Постанова № 53239241, 10.04.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 р. Справа № 2а/0470/2657/12 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську в письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Бабушкінського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до комунального підприємства «Жилсервіс - 3»про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2012 року Прокурор Бабушкінського району м.Дніпропетровська звернувся до суду в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що за певний період відповідач не сплатив належний до сплати борг по страховим внескам до Пенсійного фонду України, у звязку з чим заборгованість відповідача складає 109618,78 грн. Позивач просив стягнути заборгованість в сумі 109618,78 грн.

Прокурор та представник позивача подали заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач до суду повторно не з'явився. Судом було направлено на адресу відповідача, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців судову повістку на 10.04.2012 року, отримання якої відповідачем підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, враховуючи вимоги ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме те, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Судом встановлено, що комунальне підприємство «Жилсервіс - 3» зареєстровано як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська відповідно до положення про управління Пенсійного фонду України в районах містах і районах у містах зареєстровано в міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. 442/6730 здійснює облік страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, збирання та акумулювання в районі (місті) страхових внесків та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Фонду.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа зобовязана виконувати вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Згідно ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

У відповідності до Закону №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції від 16.01.2004р. за №64/8663 (далі Інструкція) на відповідача покладено обовязки по нарахуванню, обчисленню і сплати в установлені строки та в повному обсязі страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Згідно з п.5.1. Інструкції підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання проводять щомісячне нарахування страхових внесків на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводяться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу). Страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний календарний місяць страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

П.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особам е платниками єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.3,8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Частиною 10 статті 9 вищевказаного Закону визначено, що днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою день прийняття до виконання банком або іншою установою членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач подав до управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська розрахунки суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за листопад, грудень 2011 року, в яких були зазначені самостійно обчислені відповідачем суми страхових внесків.

Згідно даних картки особового рахунку платника єдиного внеску відповідачем були нараховані страхові внески за листопад та грудень 2011 року на загальну суму 87178,65 грн.

Відповідачем самостійно нараховані суми внеску у встановлений строк не сплачено, у звязку з чим у КП «Жилсервіс - 3» виникла прострочена заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тобто недоїмка за листопад та грудень 2011 року на суму 87178,65 грн., яку згідно даних управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська станом на 10.02.2012 не сплачено, що підтверджується довідкою-розрхунком по КП «Жилсервіс - 3».

Відповідно до ч.11, ч.12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Частиною 10, п.2 ч.11 ст. 25 цього ж Закону передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум. Також, аналогічна відповідальність передбачена і пп.7.2.2. п.7 розділу VІІ Інструкції № 21-5 від 27 вересня 2010 р.

Судом встановлено, що на підставі п.2 частини 11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування Пенсійним фондом України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська застосовано до відповідача штраф за листопад, грудень 2011 року у сумі 22440,13 грн., що підтверджується рішеннями про застосування штрафних санкцій за донарахування органом ПФУ або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №1580 від 17.11.2011, №1581 від 17.11.2011, №2298 від 21.12.2011, №2299 від 21.12.2011, №2300 від 21.12.2011, №88 від 17.01.2012, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до п.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Прокуратура Бабушкінського району м. Дніпропетровська на виконання покладених на органи прокуратури функцій, передбачених п. 2 ст. 121 Конституції України та п. 2 ст. 5 Закону України «Про прокуратуру», з метою утвердження верховенства Закону, зміцнення правопорядку, звертається до суду в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Бабуцткінському районі м. Дніпропетровська.

Частина друга ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" передбачає, що підставою представництва прокуратурою у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Відповідно до ч. 5 ст. 36-1 зазначеного закону прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах.

Згідно рішення Конституційного суду України від 08.04.99 за № З-рп/99 прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Оскільки „інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Абзацом другим п. 5 зазначеного рішення Конституційного суду України, встановлено, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Отже, в даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах виступає управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Таким чином, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 109618,78грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Бабушкінського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до комунального підприємства «Жилсервіс - 3» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства «Жилсервіс - 3» (код ЄДРПОУ 32350346, м.Дніпропетровськ, вул. Юних Ленінців, 26) на користь управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за листопад, грудень 2011 року на суму 109618,78 грн. (сто дев'ять тисяч шістсот вісімнадцять грн. 78 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя ОСОБА_1