Ухвала суду № 53221239, 04.11.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 215/4776/15-ц Головуючий в І інстанції

провадження 22-ц/774/2362/к/15 Демиденко Ю.Ю. Категорія № 27(І) Доповідач - Барильська А.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Ляховської І.Є., Соколан Н.О.,

при секретарі: Масловій К.В.

за участю: представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - представника позивача Бондаренко Євгенія Володимировича.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 21 вересня 2015 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі ПАТ КБ «ПриватБанк»_ про стягнення коштів за договором банківського вкладу.

Ухвалою судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 21 вересня 2015 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Не погодившись з указаною ухвалою, ПАТ КБ «ПриватБанк» посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про підсудність.

Зокрема, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з порушенням правил підсудності, так як між сторонами виникли відносини які не підпадають під дію ЗУ «Про захист прав споживачів» та повинні розглядатись судом відповідно до ст. 109 ЦПК України.

Оскільки, місцезнаходження юридичної особи відповідно до п.1.3 Стату ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначено м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, тому справа повинна бути направлена за підсудністю для продовження її розгляду.

Посилання позивача на ЗУ «Про захист прав споживачів» та ствердження що позивач є споживачем банківських послуг, є безпідставними.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відкриваючи провадження суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява ОСОБА_3 підсудна Тернівському районному суду, її форма і зміст відповідають вимогам ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ, як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону № 2453-VI).

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Згідно з ч.1,ч.2 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.2,3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108 - 114 ЦПК).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до ч.1 ст.122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу, при цьому посилався на відповідні положення Закону України «Про захист прав споживачів».

Підсудність справи такої категорії визначається за місцем знаходження юридичної особи (ч.2 ст. 109 ЦПК України), за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору (ч.5 ст. 110 ЦПК України), за місцем виконання договорів (ч.8 ст. 110 ЦПК). Право вибору між судами, яким згідно із загальним правилом територіальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна дана справа, належить виключно позивачу (ч. 14 ст. 110 ЦПК України).

Характер фінансово-кредитних відносин, стороною в якій є фізична особа, а також використані у Законах України №1023-XII, №2664-III «Про захист прав споживачів» та «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» терміни «споживчий кредит» і «фінансова послуга» свідчать про те, що правовідносини, які виникають із кредитних відносин, договорів банківського вкладу, договорів страхування, підпадають під дію ЗУ «Про захист прав споживачів».

А тому, суддя суду першої інстанції при постановленні ухвали дійшов обгрунтованого висновку щодо підсудності позовної заяви ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення коштів за договором банківського вкладусаме Тернівському районному суду м. Кривого Рогу.

Доводи апеляційної скарги про те, що правовідносини, які склались між позивачем та ПАТ КБ «ПриватБанк» є договірними, а тому дані позовні вимоги повинні розглядатись судом відповідно до ст. 109 ЦПК України колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на законі.

Конституційний Суд у справі №14-рп/2011 про дію Закону України "Про захист прав споживачів" у кредитних правовідносинах дійшов правового висновку, що зазначений закон поширюється і на правовідносини між вкладником та банком, в тому числі і на правовідносини, що виникають як під час укладення, так і виконання договору про внесення фізичною особою вкладу на рахунок банку.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав в межах доводів апеляційної скарги для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити

Ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 21 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: І.Є. Ляховська

Н.О. Соколан