Ухвала суду № 53236628, 03.11.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/6855/13 Головуючий у 1 інстанції: Хомик А.П.

Провадження № 22-ц/783/6395/15 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія:81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Берези В.І., Штефаніци Ю.Г.,

секретаря - Брикайло М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсними умов шлюбного контракту, поділ майна подружжя, визнання житлового будинку та земельних ділянок спільною сумісною власністю подружжя, усунення перешкод у користуванні майном та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання житлового будинку та земельних ділянок особистою приватною власністю,-

встановила:

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11.04.2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 08.07.2014 року (а.с.13-16, 71-75 т.3) позови ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано житловий будинок та господарські споруди, розташовані на АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Визнано за кожним з них право власності на 1/2 ідеальної частини будинковолодіння, що на АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, та земельну ділянку площею 0,0774 га, призначену для ведення садівництва, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Вказані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2015 року (а.с.117-118 том 3).

12.03.2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом у даній справі, та про зняття арешту з житлового будинку та господарських будівель на АДРЕСА_1 (а.с.125-126 т.3), обґрунтовуючи свою вимогу тим, що у зв'язку з існуючим відповідно до ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14.03.2012 рокуобтяженням та накладенням на підставі цієї ухвали суду державним виконавцем арешту на нерухоме майно він не може оформити у встановленому законом порядку своє право власності на частину цього майна на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19.03.2015 року (а.с.139 т.3) скасовано заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14.03.2012 року, а саме: заборону відчуження житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1; накладення арешту на житловий будинок та господарські споруди, розташовані по АДРЕСА_1, на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.03.2012 року ВДВС Дрогобицького МРУЮ у Львівській області у виконавчому провадженні ВП 31704317.

Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_2, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_3 в задоволенні його заявипро скасування заходів забезпечення позову.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції без виклику її в судове засідання, чим порушено встановлений процесуальним законом порядок для вирішення даного питання та її право на участь в розгляді даної справи. Апелянт також вказує на допущені судом порушення вимог процесуального закону щодо допуску до участі в справі перекладача ОСОБА_3.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому процесуальним законом порядку, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення їм судових повісток (а.с.167, 168), клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому справу розглянуто апеляційним судом відповідно до вимог ч.2 ст.197, ч.2 ст.305 ЦПК України у їхній відсутності без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до ч.3 ст.154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду даного питання (ч.5 ст.154 ЦПК).

У відповідності до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в постанові №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (п.10), заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

З матеріалів справи встановлено, що заяву про скасування заходів забезпечення позову суд розглянув без повідомлення ОСОБА_2 у встановленому процесуальним законом порядку про час і місце розгляду даного питання, чим порушив порядок, встановлений ч.5 ст.154 ЦПК України, для його вирішення.

Крім того, постановляючи оскаржувану ухвалу про скасування заходів забезпечення позову у даній справі, суд першої інстанції виходив із того, що заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили, однак, такий висновок суду суперечить нормі ч.6 ст.154 ЦПК України, оскільки нею визначено, що вжиті судом заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили у тих випадках, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, а в даній справі - вимоги позивачів було задоволено частково.

Таким чином, судом першої інстанції не було вказано правової підстави для скасування заходів забезпечення позову у даній справі, як того вимагає процесуальний закон, і не було враховано наведених вище роз'яснень Пленуму Верховного Суду України щодо періоду дії вжитих судом заходів забезпечення позову та підстав для їх скасування до виконання рішення суду.

Крім того, з ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14.03.2012 року (а.с.32 т.1) встановлено, що за заявою позивача ОСОБА_3було забезпечено позов у даній справі шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії по відчуженню (у тому числі купівлі-продажу, міни, дарування, укладення інших правочинів стосовно цього майна) та державній реєстрації відчуження житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1, однак, такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на нерухоме майно, цією ухвалою визначено не було.

Таким чином, суд першої інстанції при вирішенні даного питання встановлених вимог процесуального закону не дотримався, доводів заявника щодо неможливості зареєструвати своє право власності на підставі рішення суду за наявності вжитих судом заходів забезпечення позову у даній справі не перевірив та своїх висновків про необхідність скасування арешту на нерухоме майно, який ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14.03.2012 року не був встановлений, не обґрунтував, а тому оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню на підставі п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції для його вирішення по суті.

Керуючись ст.ст. 303, 312 ч.1 п.3, 313, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити частково.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 березня 2015 рокускасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Береза В.І.

Штефаніца Ю.Г.