Ухвала суду № 53236723, 03.11.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/1809/15 Головуючий у 1 інстанції: Государський А.В.

Провадження № 22-ц/783/6516/15 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Штефаніци Ю.Г., Курій Н.М.,

секретаря - Брикайло М.В.,

з участю: представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 20 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» про визнання правочину удаваним,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 20.04.2015 року справу передано на розгляд до Шевченківського районного суду м.Києва за місцезнаходженням відповідача, на тій підставі, що після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилось, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.

Ухвалу суду оскаржив позивач ОСОБА_3, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до Галицького районного суду м.Львова.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що судом не було враховано норми ч.5 ст.110 ЦПК України, яка дозволяє позивачеві на свій вибір подати позов про захист прав споживачів до суду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору, а також норми ч.7 цієї статті, відповідно до якої, позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред»являтись також за їх місцезнаходженням.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони позивача в підтримання апеляційної скарги, заперечення сторони відповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.116 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилось, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.

Саме з цієї норми процесуального закону виходив районний суд, передаючи справу на розгляд Шевченківського районного суду м.Києва, на території якого зареєстроване місцезнаходження відповідача - публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) «Креді Агріколь Банк» (а.с.32-33).

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки судом не було враховано норми ст.110 ЦПК України, яка закріпила право позивача на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 114 цього Кодексу.

У відповідності до роз»яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в постанові №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (п.4), позови, що виникають із кредитних правовідносин, пред»являються до суду за загальними правилами підсудності, визначеними главою 1 розділу ІІІ ЦПК, при цьому, суд має враховувати право споживача на пред»явлення позову також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування цієї особи або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору (ч.5 ст.110 ЦПК). Позови, що виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред»являтися також за їх місцезнаходженням (ч.7 ст.110 ЦПК), проте відповідачем у справі є банк чи інша фінансова установа як юридична особа. Зазначене правило територіальної підсудності поширюється на позови позичальників (споживачів), а не на позови, що пред»являються банками чи іншими фінансовими установами щодо виконання кредитних зобов»язань, оскільки у цьому випадку діють правила статті 109 ЦПК.

У відповідності до роз»яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в постанові №3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» (п.38, 39), територіальна підсудність справи за участю філії або представництва юридичної особи визначається відповідно до вимог частини 7 статті 110 ЦПК також за їх місцезнаходженням, якщо їм надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи (ст.95 ЦК).

Позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред»являтись також за місцем виконання цих договорів (ч.8 ст.110 ЦПК). Правила визначення місця виконання зобов»язання передбачено статтею 532 ЦК України. При цьому, як роз»яснив Пленум, слід враховувати, що правила цієї статті застосовуються до зобов»язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі, якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

Звертаючись із вказаним позовом до Галицького районного суду м.Львова, позивач виходив із того, що спірний кредитний договір укладався з ним за місцезнаходженням Відділення №5 відповідача за адресою: м.Львів, вул.Лепкого, 7, що є територією Галицького району м.Львова.

З матеріалів справи встановлено, що кредитний договір, який є предметом даного спору (а.с.5-10), укладений між позивачем ОСОБА_3 (позичальником) та акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк» (кредитором), правонаступником якого є відповідач ПАТ «Креді Агріколь Банк» (а.с.19-21), в особі керівника Відділення №5 в м.Львові, Філія «Львівська дирекція», за місцезнаходженням цієї установи Банку: м.Львів, вул.Лепкого, 7, що відноситься до території Галицького району м.Львова.

Посилання сторони відповідача на те, що у зв»язку з ліквідацією цього Відділення, справу необхідно розглядати за місцезнаходженням відповідача, є безпідставними, оскільки згідно з наказом Відділення «Львівська міжрегіональна дирекція ПАТ «Креді Агріколь Банк» №187 від 17.08.2011 року (а.с.34), всіх клієнтів, які знаходились на обслуговуванні Відділення №5, переведено на обслуговування Сьомого відділення банку, яке на момент звернення позивача з вказаним позовом і на сьогоднішній день теж знаходиться на території Галицького району м.Львова (м.Львів, вул.Академіка Гнатюка, 11), що підтверджується наказом ПАТ «Креді Агріколь Банк» №68 від 21.02.2013 року (а.с.104), який був наданий стороною відповідача на вимогу апеляційного суду.

Крім того, вказаний кредитний договір є споживчим (п.1.2 договору) і за своєю специфікою має виконуватись за місцезнаходженням тієї установи Банку, в якій здійснюється обслуговування клієнтів Банку.

Таким чином, з урахуванням наведених вище норм процесуального закону та встановлених обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач правильно подав свій позов до Галицького районного суду м.Львова за місцезнаходженням установи Банку, в якій здійснюється виконання цього договору, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України з направленням справи до Галицького районного суду м.Львова для продовження розгляду, оскільки правових підстав для передачі справи до іншого суду на момент вирішення даного питання не було.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.2 п.4, 311 ч.1 п.4, 313, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 20 квітня 2015 року скасувати і направити справу до Галицького районного суду м. Львова для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Штефаніца Ю.Г.

Курій Н.М.