Ухвала суду № 53218267, 04.11.2015, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/9689/15-ц

Провадження №6/751/2277/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року м.Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Маслюк Н. В.

при секретарі Дасюк Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чернігові заяву публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про видачу виконавчого документа з виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 13.01.2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в:

ПАТ „Альфа-Банк звернулось до суду з заявою про видачу виконавчого документа з виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнський фінансовий союз від 13.01.2015 року по справі №4343-2/1100/14 про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ „Альфа-Банк 429874,21 грн. заборгованості за кредитним договором, 400 грн. 00 коп. витрат по сплаті третейського збору. При цьому ПАТ Альфа-Банк вказує, що справа №4343-2/1100/14 розглянута з дотриманням вимог Закону України Про третейські суди і рішення набрало законної сили.

Представник заявника в судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи повідомлений, в матеріалах справи міститься заява представника ПАТ „Альфа-Банк про розгляд справи у його відсутність.

У судове засідання заінтересовані особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2 не зявились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У відповідності до ч.1 ст.77 ЦПК України та враховуючи, що відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України явка до суду є правом, а не обовязком сторони, суд згідно ч.1 ст. 389-9 ЦПК України визнав можливим розглянути справу без участі сторін.

У відповідності до ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали даної справи, матеріали справи Третейського суду №4343-2/1100/14, суд дійшов висновку, що заява ПАТ «Альфа-Банк» не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 квітня 2008 року між ЗАТ «Альфа-банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-банк» та ОСОБА_1 була укладена рамкова угода, відповідно до якої банк надав позичальнику кредитні продукти у межах строку, що становить 180 місяців з дати укладення цієї угоди. Сторони домовились, що загальний розмір кредитних продуктів за договорами в межах цієї угоди не повинен перевищувати 1 000 000 доларів США. Позичальник зобовязувався повернути отримані кошти і сплатити проценти за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним договором між ЗАТ «Альфа-банк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки від 24 квітня 2008 року. Згідно даного договору поручитель ОСОБА_2 взяв на себе зобовязання перед кредитором відповідати за зобовязаннями ОСОБА_1, які виникають з умов Рамкової угоди від 24 квітня 2008 року.

У відповідності до п. 4.4 договору поруки від 24 квітня 2008 року та п. 4.7 рамкової угоди від 24 квітня 2008 року, п. 6.2 договору про надання траншу від 24 квітня 2008 року судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони в звязку з цим договором, в тому числі розгляд та вирішення спорів, які виникають при виконанні або припиненні дії даного договору, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням договору збитків та недійсність (неукладеність) договору, підлягають остаточному вирішенню у постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у відповідності до його Регламенту. Справа розглядається одним третейським суддею, який призначається головою постійно діючого третейського суду при Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз». Сторони домовились, що якщо одна із сторін письмово не наполягатиме на іншому, то розгляд їх спору у третейському суді буде проходити виключно на підставі наданих сторонами письмових матеріалів без проведення усного слухання і виклику сторін.

Рішенням постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 13 січня 2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-банк» заборгованість, яка складається з: заборгованість за кредитом 368144,69 грн, заборгованість по процентам 32657,49 грн, пеня за несвоєчасне повернення кредиту та процентів 29072,03 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-банк» пеню за договором поруки в розмірі 2149,30 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 витрати на сплату третейського збору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 389-10 ЦПК України та ч. 6 ст. 56 Закону України «Про третейські суди» суд відмовляє у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.

За змістом статей 1, 2, 6 Закону України «Про третейські суди» підвідомчість справ, які можуть бути вирішені в рамках третейського судочинства, обмежена сферою приватного права. До сфери компетенції третейських судів входить вирішення спорів, що виникають між приватними особами з питань, які не торкаються публічно значимих відносин. Спір, що має публічно-правове значення, не підлягає вирішенню третейським судом.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом за укладеним резидентами кредитним договором була іноземна валюта долари США.

Відповідно до статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Порядок здійснення на території України розрахунків в іноземній валюті регулюється Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Цей закон установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ в регулюванні валютних операцій, права й обовязки субєктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Норми цього закону, спрямовані на регулювання порядку проведення розрахунків іноземною валютою, носять імперативний характер, вони вкрай обмежують свободу резидентів при здійсненні таких розрахунків.

Верховний Суд України у постанові від 21.10.2015 року у справі №6-831цс14 дійшов правового висновку, що норми закону щодо регулювання обігу іноземної валюти в Україні, зокрема і проведення грошових розрахунків валютними цінностями, мають публічну основу, переслідують публічний інтерес і спрямовані на досягнення результату, необхідного в публічних цілях для задоволення публічних потреб забезпечення стабільності української грошової одиниці гривні. Наявність в правовідношенні щодо проведення розрахунку за договором кредиту, наданого в іноземній валюті, такої концентрації суспільно-значимих публічних елементів не дозволяє віднести такі спори до спорів суто приватного характеру між приватними особами, які можуть розглядатися в приватному порядку третейськими судами.

Висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 21.10.2015 року у справі №6-831цс14, у відповідності до ч.1 ст.360-7 ЦПК України, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що дана справа, у якій було прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду (п.14 ст.6 Закону України «Про третейські суди»), а отже відповідно до п.2 ч.1 ст.389-10 ЦПК, п.2 ч.6 ст.56 Закону України «Про третейські суди» у видачі виконавчого листа слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 212-215, 293, 389-8 - 389-11 ЦПК України, п.14 ст.6, п.2 ч.6 ст.56 Закону України Про третейські суди, суд

Ухвалив:

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про видачу виконавчого документа з виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 13.01.2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Справу №4343-2/1100/14 повернути до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз».

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова шляхом подачі апеляційної скарги протягом пятнадцяти днів.

Суддя Н.В. Маслюк