Ухвала суду № 53222164, 05.11.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13579/14-ц

Провадження № 22-ц/779/2250/2015

Категорія 69

Головуючий у 1 інстанції Барашков В.В.

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого: Меленко О.Є.

суддів Васильковського В.М., Девляшевського В.А.

секретаря Мельник О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_2, зацікавлена особа ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 26 грудня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 26 грудня 2014 року в задоволенні вимог заяви ОСОБА_2 відмовлено.

На дане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що доказами по справі, зокрема фотографіями, письмовими відповідями Державної прикордонної служби України, показаннями допитаних в судовому засіданні свідків підтверджується факт його спільного проживання з ОСОБА_3 з 06.04.2003 року до травня 2014 року.

За час спільного проживання однією сім'єю та ведення спільного господарства сторонами було набуто у спільну власність майнові цінності: житловий будинок, автомобіль, меблі, інше майно для здійснення підприємницької діяльності.

На думку апелянта, зазначені докази беззаперечно підтверджують факт його спільного проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

З цих підстав, рішення суду першої інстанції апелянт просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким вимоги заяви задовольнити.

В судове засідання сторони, будучи належно повідомленими про розгляд справи, не з'явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

За змістом ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи з ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявник ОСОБА_2, не довів обставини спільного проживання однією сім'єю із заінтересованою особою ОСОБА_3 в період з 01.08.2001 року по 24.10.2013 року.

Однак такий висновок суду є передчасним, а тому погодитись з ним колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 6 ст. 235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Зокрема, у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_3, ОСОБА_2 зазначав, що встановлення цього факту необхідне йому для підтвердження в подальшому його права власності на придбане під час спільного проживання майно.

Про виникнення спору про право майнове, ОСОБА_2 зазначає й у апеляційній скарзі.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції не звернув увагу на ці обставини, як і належним чином не визначився з характером правовідносин та відповідними нормами права, які підлягали застосуванню.

Зокрема, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2, суд не врахував того, що у даному випадку виник спір про право, оскільки ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту не з метою захисту, виникнення, зміни або припинення своїх особистих прав, а як особа, що має намір в подальшому визнавати право власності на спільно придбане за час проживання однією сім'єю майно.

Таким чином, розглядаючи заяву ОСОБА_2, суд першої інстанції не врахував і, відповідно, не звернув уваги на те, що в даному випадку існує саме спір про право, який підлягає розгляду за правилами позовного провадження та в порушення вимог ч. 6 ст. 235 ЦПК України не обговорив питання про залишення заяви без розгляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідно до положень ч. 6 ст. 235 ЦПК України заява ОСОБА_2, мала бути залишена без розгляду з роз'ясненням заінтересованій особі права подати позов на загальних підставах.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає до скасування, а заява ОСОБА_2, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу - залишенню без розгляду відповідно до вимог ч. 6 ст. 235 ЦПК України з роз'ясненням ОСОБА_2 права подати позов на загальних підставах з дотриманням правил підсудності.

Керуючись ст.ст.235, 307, 310, 313-315,317, ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 26 грудня 2014 року скасувати, а заяву ОСОБА_2, зацікавлена особа ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - залишити без розгляду.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий О .Є. Меленко

Судді: В.М. Васильковський

В.А. Девляшевський