Рішення № 53214053, 03.11.2015, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/1200/15-ц

Провадження №2/471/507/15

Номер рядка звіту 26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року

Братський районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого - судді Губанової В.М.

при секретарі- Тягнирядно І.Г.

за участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Братське цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Вердикт Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

В своєму позові позивач зазначив, що 06.09.2007року між банком, яким є - АКІБ «ТАС-КОМЕРЦБАНК»та фізичною особою - ОСОБА_2 укладено,надалі за текстом - Відповідач 1, було укладено Кредитний договір № 1603/0907/98-002,надалі за текстом - Договір.

АКІБ «ТАС-КОМЕРЦБАНК» свої зобов'язання за Договором виконав, надавши Відповідачеві 1 кредит у сумі 28000,00 дол. США.

У порушення умов Договору, Відповідач 1 свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 04.09.2015 року має заборгованість за кредитом у розмірі 554896,41 грн., яка складається з:

- заборгованість по основнійсумі - 165366,74 грн.

- заборгованість за нарахованимивідсотками на дату відступлення права вимоги - 65160,00 грн.

- нарахованівідсотки на дату подачі позову - 90331,59 грн.

- пені за несвоєчасновиконанізобов'язання на дату відступлення права вимоги - 89619,99 грн.

- пені за несвоєчасновиконанізобов'язання на дату подачі позову -139457,06 грн.

- 3 % річнихвідпростроченоїсуми - 4961,03 грн.

Рішенням Позачергових Загальних Зборів Акціонерів від 15 жовтня 2007 року АКІБ «ТАС-КОМЕРЦБАНК» у зв'язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм ЗУ «Про акціонерні товариства» змінив своє найменування на Відкрите акціонерне товариство «СВЕДБАНК».

Рішенням Позачергових Загальних Зборів Акціонерів від 30 квітня 2009 року Відкрите акціонерне товариство «СВЕДБАНК» у зв'язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм ЗУ «Про акціонерні товариства» змінив своє найменування на Приватне акціонерне товариство "Сведбанк".

02.02.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Вердикт Фінанс» укладено Договір Факторингу № 11.

На підставі вказаного договору від 02.02.2012 року та ст..ст. 512, 514 ЦК України, ст.. 27 ЗУ «Про заставу», ч. 2 ст. 23 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» до ТОВ «ВЕРДИКТ ФІНАНС» перейшло право вимоги, що виникло з вказаних Договорів, в т.ч. з Договору, яким забезпечено виконання зобов'язання.

Таким чином, нового кредитора наділено правом застави та правом грошової вимоги, а первісний кредитор втратив такі права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВердиктФінанс" та ОСОБА_4, надалі за текстом - Відповідач 3, уклали Договір Поруки №1603/0907/98-002-П, надалі за текстом - Договір поруки.

Відповідно до Договору поруки Відповідач 3, як поручитель, поручається за виконання Відповідачем 1 та Відповідачем 2 обов'язків, які виникли на підставі Договору.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором № 1603/0907/98-002від 06.09.2007року АКІБ «ТАС-КОМЕРЦБАНК»та ОСОБА_2, ОСОБА_3 уклали Договір застави № б/нвід 06.09.2007 року, надалі за текстом - Договір забезпечення.

Відповідно до Договору забезпечення предметом застави є - автотранспортний засіб: автомобіль: Тип ТЗ: вантажний фургон; Марка: MAN; Модель: 18.224; Номер кузова: НОМЕР_5; Держ.реєстр.номер: НОМЕР_6.

При укладенні Договору забезпечення сторони визначили вартість предмета застави у розмірі - 208971,00 грн.

Позивач в своєму позові просить стягнути з Відповідача 3 заборгованість згідно договору поруки 2000 грн., та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави і вилучити у відповідача ОСОБА_2 транспортний засіб, комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію т/з, техпаспорт на автомобіль.

Від представника позивача до судового засідання надійшла заява про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, однак надав до суду заперечення, в якому просить справу закрити в зв'язку із тим, що по вищевказаному кредитному договору вже було винесено рішення Київського районного суду м. Полтави 20 серпня 2010 р. про стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на майно. Також відповідач просив у випадку закриття провадження по справі, роз'єнати позовні вимоги і передати справу в частині стягнення з нього та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором для розгляду у Полтавський районний суд Полтавської області.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, хоча був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Від відповідача заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, причини неявки до суду ним не повідомлені.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, хоча був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Від відповідача заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, причини неявки до суду ним не повідомлені.

За таких обставин, за згодою позивача та його представника, суд розглядає справу в заочному порядку, що відповідає положенням ст. ст. 224-226 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих доказів, суд приходить до висновку про задоволення позову з виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06.09.2007року між банком, яким є - АКІБ «ТАС-КОМЕРЦБАНК»та фізичною особою - ОСОБА_2 укладено,надалі за текстом - Відповідач 1, було укладено Кредитний договір № 1603/0907/98-002,надалі за текстом - Договір.

Відповідно до вищевказаного Договору, АКІБ «ТАС-КОМЕРЦБАНК»(за Договором - Кредитор) зобов'язується надати Відповідачеві 1 (за Договором - Позичальникові) кредит у сумі28000,00 дол. США, терміндії Договору з 06.09.2007року до06.09.2012року.

Відповідно до умов Договору, Відповідач 1 зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені Договором повертати Кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором.

АКІБ «ТАС-КОМЕРЦБАНК» свої зобов'язання за Договором виконав, надавши Відповідачеві 1 кредит у сумі 28000,00 дол. США.

Відповідно до умов Договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов'язання в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Договору, Відповідач 1 зобов'язаний сплатити Позивачу пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості.

У порушення умов Договору, Відповідач 1 свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 04.09.2015 року має заборгованість за кредитом у розмірі 554896,41 грн., яка складається з:

- заборгованість по основнійсумі - 165366,74 грн.

- заборгованість за нарахованимивідсотками на дату відступлення права вимоги - 65160,00 грн.

- нарахованівідсотки на дату подачі позову - 90331,59 грн.

- пені за несвоєчасновиконанізобов'язання на дату відступлення права вимоги - 89619,99 грн.

- пені за несвоєчасновиконанізобов'язання на дату подачі позову -139457,06 грн.

- 3 % річнихвідпростроченоїсуми - 4961,03 грн.

Рішенням Позачергових Загальних Зборів Акціонерів від 15 жовтня 2007 року АКІБ «ТАС-КОМЕРЦБАНК» у зв'язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм ЗУ «Про акціонерні товариства» змінив своє найменування на Відкрите акціонерне товариство «СВЕДБАНК».

Рішенням Позачергових Загальних Зборів Акціонерів від 30 квітня 2009 року Відкрите акціонерне товариство «СВЕДБАНК» у зв'язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм ЗУ «Про акціонерні товариства» змінив своє найменування на Приватне акціонерне товариство "Сведбанк".

02.02.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Вердикт Фінанс» укладено Договір Факторингу № 11.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВердиктФінанс" та ОСОБА_4,надалі за текстом - Відповідач 3, уклали Договір Поруки №1603/0907/98-002-П, надалі за текстом - Договір поруки.

Відповідно до Договору поруки Відповідач 3, як поручитель, поручається за виконання Відповідачем 1 та Відповідачем 2 обов'язків, які виникли на підставі Договору.

Обсяг відповідальності Відповідача 3 перед Позивачем за порушення Відповідачем 1 та Відповідачем 2 обов'язків за Договором відповідно до Договору поруки складає 2 000,00 (дві тисячі гривень 00 копійок).

В забезпечення виконання зобов'язань за договором № 1603/0907/98-002від 06.09.2007року АКІБ «ТАС-КОМЕРЦБАНК»та ОСОБА_2, ОСОБА_3 уклали Договір застави № б/нвід 06.09.2007 року, надалі за текстом - Договір забезпечення.

Відповідно до Договору забезпечення предметом застави є - автотранспортний засіб: автомобіль: Тип ТЗ: вантажний фургон; Марка: MAN; Модель: 18.224; Номер кузова: НОМЕР_5; Держ.реєстр.номер: НОМЕР_6.

При укладенні Договору забезпечення сторони визначили вартість предмета застави у розмірі - 208971,00 грн.

Позивач зареєстрував в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання Відповідача-1, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Згідно рішення Київського районного суду м. Полтави від 20 серпня 2010 року за позовом АТ «Сведбанк» в особі Полтавського відділення АТ «Сведбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу, процентів та пені задоволено повністю шляхом звернення стягнення на майно та зустрічний позов ОСОБА_5 до АТ «Сведбанк» задоволено та вирішено кредитний договір розірвати достроково з часу передачі заставного майна стягувачу.

Як вбачається з матеріалів справи, доданих відповідачем ОСОБА_2, в результаті приведення своєї діяльності у відповідність та зміни назв, банк звертався до суду про заміну сторони виконавчого провадження та винесено ухвалу суду від 20.03.2013 року. яку було скасовано в зв'язку з тим, що заміна сторони у виконавчому провадженні була здійснена судом передчасно.

29 липня 2013 року Київським районним судом м. Полтави винесено ухвалу про відмову в задоволенні заяви про заміну кредитора його правонаступником, визнання виконавчих листів такими, що не підлягають до виконання та видачу виконавчих листів на нового кредитора.

20 жовтня 2014 року Московським районним судом м. Харкова винесено ухвалу про залишення без розгляду позов ТОВ «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави.

12 листопада 2014 року винесено ухвалу Московським районним судом м. Харкова про відмову в задоволені заяви про забезпечення позову за позовом ТОВ «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави.

18 вересня 2014 року Московським районним судом м. Харкова винесено ухвалу про забезпечення позову та накладено арешт на автомобіль, яка була 30 жовтня 2014 року скасована апеляційним судом Харківської області та направлена справа на новий розгляд.

Відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом. Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Таким чином, оскільки після постановлення рішення суду грошові кошти не повернуті, в рахунок погашення заборгованості не звернено стягнення на майно, тому банком продовжувалось нарахування відсотків, а також комісії, пені та передбачених договором штрафів.

Таким чином, ОСОБА_2 порушив вимоги ст.ст. 526, 527 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернули позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором" або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Також, в судовому засіданні встановлено наступне.

На підставі кредитного договору та у відповідності до ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про заставу», ч. 2 ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» до TOB «Кредекс Фінанс» перейшло право вимоги, що виникло з вказаних Договорів, в т.ч. з Договору, яким забезпечено виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Статтею 620 ЦК України встановлено, що у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

Згідно з ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Відповідно до умов Договору у разі порушення заставодавцем обовязків, встановлених договором, заставодержатель має право вимагати від заставодавця (боржника) дострокового виконання зобовязань за кредитним договором, а у разі невиконання останнім цієї вимоги звернути стягнення на предмет застави.

Як вбачається із ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Відповідно до ст. 30 вказаного Закону, обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження третій особі. Обтяжувач вправі продати предмет обтяження будь-якій особі-покупцю або на публічних торгах. Договір купівлі-продажу предмета забезпечувального обтяження укладається обтяжувачем від імені боржника і є правовою підставою для набуття покупцем цього предмета права власності на відповідне рухоме майно.

Як вбачається із матеріалів справи, через неналежне виконання умов Договору у відповідача утворилась заборгованість, у зв'язку з чим було порушено права позивача.

Відповідно до роз'яснення, яке міститься в п.9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (ч.1 ст. 20 ЦК, ст. 3,4 ЦПК).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

В абз. 2 п.42 згаданої Постанови пленуму також вказано, що суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення ст.11 Закону України "Про іпотеку" (або ст.589 ЦК щодо заставодавця).

Таким чином у позивача виникло право вимоги до боржника про звернення стягнення на заставне майно в рахунок погашення заборгованості, що утворилася за кредитним договором. А заявлені вимоги за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом продажу предмету забезпечувального обтяження та укладання договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем від імені боржника, що передбачено ст.ст. 26, 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст. 237 ЦК України, представництво виникає на підставі Закону та з інших підстав.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяжувач вправі продати предмет обтяження...від імені боржника.

Відповідно до ст. 238 ЦК України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Відповідно до ч.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом.

Однак, статтями 26, 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», на підставі яких виникає право на продаж, не передбачено право обтяжувача вчиняти підпис на Договорі купівлі-продажу від імені боржника, в зв'язку із чим позивач позбавлений можливості підписати та укласти у письмовій формі Договір купівлі-продажу автомобіля, що є предметом застави.

В зв'язку із цим позовні вимоги щодо надання позивачу повноважень укладати Договір купівлі-продажу від імені боржника підлягають до задоволення.

Таким чином, право обтяжувача на зняття заставленого автомобіля з обліку в органах ДАІ не суперечить вимогам Закону, а є необхідною умовою для реалізації ним передбаченого Законом права на продаж цього предмета обтяження.

Крім цього, перед укладанням Договору купівлі-продажу транспортний засіб необхідно зняти з обліку у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, у предоставленні автомобіля для огляду та у здачі номерних знаків, що передбачено статтею 34 Закону України «Про дорожній рух» та п.п. 40,42 (абз.1, абз.6) «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затверджених Постановою Кабінету Міністрів Українивід 7 вересня 1998 року №1388 (далі - Порядку…).

Згідно із Положенням про Центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, затвердженим Наказом МВС України №72 від 30 січня 2013 року, Центри здійснюють зняття з обліку транспортних засобів у відповідності до вказаного Порядку…

Відповідно до п.2 Порядку…, він є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх.

Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.

Згідно до п.40 Порядку… зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в підрозділах Державтоінспекції на підставі заяви власника або рішення суду.

Такий огляд оформляється відповідним актом.

Вказаним Порядком… не передбачено право заставодавця знімати заставлений автомобіль з обліку та право вчиняти усі необхідні для цього дії.

З Порядку… вбачається, що реалізувати права власника може лише уповноважена особа.

Через відсутність повноважень на зняття автомобіля з обліку Позивач не має можливості реалізувати своє право на продаж заставленого автомобіля, в зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині також підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих Договором або актами цивільного законодавства.

Крім того, з п.42 (абз.1) Порядку… вбачається, що при знятті автомобіля з обліку у Центрі вимагається пред'явити свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу для відтворення на ньому відмітки про зняття з обліку.

В разі випадкової втрати свідоцтва самим Позивачем або через його викрадення чи утримання (або втрату) свідоцтва відповідачем, Позивач не матиме змоги реалізувати своє право на продаж та пред'явити свідоцтво до Центру у передбаченому Порядку...

Крім цього, через відсутність у володінні Позивача автомобіля з усіма приналежностями до нього, Позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на продаж та передати автомобіль покупцю (разом з комплектом ключів та технічним паспортом) на виконання вимог ст. 655, ч. 2 ст. 662 ЦК України, а номерні знаки здати до підрозділу ДАІ на виконання вимог п.40 вказаного Порядку…

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність покупцеві, а покупець приймає майно і зобов'язується сплатити грошову суму за нього.

Відповідно до ч.2 ст. 662 ЦК України, продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосується товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.40 (абз.6) Порядку…під час зняття з обліку транспортних засобів номерні знаки здаються.

Таким чином, з метою захисту права на продаж, яке виникло у Позивача, необхідно витребувати автомобіль з усіма його приналежностями (комплектом ключів, технічним паспортом та номерними знаками) для передачі їх у володіння Позивача.

Крім того, вимога про витребування автомобіля від відповідача ґрунтується на підставі ст.ст. 27, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Так, на адресу відповідача позивачем було направлено лист, у якому вимагалось виконати порушене зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором..

Однак, вимоги позивача не виконано.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави ... із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Також суд вважає за необхідне у відповідності до п.1.4. «Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них», затвердженої Наказом МВС від 11 серпня 2010 №379, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2011 року за №123/18861 надати позивачу повноваження вчиняти дії, необхідні для зняття автомобіля з обліку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВердиктФінанс" та ОСОБА_4, надалі за текстом - Відповідач 3, уклали Договір Поруки №1603/0907/98-002-П.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

У відповідності до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Тому, заявлені банком вимоги до ОСОБА_4 підлягають задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню відшкодування витрат на сплату судового збору в сумі 9571 грн. 45 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 59, 209, 212 215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_7) на користь ТОВ «Вердикт Фінанс», код 366698139, р/р 26004051001318, код банку 321723, ПАТ «БТА Банк» (м. Київ) 2000(дві тисячі) гривень.

В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором за № 1603/0907/98-002 від 06.09.2007року звернути стягнення на предмет застави: автомобіль: Тип ТЗ: вантажний фургон; Марка: MAN; Модель: 18.224; Номер кузова: НОМЕР_5; Держ.реєстр.номер: НОМЕР_6, вартість якого згідно договору застави складала 208971,00 грн., що на праві власності належить Відповідачевам - ОСОБА_2,ОСОБА_3 шляхом продажу вказаного автотранспортного засобу ТОВ «Вердикт Фінанс» з укладанням від його імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автотранспортного засобу з обліку в органах ДАІ України (на підставі свідоцтва реєстрацію транспортного засобу, а в разі його втрати - отриманням дублікату), а також наданням ТОВ «ВердиктФінанс» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Вилучити у Відповідачів - ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, НОМЕР_3, виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 07.06.1996 р., адреса місця проживання: АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_4, адреса місця проживання: АДРЕСА_2) предмет застави автомобіль: Тип ТЗ: вантажний фургон; Марка: MAN; Модель: 18.224; Номер кузова: НОМЕР_5; Держ.реєстр.номер: НОМЕР_6, що належить їм на праві власності та знаходиться у них або інших осіб, а також комплект ключів від цього автотранспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію автотранспортного засобу та технічний паспорт.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, НОМЕР_3, виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 07.06.1996 р., адреса місця проживання: АДРЕСА_1) на користь ТОВ "Вердикт Фінанс" код 36698193, р/р 26000011001318, код банку 321723, ПАТ «БТА Банк» (м. Київ):

-витрати, понесені при сплаті судового збору в розмірі 9571(дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят одна ) гривня 45 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого цим Кодексом, тобто протягом десяти днів з дня проголошення або отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Суддя Губанова В. М.,