Постанова № 53240092, 02.11.2015, Луганський окружний адміністративний суд

12.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 листопада 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/825/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Басової Н.М.

при секретарі судового засідання: Ларіній П.Є.

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання незаконною бездіяльність, стягнення компенсації за невикористані дні відпустки та компенсації за затримку розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного суду звернулась ОСОБА_1 (далі Позивач) з даним позовом, в обґрунтування якого зазначено наступне.

Позивач з 15.10.2008 працювала у Відділі державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції на посаді державного виконавця. Наказом Головного управління юстиції у Луганській області №1245 від 01.12.2014 її було звільнено з займаної посади за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України.

При звільненні роботодавцем не виплачена компенсація за 32 невикористаних днів відпустки (в період з 2008 року по грудень 2014 року) на загальну суму 3101,80 грн.

На момент звернення до суду роботодавцем не погашена заборгованість у повному обсязі, чим порушено ст.116 КЗпП України.

13.03.2015 позивач направила відповідачеві рекомендованим листом заяву від 12.03.2015 з проханням провести з нею розрахунок з зазначенням реквізитів для перерахування коштів, відповіді на яку надано не було в порушення ст.ст.15,20 Закону України Про звернення громадян.

На підставі викладеного позивач просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність Головного управління юстиції у Луганській області щодо невиплати позивачеві компенсації за невикористані дні відпустки;

- визнати незаконною бездіяльність Головного управління юстиції у Луганській області щодо ненадання відповіді на заяву від 12.03.2015;

- стягнути з Головного управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області на користь позивача компенсацію за невикористані дні відпустки у сумі 3101,80 грн. на поточний рахунок № 26253510349472 у АТ Ощадбанк, МФО 304665, код 09304612;

- стягнути з Головного управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області на користь позивача компенсацію за затримку розрахунку при звільненні у розмірі середнього заробітку по день фактичного розрахунку (а.с.2-4).

Ухвалами суду від 22.09.2015 допущено заміну відповідача Головного управління юстиції в Луганській області на Головне територіальне управління юстиції у Луганській області (далі ГТУЮ у Луганській області, відповідач № 1), до участі у справі в якості другого відповідача було залучено Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області (далі ГУ ДКСУ у Луганській області, відповідач № 2) (а.с.56,57).

Позивач в судове засідання не прибула, надала заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с.20).

Представник відповідача № 1 в судове засідання не прибув, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, та письмові заперечення проти позову (а.с.38-42,83), в яких посилається на наступне.

Позивач в органах юстиції працювала з 15.10.2008 по 01.12.2014 на посаді державного виконавця відділу ДВС Краснодонського міськрайонного управління юстиції та перебувала у трудових відносинах з Головним управлінням юстиції у Луганській області, найменування якого на теперішній час Головне територіальне управління юстиції у Луганській області. Заборгованості по заробітній платі при звільненні позивача немає.

Також зазначив, що у звязку із захопленням 29.04.2014 будівлі Луганської облдержадміністрації за адресою: м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3 та м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а (відомості про подію внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 341 КК України (захоплення державних або громадських будівель чи споруд), ч.1 ст. 294 КК України (масові заворушення) та ч.1 ст.338 КК України (наруга над державними символами) та вимушеним переміщенням працівників Головного управління юстиції у Луганській області до іншої будівлі, а в подальшому до інших міст Луганської області (м. Сватове, м.Сєвєродонецьк) та неможливістю вивозу документації та оргтехніки через проведення антитерористичної операції на території м. Луганська та Луганської області, особова справа позивача залишилася у м. Луганську, без наявності якої немає можливості нарахувати компенсацію за невикористані дні відпустки.

Крім того, пояснив, що ГТУ у Луганській області не мало можливості направити відповідь на звернення позивача, оскільки з 27.11.2014 припинено приймання поштових відправлень до населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження, в тому числі і м.Суходільськ, в якому проживає позивач.

На підставі викладеного, відповідач № 1 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача № 2 в судове засідання не прибув, просив розглянути справу без його участі (а.с.75), надав суду письмові заперечення проти позову (а.с.67-69), в яких посилається, що Порядком казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 № 1407 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.01.2013 за № 130/22662, встановлено, що платіжні доручення надаються до органів Казначейства відповідно до форми, обовязкових реквізитів, строків дії платіжних доручень та вимог до заповнення розрахункових документів на паперових носіях, визначених Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976.

У платіжному дорученні повинні бути заповнені всі реквізити, передбачені його формою. Реквізит Призначення платежу платіжного доручення заповнюється з урахуванням вимог нормативно правових актів та повинен містити повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

В додатку 2 до Інструкції № 22 встановлено вимоги до платіжного доручення, де, зокрема, визначено, що в платіжному дорученні повинна міститися інформація про його дату та номер.

В платіжному дорученні на виплату заробітної плати розпорядником коштів зазначається загальна сума платежу і його призначення, без зазначення конкретного працівника, якому перераховується заробітна плата. Тому, чи містяться в тому чи іншому платіжному дорученні відповідача зобовязання на виплату заробітної плати ОСОБА_1., відповідачу № 2 невідомо. Така інформація відома лише розпоряднику коштів відповідачу № 1.

Дослідивши письмові докази, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 15.10.2008 ОСОБА_1 призначено на посаду державного виконавця відділу ДВС Краснолуцького міськрайонного управління юстиції, що підтверджується трудовою книжкою АХ №187816 (а.с.12-15).

Наказом Головного управління юстиції у Луганській області від 01.12.2014 № 1239 ОСОБА_1 звільнено за ст.38 КЗпП України (за власним бажанням) (а.с.43).

13.03.2015 позивачем на адресу відповідача № 1 направлено заяву від 12.03.2015 з вимогою виплатити компенсацію за невикористані дні відпустки та розрахункові, надати довідку про нарахування компенсації за невикористані дні відпустки та розрахункові, яку надіслати на електронну адресу (а.с.17,18).

Листом від 24.03.2015 № 4625/22/4.3 Головним територіальним управлінням юстиції у Луганській області надано відповідь на вищевказану заяву (а.с.45). Додатком до відповіді є довідка про заробітну плату ОСОБА_2 (а.с.46).

Представник відповідача № 1 пояснив, що направити зазначену відповідь на зазначену в заяві адресу не мав можливості, з посиланням на лист Луганської дирекції Українського державного підприємства поштового звязку Укрпошта від 05.02.2015 № 72 (а.с.47-48), в якому зазначено, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, УДППЗ Укрпошта з 27.11.2014 припинено приймання поштових відправлень на/з територію(ї) Донецької та Луганської областей до/з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, зокрема, Краснодонського району Луганської області, де мешкає позивач.

Суд не приймає посилання позивача на порушення відповідачем № 1 вимог статей 15,20 Закону України Про звернення громадян при ненаданні відповіді на заяву від 12.03.2015, оскільки відповідно до статті 12 Закону України Про звернення громадян його дія не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений, зокрема, трудовим законодавством.

Обовязок власника або уповноваженого ним органу видати працівникові на його вимогу довідку про роботу та заробітну плату встановлено статтею 49 Кодексу законів про працю України.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач № 1 підготував відповідь на заяву позивача від 12.03.2015 та довідку про заробітну плату, проте з незалежних від нього причин не мав можливості направити її на адресу позивача, зазначену у заяві Луганська область, м.Суходільськ, кв.Комарова,41/61, тому позовні вимоги про визнання незаконною бездіяльності Головного управління юстиції у Луганській області щодо ненадання відповіді на заяву від 12.03.2015 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про визнання незаконною бездіяльності Головного управління юстиції у Луганській області щодо невиплати компенсації за невикористані дні відпустки та стягнення на її користь цієї компенсації у розмірі 3101,80 грн., суд не знаходить підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України Про державну службу Державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Згідно із частиною 1 статті 83 Кодексу законів про працю України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

Відповідачем № 1 на виконання вимог ухвали суду від 06.08.2015 надано довідку від 02.11.2015 №21087/3/9, згідно якої у звязку з передислокацією апарату Головного територіального управління юстиції у Луганській області та проведенням АТО на території Луганської області на теперішній час немає доступу до особових справ державних службовців органів юстиції Луганської області, тому немає можливості надати інформацію щодо кількості невикористаних днів щорічної відпустки позивача та нарахувати компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки (а.с.86).

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте в даному випадку відповідач № 1, який є субєктом владних повноважень, не має можливості надати відомості про кількість днів невикористаної відпустки позивача з незалежних від нього причин через відсутність доступу до особової справи позивача.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В наказі Головного управління юстиції у Луганській області від 28.11.2014 № 1147 Про звільнення ОСОБА_1О. відсутня інформація про невикористану щорічну відпустку, сама позивач не надала належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог в цій частині, тому вони задоволенню також не підлягають.

Стосовно позовних вимог про визнання незаконною бездіяльності Головного управління юстиції у Луганській області щодо невиплати позивачеві компенсації за затримку розрахунку при звільненні у розмірі середнього заробітку по день фактичного розрахунку, суд не знаходить підстав для їх задоволення по вище викладеним мотивам, а також з урахуванням того, що заборгованості при звільненні позивача по заробітній платі немає.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору судом не вирішується, оскільки, позивач відповідно до статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору звільнена.

Керуючись ст.ст.69-71,86,94,158-163,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання незаконною бездіяльність, стягнення компенсації за невикористані дні відпустки та компенсації за затримку розрахунку при звільненні відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 06 листопада 2015 року.

Суддя ОСОБА_3