Ухвала суду № 53240013, 30.10.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення подання без руху

30 жовтня 2015 року № 810/5237/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві подання Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,-

в с т а н о в и в:

Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 30.10.2015 о 10 год. 01 хв. звернулась до Київського окружного адміністративного суду звернулась з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, застосованого рішенням заступника начальника Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 29.10.2015 о 11 год. 10 хв.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за пред'явленим поданням, суд зазначає наступне.

Статтею 3 КАС України визначено, що адміністративний позов звернення до адміністративного суду (суб'єкта владних повноважень) на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Відповідно до ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо: зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; стягнення коштів за податковим боргом тощо. Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Таким чином, подання є процесуальною формою адміністративного позову, з якою органи доходів і зборів звертаються до суду у передбачених законом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 106 КАС України, яка застосовується до відносин щодо звернення суб'єкта владних повноважень до суду з поданням, до позовної заяви (подання) додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Статтею 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Отже, за звернення до суду суб'єкта владних повноважень з поданням як формою адміністративного позову, що передбачена процесуальним законодавством, сплачується судовий збір.

Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір».

Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, розмір судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, що встановлений законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду (станом на 1 січня 2015 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1 218,00 грн. згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік»).

З подання та доданих до нього матеріалів слідує, що орган доходів і зборів просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податку, а тому вказані вимоги мають немайновий характер.

Проте, позивач не надав суду доказів сплати судового збору у розмірі, встановленому ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" для позовів немайнового характеру.

Таким чином, суд дійшов висновку, що подання не відповідає вимогам ч. 3 ст. 183-3 та ч. 3 ст. 106 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-3 КАС України в разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.

Так, недоліки подання можуть бути усунуті шляхом подання до суду документу про сплату судового збору виходячи із заявлених позовних вимог у розмірі, що визначений ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».

Також, при зверненні до суду із поданням Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області заявлено клопотання про відстрочення оплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до статті 88 КАС України суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Дані положення закону спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (ст. 10 КАС України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Отже, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

На підтвердження обґрунтованості клопотання позивач зазначає, що кошторисом на 2015 рік не передбачено видатків для сплати судового збору при поданні позовів до суду.

Проте, суд звертає увагу, що в даному випадку вказана обставина не є підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки відсутність видатків на сплату судового збору не свідчить про незадовільний майновий стан позивача, або інші поважні причини його матеріального становища, що можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23.01.2015 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час звернення до суду), а тому є платником судового збору на загальних підставах.

Крім цього, позивач не надав суду жодних доказів, які свідчать про його незадовільне (скрутне) матеріальне становище, неможливості перекидки бюджетних асигнувань в межах затвердженого кошторису на сплату судового збору, відсутності економії фонду оплати праці та спрямування їх на сплату судового збору, тощо.

За таких обставин суд вважає, що наведені у клопотанні підстави та відсутність доказів на їх підтвердження є недостатніми для його задоволення.

Керуючись ст.ст. 183-3 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Подання Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків залишити без руху.

Надати Білоцерківській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області 24 години строку для усунення недоліків подання з часу отримання копії даної ухвали.

Попередити заявника, що у разі невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.

Зміст ухвали повідомити заявнику засобами телефонного зв'язку.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Лапій С.М.