення вантажів, на запобігання забруднення навколишнього середовища. Судно є морехідним при наявності діючих сертифікатів, виданих класифікаційним товариством.

Позивач здійснює управління теплоходом «Аліна» (реєстровий номер 772378, ІМО 7525683). Теплохід «Аліна» мав право плавання під Державним прапором України та знаходився під наглядом РМРС. Термін дії сертифікатів виданих РМРС, в тому числі, і на відповідність судна вимогам міжнародних договорів України, закінчувався 05.11.2014 року.

Враховуючи вказане, позивач звернувся своїм листом від 15.10.2014 року № 1510-IVN/01 до Міністерства інфраструктури України, як морської адміністрації, з проханням перенести термін завершення чергового огляду теплоходу «Аліна» у зв'язку з перебуванням судна в рейсі.

У відповідь на цей лист, Міністерством інфраструктури листом від 07.11.2014 № 12264/4/10-14, поінформовано, оскільки термін дії Класифікаційного свідоцтва т/х «Аліна», виданого класифікаційним товариством «Російський морський регістр судноплавства» 12.02.2013 №13.21112.184, закінчився, Мінінфраструктури не може надати позитивне рішення щодо подовження терміну зазначеного огляду.

Вказане звернення Позивача про перенесення терміну огляду т/х «Аліна» перебувало на виконанні в Укрморрічінспекції. За вказівкою ОСОБА_1 в задоволенні прохання відмовлено. У відмові відсутня інформація про розірвання Угоди з РМРС, а також про прийняте Розпорядження КМУ від 01.10.2014 року № 1114-р.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з безпеки на морському та річковому транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2014 № 300 (далі Положення про Укрморрічінспекцію), Укрморрічінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 18 Закону України

«Про центральні органи виконавчої влади» Міністр видає обовязкові до виконання центральними органами виконавчої влади накази та доручення з питань, що належать до сфери діяльності центрального органу виконавчої влади.

Згідно зі статтею 16-3 Закону України «Про транспорт», Укрморрічінспекція, серед іншого, здійснює контроль за виконанням міжнародних договорів України з безпеки судноплавства суден, що плавають під Державним Прапором України, незалежно від форми власності (крім риболовних суден); здійснює державний контроль і нагляд за дотриманням законодавства про судноплавство на суднах тощо.

Відповідно до пункту 11 Положення про Укрморрічінспекцію, Голова Укрморрічінспекції здійснює керівництво її діяльністю, забезпечує виконання Укрморрічінспекцією наказів та доручень Міністра інфраструктури з питань, що належать до компетенції Укрморрічінспекції; дає у межах повноважень, передбачених законом, обов'язкові для виконання державними службовцями та працівниками апарату Укрморрічінспекції доручення тощо.

У своєму запереченні відповідач стверджує, що заява ТОВ «Трансшип» від 15.10.2014 № 1510-IVN/01 (далі Заява) про перенесення терміну завершення чергового огляду теплоходу «Аліна» не перебувала у провадженні Укрморрічінспекції.

Позивачем, з метою встановлення факту підготовки саме Укрморрічінспекцією відповіді Міністерства від 07.11.2014 № 12264/4/10 на заяву позивача, на адресу Міністерства інфраструктури України було направлено запит про надання публічної інформації від 08.09.2015 № TS08/09-15.

Листом від 15.09.2015 № 10257/18/10-15 Мінінфраструктури поінформувало позивача, що відповідно до резолюції в.о. Міністра ОСОБА_2 надання відповіді на заяву ТОВ «Трансшип» про перенесення терміну завершення чергового огляду теплоходу «Аліна» доручено Департаменту державної політики в галузі морського та річкового транспорту.

Разом із тим, відповідно до листа Мінінфраструктури від 07.11.2014 № 12264/4/10-14, отриманого ТОВ «Трансшип» у відповідь на заяву, цей лист було підготовлено виконавцем за прізвищем ОСОБА_3, за якою, згідно листа, закріплено телефон (044) 351-47-17.

У листі Мінінфраструктури від 15.09.2015 № 10257/18/10-15 зазначено, що в період з 15.10.2014 по 08.11.2014 така посадова особа, як ОСОБА_3 не рахувалася серед працівників міністерства.

Проте судом встановлено, що, відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Укрморрічінспекції в мережі Інтернет (www.sismit.gov.ua), ОСОБА_3 є співробітником Укрморрічінспекції та займає посаду начальника відділу ведення Державного суднового реєстру України та суднової книги України Управління надання адміністративних послуг (аркуш справи 178).

Таким чином, Управління надання адміністративних послуг Укрморрічінспекції, працівником якого є ОСОБА_3, було визначено головним виконавцем Заяви ТОВ «Трансшип» саме за дорученням Голови Укрморрічінспекції ОСОБА_1,

При цьому, ОСОБА_1 повинен був здійснювати контроль за виконанням наданого ними доручення, у тому числі шляхом контролю за обєктивністю опрацювання запиту, обґрунтованості відповіді та її відповідності вимогам законодавства України.

Крім того, суд вважає, що з метою підготовки обґрунтованої відповіді на заяву ТОВ «Трансшип» відповідач ОСОБА_1 мав можливість та повинен був надати відповідні доручення Департаменту державного нагляду та контролю за безпекою на морському та річковому транспорті Укрморрічінспекції, територіальним органам Укрморрічінспекції за місцем розташування можливих портів заходження судна «Аліна», з метою зясування фактичного технічного стану судна на момент отримання заяви ТОВ «Трансшип», можливості перенесення чергового/поновлювального огляду т/х «Алина», а також щодо можливості виконання судновласником вимог класифікаційного товариства «Російський морський регістр судноплавства», які були визначені останнім для перенесення строків огляду судна.

Суд вважає, що жодних дій з метою належного опрацювання порушеного питання ОСОБА_1 вжито не було.

Відповідно до пункту 60 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2014 № 1242, у разі виникнення потреби у проведенні оцінки доцільності створення документа, його обґрунтованості та відповідності законодавству здійснюється погодження проекту документа. При цьому, внутрішнє погодження оформляється шляхом проставляння візи.

Враховуючи, що ОСОБА_1 був визначений в.о. Міністра головним виконавцем у підготовці відповіді на запит ТОВ «Трансшип», ОСОБА_1 повинен був завізувати підготовлений проект відповіді, переконавши при цьому, що відповідними структурними підрозділами Укрморрічінспекції вжиті всі необхідні заходи з метою всебічного опрацювання запиту.

Таким чином, ОСОБА_1 фактично не виконано доручення в.о. Міністра інфраструктури. При цьому через бездіяльність ОСОБА_1, не забезпечення останнім належної перевірки судна та матеріалів, наданих судновласником, Мінінфраструктури було фактичного позбавлено можливості підготовки обґрунтованої відповіді на Заяву ТОВ «Трансшип».

З наведених підстав суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність начальника Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті ОСОБА_1, яка виразилися в неприйнятті заходів по інформуванню підприємства «Трансшип» у вигляді ТОВ: про прийняття Міністерством інфраструктури України рішення про розірвання Угоди з Російським морським регістром судноплавства по делегуванню повноважень на послуги, що виконуються за дорученням Адміністрації на судах та про виключення Російського морського регістра судноплавства з Переліку класифікаційних товариств, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.1996 року № 172-р підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положення про державну інспекцію України з безпеки на морському та річковому транспорті, затвердженого постановою КМУ від 07.07.2014 року №300, до повноважень Укрморрічінспекції не належить інформування міністерства закордонних справ України та ДУ «Держгідрографія» про прийняття КМУ розпорядження від 01.10.2014 року№1114 «Про внесення зміни до пункту 1 розпорядження КМУ від 06.03.1996 року №172 щодо виключення з переліку кваліфікаційних товариств, які мають право від імені Уряду України здійснювати нагляд за морськими суднами на відповідність їх вимогам міжнародних договорів України, Російського морського регістру судноплавства.

З цих підстав позовні вимоги про зобов'язаня Державну інспекцію України з безпеки на морському та річковому транспорті надати інформацію про прийняття Міністерством інфраструктури України рішення про розірвання Угоди з Російським морським регістром судноплавства по делегуванню повноважень на послуги, що виконуються за дорученням Адміністрації на суднах: в Міністерство закордонних справ України для направлення відповідного повідомлення у Міжнародну морську організацію, в ДУ «Держгідрографія» для опублікування в офіційному друкованому виданні «Повідомлення мореплавцям України» та розміщення на офіційному веб-сайті Укрморрічінспекції не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справу докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підприємства «Трансшип» у вигляді ТОВ до Голови Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті ОСОБА_1, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті про визнання протиправною бездіяльність та зобовязанню вчинити певні дії підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов підприємства «Трансшип» у вигляді ТОВ до Голови Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті ОСОБА_1, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті про визнання протиправною бездіяльність та зобовязанню вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність начальника Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті ОСОБА_1, яка виразилися в неприйнятті заходів по інформуванню підприємства «Трансшип» у вигляді ТОВ: про прийняття Міністерством інфраструктури України рішення про розірвання Угоди з Російським морським регістром судноплавства по делегуванню повноважень на послуги, що виконуються за дорученням Адміністрації на судах та про виключення Російського морського регістра судноплавства з Переліку класифікаційних товариств, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.1996 року № 172-р.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяЯ.В. Балан

СуддяІ.В. Завальнюк

СуддяК.О. Танцюра