Ухвала суду № 53221234, 04.11.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1765/К/15 Головуючий в суді першої

Справа № 214/3872/15-ц інстанції - Євтушенко О.І.

Категорія 81 (1) Доповідач - Ляховська І.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

04 листопада 2015 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Ляховської І.Є.,

суддів - Зубакової В.П., Соколан Н.О.,

при секретарі - Масловій К.В.,

за участю - представника Саксаганського відділу ДВС Карповської Наталї Олексіївни, представника скаржника ОСОБА_3, представника боржника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції на ухвалу Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 10 липня 2015 року по справі за скаргою ОСОБА_5 на рішення державного виконавця, заінтересовані особи - Саксаганський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, ОСОБА_6, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015 року ОСОБА_5 звернулась до суду зі скаргою на постанову державного виконавця Саксаганського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції (далі по тексту - Саксаганський ВДВС КМУЮ) від 01 жовтня 2014 року про закінчення виконавчого провадження №34262930 з примусового виконання виконавчого листа №12-129, виданого 18 березня 1993 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу, на підставі якого з її батька ОСОБА_6 стягувались аліменти у розмірі 1/4 частини на її утримання до досягнення нею повноліття на користь її матері ОСОБА_7, у зв'язку із тим, що остання померла ІНФОРМАЦІЯ_2. В обґрунтування скарги зазначила, що вона є спадкоємцем померлої ОСОБА_7 і саме на її утримання з ОСОБА_6 стягувались аліменти по зазначеному вище виконавчому листу, заборгованість по якому на момент закінчення виконавчого провадження складала 3 545, 33 грн. Вважаючи безпідставним закінчення виконавчого провадження, просила суд скасувати зазначену вище постанову.

Ухвалою Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 10 липня 2015 року скаргу ОСОБА_5 задоволено: постанову державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Зікунової І.В. ВП №34262930 від 01 жовтня 2014 року скасовано.

В апеляційній скарзі заінтересована особа - Саксаганський ВДВС КМУЮ ставить питання про скасування ухвали суду та постановлення нової про відмову у задоволенні заявленої скарги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, вважає, що судом не взято до уваги, що державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв'язку зі смертю стягувача та з урахуванням того, що виконання вимог стягувача у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на вконанні в Саксаганському відділі державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції перебувало виконавче провадження № 34262930, відкритого на підставі дублікату виконавчого листа у справі №12-129, виданого Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу 08 грудня 2010 року на виконання рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18 березня 1993 року, з ОСОБА_6 стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_7, починаючи з 12 березня 1993 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_2 одержувач аліментів ОСОБА_7 померла (а.с.6).

Постановою державного виконавця Саксаганського ВДВС КМУЮ Зікунової І.В. від 01 жовтня 2014 року виконавче провадження №34262930 закінчено на підставі п. 3 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.10).

Із відповіді Саксаганського ВДВС КМУЮ від 27 квітня 2015 року №08-04/15069 убачається, що згідно наданого звіту УПФУ у Саксаганському районі від 01.05.2014 року залишок боргу після досягнення повноліття ОСОБА_5 за вищезазначеним виконавчим листом складає 3 545 грн. 33 коп. (а.с.18).

У березні 2015 року ОСОБА_5 звернулась до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження №34262930, у задоволенні якої їй відмовлено ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 06 квітня 2015 року.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2015 року вищезазначену ухвалу суду змінено в частині мотивів відмови в задоволенні заяви ОСОБА_5 та зазначено, що постанова державного виконавця від 01 жовтня 2014 року не оскаржена і є чинною до цього часу, виконавче провадження не відновлено, що унеможливлює проведення будь-яких дій, у тому числі і заміну сторони виконавчого провадження.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив із відсутності підстав для закінчення виконавчого провадження у зв'язку зі смертю одержувача аліментів ОСОБА_7

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правове регулювання аліментних правовідносин здійснюється на підставі Конституції України, Семейного кодексу України та інших нормативно-правових актів, які видаються відповідно до Контитуції України та Сімейного кодексу.

Відповідно до положень ст.. 179 Сімейного кодексу України аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, які одержані для її утримання. У разі смерті того з батьків, з ким проживала дитина, аліменти є власністю дитини.Опікун розпоряджається аліментами, які одержані для утримання малолітньої дитини.Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпоряджання ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Порядок стягнення аліментів органами ДВС визначається Законом України "Про виконавче провадження", Інструкцією про проведення виконавчих дій та іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. №606-Х1У в редакції від 20.07.2014 року, чинній на час закриття виконавчого провадження, виконавче провадження підлягає закінченню у випадку смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

У той же час статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначено обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження. Зокрема, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі смерті, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім стягувача або боржника, або припинення юридичної особи, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво.

Згідно ч. 2 ст.39 цього Закону виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 37 цього Закону, - до визначення правонаступників боржника або призначення опікуна недієздатному боржникові.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Ухвалюючи постанову про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець не врахував зазначені вище вимоги дючого законодавства та помилково виходив із того, що аліментні зобов'язання ОСОБА_6 не допускають правонаступництва у випадку смерті стягувача аліментів, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність скасування зазначеної постанови.

Доводи апеляційної скарги Саксаганського ВДВС КМУЮ не містять підстав для її задоволення, оскільки померла ОСОБА_7 одержувала аліменти не на своє утримання, що було б у цьому випадку особистим немайновим правом, яке не допускає правонаступництва, а на утримання неповнолітньої дитини - скаржника ОСОБА_5, яка є законним власником аліментів і має право на їх отримання шляхом заміни сторони виконавчого провадження.

За таких обставин колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, тому ухвалу суду необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції відхилити.

Ухвалу Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 10 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: І.Є.Ляховська

Судді: В.П.Зубакової

Н.О.Соколан