Ухвала суду № 53235730, 03.11.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №325/908/15-ц

Провадження № 22- ц/778/5212/15

Головуючий у 1 інстанції:Діоба Г.О.

Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Бондаря М.С.

суддів: Подліянової Г.С.

Дашковської А.В.

при секретарі: Мельник З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Перемога» на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 22 липня 2015 року у справі за позовом Фермерського господарства «Перемога» до ОСОБА_3, про стягнення збитків та витребування майна із чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИЛА:

Фермерське господарство "Перемога" звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_3 на свою користь завдані незаконною реалізацією обладнання збитки в сумі 7000 гривень та витребувати з незаконного володіння відповідачки сільськогосподарське обладнання, яке належить фермерському господарству "Перемога", шляхом зобов'язання передати голові фермерського господарства "Перемога" ОСОБА_4: сівалку зернову стернову СЗС-2.1 вартістю 30000 гривень, причеп тракторний з кузовом ГАЗ-53 вартістю 10000 гривень, ємкість металеву об'ємом 3 куб.м. вартістю 7000 гривень, металеве сховище (1/2 частину залізничного вагону) вартістю 30000 гривень, полупричеп одноосний на базі ГАЗ-53 вартістю 10000 гривень, віялку електричну вартістю 3000 гривень, ємкість металеву об'ємом 2 куб.м. вартістю 3000 гривень.

В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в лютому 2012 року фермерське господарство "Перемога" придбало у фермерського господарства "Маслянка" відповідно до договору від 24.02.2012р., додаткової угоди від 25.02.2012р., видаткової накладної № 39 від 25.02.2012р.вищезазначене обладнання, за яке сплачена сума до каси постачальника відповідно до квитанції № 48 від 25.02.2012р. Зазначене обладнання за пропозицією ОСОБА_5, який був членом фермерського господарства "Перемога" та є рідним братом ОСОБА_6 голови цього господарства, знаходилось на його прибудинковій території по АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_5 помер. Його дружина ОСОБА_3, незаконно утримуючи вищезазначене придбане майно фермерського господарства, намагається його реалізувати.

З травня 2015 року відповідачка незаконно здійснила продаж культиватора КПС-4 фермеру ОСОБА_7 за 10000 гривень, передавши голові фермерського господарства "Перемога" ОСОБА_4 лише 3000 гривень ,чим спричинила позивачу матеріальні збитки на суму 7000 гривень. На теперішній час ОСОБА_3 незаконно, без належних підстав та документів утримує, на прибудинковій території та не надає можливості фактично вивезти і використовувати за призначенням вищезазначене майно придбане позивачем у фермерського господарства "Маслянка". З наведених підстав просив позов задовольнити.

Заперечуючи проти позову представник відповідача ОСОБА_3 пояснив, що у володінні відповідача не має і не було ніякого майна, яке б належало фермерському господарству « Перемога».

Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 22 липня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ФГ «Перемога» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

ОСОБА_3, будучи своєчасно та належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням, що приєднано до справи ( а.с. 114) до апеляційного суду не з"явилася, про причини неявки суд не повідомила. У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторони, яка сповіщена про день у час розгляду справи не перешкоджає її розглядові.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів, що відповідач зберігає належне позивачу майно без відповідної правової підстави.

З таким висновком суду можна погодитись.

Відповідно до статуту фермерського господарства «Перемога» первинно зареєстрованого Приазовською районною державною адміністрацією від 13.10.1993 року № 279 зазначене господарство є виробником товарно-сільськогосподарської продукції, займається її переробкою та реалізацією, а згідно протоколу № 3 від 01.04.2004 року головою обрано ОСОБА_6 ( а.с. 10-12)

Згідно додаткової угоди № 31 до договору поставки обладнання від 25.02.2012 року вбачається, що фермерське господарство «Маслянка», «Продавець» в особі голови ОСОБА_8 і фермерське господарствао «Перемога» «Покупець», згідно договору поставки обладнання уклали зазначену угоду відповідно якої поставляється: сівалка зернова, культиватор, причеп тракторний, ємкості металеві, металічне сховище ( 1\2 частини жд вагону), полупричеп, віялка, гусиничний трактор, на загальну суму 113000 грн. без ПДВ. Зазначена угода є невід"ємною частиною договору № 31 від 24.02.2012 року. ( а.с. 13).

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 48 від 25 лютого 2012 року Фермерське господарство «Перемога» сплатило Фермерському господарству «Маслянка» 113 000 грн. 00 коп. за вищезазначену сільськогосподарську техніку на підставі договору № 31 від 24.02.2012 року та додаткової угоди № 31 від 25.02.2012 року (а.с. 14).

Саме на ці документи посилається позивач, як на підставу набуття права власності на майно, яке є предметом спору.

Частиною 1 статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи позов пред'явлено про витребування майна із чужого незаконного володіння, а такі вимоги регулюються ст. 387 ЦК України. Проте для застосування цієї норми права необхідним є доведеність позивачем, що він є власниками спірного майна і таке право власності підтверджено правовстановлюючим документом, та необхідна безспірна наявність індивідуального визначеного майна.

Як на підтвердження права власності на вищезазначене майно позивач посилається на додаткову угоду № 31 до договору поставки обладнання від 25.02.2012 року та на квитанцію до прибуткового касового ордеру № 48 від 25 лютого 2012 року про сплату коштів за майно.

Натомість спірне майно є речами наділеними певними родовими ознаками і у зв"язку з виробничим характером походження має нести певні номери виробника, однак в додатковій угоді № 31 до договору поставки від 25.02.2012 року таких даних не зазначено.

Позивачем також не надано доказів знаходження спірного майна на балансі господарства із зазначенням номерних знаків, року його випуску, виробника, та про те, що спірне майно передавалось ОСОБА_5 для зберігання на його прибудинковій території.

Таким чином, майно, яке зазначено позивачем в якості предмету спору , що при наявності майна таких же найменувань у відповідача, не дає змоги індивідуалізувати спірне майно.

Отже, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що позивач, виходячи з предмета та підстави позову, не довів своїх позовних вимог, що є його процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України) .

Суд також обґрунтовано відмовив у задоволенні позову про стягнення збитків в сумі 7000 гривень у зв"язку з незаконною реалізацією культиватора КПС - 4, оскільки позивачем не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач ОСОБА_3 реалізувала культиватор КПС - 4, який належав саме позивачу.

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Ураховуючи викладене колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Перемога» відхилити.

Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 22 липня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: