Постанова № 53240142, 02.11.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2015 року №813/2068/14

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сасевича О.М.,

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

представника заявника/представника відповідача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву Публічного акціонерного товариства «Львів-Авто» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2014 року у справі №813/2068/14 за позовом управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова до Приватного акціонерного товариства «Львів-Авто» про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-

В С Т А Н О В И В :

24 вересня 2015 року Публічне акціонерне товариство «Львів-Авто» (надалі по тексту ПАТ «Львів-Авто») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2014 року у справі №813/2068/14 за позовом управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова (надалі УПФУ у Залізничному районі м.Львова), якою позов задоволено повністю та зобовязано стягнути з ПАТ «Львів-Авто» в користь УПФУ заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 7 941,80 грн. Підставою для перегляду вказаної постанови Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2014 року у справі №813/2068/14 ПАТ «Львів-Авто» зазначає постанову Вищого адміністративного суду України №К/9991/49944/12 від 12.06.2014 року, якою скасовано постанови Сокальського районного суду Львівської області від 07.10.2011 року та Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 року, якими було визнано за ОСОБА_3 право на пенсію за віком на пільгових умовах. Заявник наголошує у заяві, що про дану обставину ПАТ «Львів-Авто» дізналось 17.08.2015 року, а тому вважає, що неврахування судом першої інстанції постанови ВАС України вплинуло на результати розгляду справи №813/2068/14.

Представник заявника в судовому засіданні вимоги заяви та уточнення до заяви підтримав з підстав, викладених у ній та просив заяву задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги заяви не визнав, надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у письмових запереченнях на заяву.

Так, заперечуючи проти задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, представник позивача зазначає наступне.

З моменту отримання Підприємством розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» сума фактичних витрат, що підлягали відшкодуванню заявником, є узгодженою, а оскільки розрахунки ПАТ «Львів-Авто» не оскаржувались останнім, тому вони є обовязковими для виконання. Водночас, жодних зауважень чи будь-яких заперечень щодо даних розрахунків заявником також не висловлювалось. Більш того, на момент звернення ПАТ «Львів-Авто» до суду з даною заявою розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не відкликані, що є підставою для відмови у перегляді такої за нововиявленими обставинами.

Суд, розглянувши заяву, заслухавши пояснення представників заявника та позивача, дослідивши долучені до заяви докази, а також матеріали адміністративної справи №813/2068/14, встановив таке.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року у справі №813/2068/14 за позовом управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова до Приватного акціонерного товариства «Львів-Авто» про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій було повністю задоволено позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова та стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Львів-Авто» на користь управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 7 941,80 грн.

Матеріалами справи стверджується, що заборгованість, яка підлягає до стягнення 7 941,80 грн., включає у тому числі суму у розмірі 4 366,24 грн., що є сумою відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної ОСОБА_4

Загалом, судом зясовано, що постановою Вищого адміністративного суду України від 12.06.2014 року №К/9991/49944/12 скасовано постанову Сокальського районного суду Львівської області від 07.10.2011 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 року, якими було зобовязано УПФУ в Сокальському районі Львівської області зарахувати ОСОБА_3 період роботи з 08 червня 1981 року по 03 січня 1994 року на посаді газозварника до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, згідно зі списком №2 та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом від 11.08.2015 року №6067/04-28 УПФУ в Сокальському районі Львівської області було повідомлено генерального директора ПАТ «Львів-Авто» про необхідність проведення звірки з УПФУ в Залізничному районі м.Львова раніше виставлених та відшкодованих сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах пенсіонеру ОСОБА_3, посилаючись на постанову Вищого адміністративного суду України від 12.06.2014 року.

Підставою для перегляду судових рішень у порядку, передбаченому главою 4 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть бути тільки підстави, передбачені в ст.245 вказаного Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у звязку із нововиявленими обставинами.

За приписами частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1)істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2)встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3)встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4)скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5)встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Дана стаття встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, з метою забезпечення стабільності судових рішень, та надання можливості виправити судове рішення.

Більш того, зі змісту даної норми Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що необхідними ознаками обставин, за яких їх можна вважати нововиявленими, є, по-перше, їх наявність на час вирішення адміністративної справи, по-друге, те, що ці обставини не були і не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, по-третє, обставини мають бути істотними, тобто такими, що впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Наявність цих умов для визнання обставини нововиявленою є обовязковою.

При цьому, ознака «істотність» обставини означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Загалом, ознаку «не були і не могли бути відомі особи» потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обовязків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти.

Водночас, не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах й ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися ново виявленими.

У даному ж випадку, суд зауважує, що як на підставу для перегляду постанови Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2014 року у справі №813/2068/14 заявник посилається п.4 ч.2 ст.245 КАС України. При цьому, нововиявленою обставиною є встановлення судовим рішенням відсутності підстав для призначення ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд, позитивно оцінюючи доводи заявника, зазначає таке.

Як слідує із постанови Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2014 року у справі №813/2068/14, якою стягнуто з ПАТ «Львів-Авто» на користь УПФУ в Залізничному районі м.Львова заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 7 941,80 грн., заборгованість Підприємства за період з 01.09.2013 року по 01.02.2014 року складається із:

-витрат, повязаних із виплатою та доставкою пільгової пенсії, призначеної гр.ОСОБА_5 у сумі коштів - 3 575,56 грн.;

-витрат, повязаних із виплатою та доставкою пільгової пенсії, призначеної гр.ОСОБА_3 у сумі коштів - 4 366,24 грн.

При цьому, постановою ВАС України від 12.06.2014 року №К/9991/49944/12 скасовано постанову Сокальського районного суду Львівської області від 07.10.2011 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 року, якими фактично було зобовязано УПФУ в Сокальському районі Львівської області призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, на час розгляду справи №813/2068/14 ОСОБА_4 не мав права на одержання пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а у ПАТ «Львів-Авто» не було обовязку відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку такої пенсії. Однак, це не було враховано Львівським окружним адміністративним судом при вирішення справи №813/2068/14, що вплинуло на правильність прийнятого рішення.

Отже, суд нововиявленою обставиною в розумінні статті 245 КАС України є встановлення судовим рішенням - постановою Вищого адміністративного суду України від 12.06.2014 №К/9991/49944/12 відсутності підстав для призначення ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», вказана обставина має істотне значення для вирішення справи №813/2068/14, така обєктивно існувала на час розгляду судом спору по суті, але не була і не могла бути відома сторонам у справі, адже ПАТ «Львів-Авто» та УПФУ в Залізничному районі м.Львова не були учасниками у справі, що розглядалась Сокальським районним судом Львівської області, та суду.

Згідно з частиною першою статті 253 КАС України, суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом про стягнення із ПАТ «Львів-Авто» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», у розмірі 7 941,80 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач всупереч вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 року №21-1, за період з 01.09.2013 року по 01.02.2014 року не здійснив компенсацію витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і заборгував УПФУ кошти у сумі 7 941,80 грн. Тож, вважаючи, що відповідач несплатою страхових внесків до Пенсійного фонду позбавляє позивача можливості належним чином здійснювати реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення, позивач звернувся з означеним позовом до суду.

Судом встановлено, що ПАТ «Львів-Авто» є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно преамбули Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, останній визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Загалом, порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663.

Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз.1 ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно із п.6.2 розділу 6 Інструкції, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 розділу 6 вказаної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.5 Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

У відповідності до пункту 6.8 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.9 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

На виконання вимог Інструкції управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова було надіслано відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної гр.ОСОБА_3 за списком №2 із червня 2013 року (який отриманий уповноваженою особою ПАТ «Львів-Авто» 27.06.2013 року) та розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної гр.ОСОБА_5 за списком №2 за липень-грудень 2012 року (який отриманий уповноваженою особою ПАТ «Львів-Авто» 13.02.2013 року).

При цьому, суд вбачає за доцільне зазначити, що розрахунки органів Управління Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій є узгодженими з моменту їх отримання відповідачем і обовязковими для виконання.

Тож, оскільки, як підтверджується матеріалами справи, відповідач, отримавши відповідні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не надав на них до УПФУ в Залізничному районі м.Львова заперечень й не оскаржив таких, а тому суд вважає, що ці розрахунки є обовязковими для виконання, тобто підлягають до сплати.

Загалом, наведене узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 25.11.2010 року у справі №26993/09, у постанові від 22.03.2012 року №К-27305/10, у постанові від 06.09.2012 року №К/9991/63551/11, а також із позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 23.03.2010 року, від 13.02.2012 року.

Однак, постановою ВАС України від 12.06.2014 року №К/9991/49944/12 було встановлено відсутність права ОСОБА_4 на одержання пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і, як наслідок, відсутність у ПАТ «Львів-Авто» обовязку відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку такої пенсії.

Ураховуючи нововиявлену обставину, суд дійшов висновку, що постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2014 року у справі №813/2068/14 слід скасувати та прийняти нову постанову, якою позов управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова задовольнити частково, а саме: стягнути із ПАТ «Львів-Авто» заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б »-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 3 575,56 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України, судові витрати заявнику не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167, 245, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Публічного акціонерного товариства «Львів-Авто» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2014 року у справі №813/2068/14 задовольнити.

Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2014 року у справі №813/2068/14 за позовом управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова до Приватного акціонерного товариства «Львів-Авто» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 7 941,80 грн. та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Львів-Авто» (код ЄДРПОУ 03112892) на користь управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова (код ЄДРПОУ 20847425) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 3 575 (три тисячі пятсот сімдесят пять) грн. 56 коп.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06 листопада 2015 року.