Рішення № 53232944, 26.10.2015, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Провадження № 2/225/2259/2015

Справа № 225/5278/15-ц

Головуючий у справі: ОСОБА_1

Іменем України

РІШЕННЯ

26 жовтня 2015 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Челюбєєва Є.В.,

за участю

секретаря Бондарчук Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПравексБанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2015 року до суду звернувся позивач з позовом до ОСОБА_2, в якому ставить питання про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у сумі 190970 грн. 44 коп.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що між ПАТ КБ ПравексБанк та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 5499-019/08Р від 11.06.2008 року, відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 54990 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,49% на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення до 11.06.2015. Відповідно до умов договору ОСОБА_2 повинен був щомісяця, починаючи з місяця отримання кредиту, частково погашати суму зобовязання згідно графіку погашення кредиту. Відповідно до цього Банк нарахував заборгованість за кредитом у сумі 50405 грн., заборгованість по процентам у сумі 42642 грн., 64 коп., пеню за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 55516 грн. 12 коп., пеню за несвоєчасну сплату процентів по кредиту в сумі 42406 грн. 67 коп.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надавши суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю, проти розгляду справи на підставі ст. 224 ЦПК України не заперечує.

Належно повідомлений через розміщення на веб-сторінці Дзержинського міського суду Донецької області у розділі «Інформація про виклик до суду, ухвали про відкриття провадження та інше» від 06.10.2015 року відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих причин, заяву про причини неявки або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав, тому суд розглядав справу на підставі ст. 224 ЦПК України заочно.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.

Так, відповідно до договору № 5499-019/08Р від 11.06.2008 року, укладеного між ПАТ КБ «ПравексБанк» та ОСОБА_2 (а.с. 8-15; 16-19), він отримав кредит у сумі 54990 грн. 55 коп., із зобовязанням сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 18,49%, з кінцевим терміном повернення до 11.06.2015 року. Однак, в порушення умов договору ОСОБА_2 не сплачував суми кредиту, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість.

З огляду на це суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 1054, 1049 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до умов кредитного договору за порушення термінів погашення заборгованості за кредитом або внесення відсотків за користування коштами позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної процентної ставки, зазначеної в п. 1.2 даного договору, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за весь період прострочення (п. 10 п.п. 10.1) (а.с. 12).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема сплата комісії банку, пені, штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, видав позичальнику грошові кошти, проте у порушення умов договору відповідачем порушено умови погашення кредиту та процентів за користування кредитом внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом у сумі 190970 грн. 44 коп.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 5499-019/08Р від 11.06.2008 року, укладеного між ПАТ КБ ПравексБанком та ОСОБА_2 станом на 14.07.2015 року утворилась заборгованість на загальну суму 190970 грн. 44 коп., з них 50405 грн. заборгованість за кредитом, 42642 грн. 64 коп. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 55516 грн. 12 коп. пеня за несвоєчасну сплату кредиту та 42406 грн. 67 коп. пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту (а.с. 2; 5-7).

Разом з тим, в рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року по справі №7-рп/2013 піддано конституційно-правовому аналізу правовідносин зі сплати пені що виникають між фізичними особами - споживачами та банками і іншими фінансовими установами у правовідносинах споживчого кредитування в якому зокрема робиться висновок про те, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Конституційний Суд України вважає, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту.

Цей висновок узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів" від 9 квітня 1985 року N 39/248, в якій наголошено: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Як зауважував Конституційний Суд України, межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10 листопада 2011 року N 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Таким чином, з врахуванням вищевказаних обставин, до визначеного банком розміру неустойки в частині пені підлягає застосуванню ч. 3 ст. 551 ЦК України, оскільки нарахований банком розмір пені за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 97922 грн. 79 коп.значно перевищує заборгованість за кредитом у розмірі 50405 грн., тому розмір пені за несвоєчасну сплату кредиту підлягає зменшенню до 50000 грн. Такий розмір неустойки відповідає вимогам закону і засадам розумності та справедливості.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення умов кредитного договору кредит позивачу не повернув та не сплачує відсотки за його користування, суд приходить до висновку, що позивач обґрунтовано звернувся до суду з вимогами про повернення заборгованості по кредитному договору у вигляді заборгованості, відсотків, пені, передбаченими умовами договору.

Таким чином, суд вражає позовні вимоги частково доведеними, тому підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 224 ЦПК України, ст. ст. 610, 611, 625, 1054ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер 28997200036 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПравексБанк заборгованість за кредитним договором у розмірі 50405 (пятдесят тисяч чотириста пять) грн., заборгованість по відсоткам у сумі 42642 (сорок дві тисячі шістсот сорок дві) грн. 64 коп., пеню за несвоєчасну сплату кредиту та процентів в сумі 50000 (пятдесят тисяч) грн., а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн. 48 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Дзержинським міським судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції або Дзержинським міським судом за наслідками розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Позивачем рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: