Постанова № 53239176, 03.11.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2015 р. Справа № 804/8423/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" заборгованості в сумі 2757345,53 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має заборгованість в загальній сумі 2757345,53 грн. в результаті несплати узгоджених податкових зобов'язань, а саме: з надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених місцях в розмірі 581,98 грн., надходженням від викидів забруднюючих речовин в розмірі 130925,39 грн., з земельного податку в розмірі 768,26 грн., з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 171575,75 грн., з авансових внесків по податку на прибуток в розмірі 1826153,00 грн., з податку на додану вартість в розмірі 596159,00 грн. та з рентної плати за спеціальне використання води в розмірі 31182,15 грн. Зазначена заборгованість в добровільному порядку не сплачена, тому позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Представник позивача заявив клопотання про розгляд справи без його участі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надавши заяву про визнання адміністративного позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив, що Публічне акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 05.10.2001 року та знаходиться на податковому обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Як встановлено судом, за обліковими даними податкового органу у відповідача рахується податковий борг у загальному розмірі 2757345,53 грн., який виник внаслідок несплати у встановлені строки суми узгоджених податкових зобовязань, а саме: з надходження від розміщення відходів у спеціально відведених місцях в розмірі 581,98 грн., яка виникла 20.05.2015 року в результаті несплати самостійно визначених податкових зобов'язань відповідно до декларації № НОМЕР_1 від 06.05.2015 року в розмірі 535,50 грн. та нарахованої пені 19.05.2015 року в розмірі 46,48 грн.; з надходження від викидів забруднюючих речовин в розмірі 130925,39 грн., яка виникла 20.05.2015 року в результаті несплати самостійно визначених податкових зобовязань відповідно декларації № НОМЕР_1 від 06.05.2015 року; з земельного податку в розмірі 768,26 грн., яка виникла 30.05.2015 року в результаті несплати самостійно визначених податкових зобовязань відповідно декларації № НОМЕР_2 від 20.02.2014 року в сумі 630,99 грн. та нарахованої пені 03.06.2015 року в сумі 137,27 грн.; з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 171575,75 грн., яка виникла 30.05.2015 в результаті несплати самостійно визначених податкових зобовязань відповідно декларації № НОМЕР_3 від 20.02.2015 року; з авансових внесків по податку на прибуток в розмірі 1826153,00 грн., в результаті не сплати чергової частини самостійно визначених податкових зобовязань за квітень 2015 року відповідно уточнюючого звіту за 2014 рік № НОМЕР_4 від 01.04.2015 року; з податку на додану вартість в розмірі 596159,00 грн., внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання за квітень 2015 на підставі наданої податкової декларації № НОМЕР_5 від 19.05.2015 року; з рентної плати за спеціальне використання води в розмірі 31182,15 грн., яка виникла 20.05.2015 року в результаті несплати самостійно визначених податкових зобов'язань відповідно до декларації № НОМЕР_6 в розмірі 30323,75 грн. та нарахованої 26.05.2015 року пені в сумі 858,40 грн.

Податковий борг у відповідача виник у 2001 році та до цього часу не переривався, у звязку з чим відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181, відповідачу було виставлено першу та другу податкові вимоги, а саме: № 1/3 від 10.10.2001 року та № 2/61 від 15.11.2001 року. Так як податковий борг відповідача не переривався нові податкові вимоги не виносились.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-6.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Згідно з п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 36.1, п. 36.2 ст. 36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Згідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до підпункту 49.18.1 п. 49.18. ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За положеннями ст. 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового Кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 нього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Пунктом 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.п. 20.1.34, п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На підставі п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Оцінуючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності та приймаючи до уваги визнання відповідачем адміністративного позову, суд вважає необхідним адміністративний позов Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Публічне акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» (51925, Дніпропетровська обл., місто Дніпродзержинськ, вулиця Радянська, будинок 2, код ЄДРПОУ 00130820), податковий борг у сумі 2757345 (два мільйони сімсот п'ятдесят сім тисяч триста сорок п'ять) грн. 53 коп., з них:

- з надходження від розміщення відходів у спеціально відведених місцях в розмірі 581 (п'ятсот вісімдесят одна) грн. 98 коп.;

- з надходження від викидів забруднюючих речовин в розмірі 130925 (сто тридцять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 39 коп.;

- з земельного податку в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 26 коп;

- з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 171575 (сто сімдесят одна тисяча п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 75 коп.;

- з авансових внесків по податку на прибуток в розмірі 1826153 (один мільйон всімсот двадцять шість тисяч сто п'ятдесят три) грн. 00 коп.;

- з податку на додану вартість в розмірі 596159 (п'ятсот дев'яносто шість тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп.;

- з рентної плати за спеціальне використання води в розмірі 31182 (тридцять одна тисяча сто вісімдесят дві) грн. 15 коп.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Б. Ляшко