Постанова № 53239096, 15.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 р. Справа № 804/9450/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2015 року № 2306-17.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржене податкове повідомлення-рішення було прийняте відповідно до пп. 267.6.2 п. 267.6 ст.267 Податкового кодексу України на підставі Закону від 28.12.2014 року № 71-VIII (яким внесені зміни до податкового кодексу України), що набрав законної сили 01.01.2015 року. Транспортний засіб придбаний позивачем та зареєстрований 01.10.2014 року, тобто до введення в дію пп. 267.6.2 п. 267.6 ст.267 Податкового кодексу України. Позивач посилається на ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі та зазначає, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Таким чином, вважає, що податкове повідомлення-рішення від 11.06.2015 року № 2306-17 є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача заявила клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач у судове засідання уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши письмові докази у справі, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником автомобіля PORSHE MACAN, легковий хетчбек-в, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з об'ємом двигуна 3604 куб.см, рік випуску 2014, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

11 червня 2015 року Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесене податкове повідомлення-рішення від 11.06.2015 року № 2306-17, яким ОСОБА_2 згідно з п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 11.06.2015 року № 2306-17 суд зазначає наступне.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року внесено зміни до ст. 267 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 267 Податкового кодексу України з урахуванням змін, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. (пп. 267.2.1 ПК України). Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування (п.267.4 ПК України). Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 267.5.1 ПК України).

Таким чином, відповідно до вимог пп. 267.2.1 Податкового кодексу України автомобіль позивача є об'єктом оподаткування транспортним податком.

Відповідно до пп. 267.6.1 пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Відповідно до вимог п. 267.8.1 Податкового кодексу України фізичні особи сплачують податок протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Посилання позивача на ст. 58 Конституції України є безпідставними, оскільки Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» запроваджує новий вид податку, зокрема, норми даного Закону встановлюють, що з 2015 року власники вказаних автомобілів мають сплачувати даний вид податку, тобто норми не встановлюють обов'язку сплати податку за періоди, що передували періоду набрання чинності даним Законом, отже, в даному випадку факт зворотної дії в часі відсутній.

За приписами статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірі і в порядку, встановленими законом.

Відповідно до ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

В силу ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.06.2015 року № 2306-17, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 до Дніпродзержинської об'єднана державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 3674-VIвід08.07.2011 р. (чинного на момент звернення позивача до суду) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно до ч. 3 ст. 4 вказаного Закону України під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

На момент подачі позову до суду мінімальний розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становив 1827,00 грн.

Позивачем, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» сплачено судовий збір у розмірі 73,08 грн.

В зв'язку з тим, що в задоволенні позову позивачу відмовлено, сума судового збору в розмірі 1753,92 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_2 до Державного бюджету України.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1753,92 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1