Рішення № 53213975, 30.10.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 145/565/15-ц Провадження № 22-ц/772/2779/2015Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 5 Доповідач Оніщук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Оніщука В.В.

суддів: Чуприни В.О., Медвецького С.К.,

при секретарі: Франчук О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 11.08.2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 та відділу ДВС Тиврівського районного управління юстиції Вінницької області про визнання права власності на автомобіль та звільнення його з-під арешту, -

в с т а н о в и л а :

В квітні 2015 року позивач звернулась в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що постановою заступника начальника ВДВС Тиврівського районного управління юстиції від 05.02.2015 року при примусовому виконанні рішення Суворовського районного суду м. Одеси про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики в сумі 977 648,79 грн. та судового збору в сумі 3654 грн., накладено арешт та оголошено заборону відчуження на автомобіль «Ssang Yong Rexton», 2006 року випуску, шасі №КРТG0В19S6P208916, державний номер НОМЕР_1, як такий, що належить боржнику, а також постановою державного виконавця від 05.02.2015 року описано житловий будинок з господарськими спорудами по вул. Комсомольській, 25 в с. Тростянець Тиврівського району Вінницької області, як такий, що належить боржнику ОСОБА_4, накладено арешт на вказане майно та оголошено заборону його відчуження. В позові вказано, що автомобіль та житловий будинок з господарськими спорудами відповідно дост. 60 Сімейного Кодексу Україниє об'єктами права спільної сумісної власності подружжя, оскільки придбані нею та відповідачем за спільні кошти під час шлюбу, тому накладення арешту та оголошення заборони його відчуження на вказане майно порушує її права щодо володіння, користування та розпорядження цим майном. Відповідно до висновку судової автотоварозначої експертизи №982/15-21 від 25.06.2015 року вартість спірного автомобіля «Ssang Yong Rexton», становить 191 847,68 грн., а згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 983/984/15-21 від 25.06.2015 року вартість житлового будинку з господарськими спорудами вул. Комсомольській, 25 в с. Тростянець Тиврівського району Вінницької області становить 171 240,00 грн., тобто житловий будинок та автомобіль є майже рівними по вартості, при цьому автомобіль, в силу ч. 2ст. 183 ЦК Україниє неподільною річчю і відповідно виділ житлового будинку ОСОБА_4 із залишенням автомобіля у її власності відповідатиме принципу рівності часток подружжя та не порушить прав та інтересів стягувача ОСОБА_2, а тому з урахуванням уточнених позовних вимог просила виділити їй та визнати за нею право власності на автомобіля «Ssang Yong Rexton», 2006 року випуску, шасі №КРТG0В19S6P208916, державний номер НОМЕР_1, а житловий будинок з господарськими спорудами по вул. Комсомольській, 25 в м. Тростянець Тиврівського району Вінницької області залишити у власності ОСОБА_4 зі стягненням із неї на користь ОСОБА_4 10303,84 грн. грошової компенсації різниці між частками; звільнити з-під арешту та виключити з акта опису автомобіль «Ssang Yong Rexton», 2006 року випуску, шасі №КРТG0В19S6P208916, державний номер НОМЕР_1; звільнити її від сплати витрат, повязаних із перебуванням автомобіля «Ssang Yong Rexton», 2006 року випуску, шасі №КРТG0В19S6P208916, державний номер НОМЕР_1 на штраф майданчику ДАІ.

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 11.08.2015 року позов задоволено частково.

Виділено із спільної сумісної власності ОСОБА_3 автомобіль «Ssang Yong Rexton», 2006 року випуску, шасі №КРТG0В19S6P208916, державний номер НОМЕР_1, а ОСОБА_4 житловий будинок з господарськими спорудами по вул. Комсомольській, 25 в м. Тростянець Тиврівського району Вінницької області залишити зі стягненням із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошової компенсації різниці між частками в сумі 10303,84 грн..

Визнано за ОСОБА_3 право власності на автомобіль «Ssang Yong Rexton», 2006 року випуску, шасі №КРТG0В19S6P208916, державний номер НОМЕР_1.

Звільнено з-під арешту, накладеного постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Тиврівського районного управління юстиції ОСОБА_5 від 05.05.2015 року, автомобіль «Ssang Yong Rexton», 2006 року випуску, шасі №КРТG0В19S6P208916, державний номер НОМЕР_1 та виключено з акта опису.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким виділити у власність ОСОБА_3 житловий будинок з господарськими спорудами по вул. Комсомольській, 25 в с. Тростянець Тиврівського району Вінницької області вартістю 171240 грн. та скасувати арешт на будинок, а автомобіль «Ssang Yong Rexton», 2006 року випуску, шасі №КРТG0В19S6P208916, державний номер НОМЕР_1, вартістю 191847 грн. залишити у власності ОСОБА_4; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 різницю вартості майна в сумі 10303 грн..

При цьому зроблено посилання на неповне зясування обставин справи та порушення норм матеріального права.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник апеляційну скаргу підтримали з посиланням на викладені в ній обставини, а також апеляційну скаргу підтримала представник відділу ДВС Тиврівського районного управління юстиції.

Представник ОСОБА_3 проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вказавши на її безпідставність та законність і обґрунтованість рішення суду.

ОСОБА_4 в судове засідання неодноразово не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив, а тому згідно вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що зявилися, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Положеннями ст.303 ЦПК України, зокрема частинами 1 та 2 даної норми закону передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи позов частково, районний суд виходив з того, що частки подружжя у майні, що є спільною сумісною власністю, є рівними, а тому виділив житловий будинок ОСОБА_4, а автомобіль ОСОБА_3 із стягнення з останньої різниці у вартості між частками в розмірі 10303,84 грн..

Однак погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, тому суд апеляційної інстанції на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує та ухвалює нове рішення з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 1970 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, під час якого ними придбано автомобіль «Ssang Yong Rexton», 2006 року випуску, шасі №КРТG0В19S6P208916, державний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, виданого РЕВ 1-го МРВ ДАІ ГУ УМВС України в Одеській області 19.12.2006 року, а також згіднодоговору купівлі продажу від 05.06.1990 року ними придбано житловий будинок з господарськими спорудами по вул. Комсомольській, 25 в м. Тростянець Тиврівського району Вінницької області.

Відповідно до постанови заступника начальника відділу державної виконавчої служби Тиврівського районного управління юстиції ОСОБА_5 від 05.02.2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження при примусовому виконанні рішення Суворовськогорайонного суду м. Одеси про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 боргу задоговором позики в сумі 977 648,79 грн. та судового збору в сумі 3654 грн., на автомобіль «SsangYong Rexton», 2006 року випуску, шасі № КРТG0В19S6P208916,д.н.з. НОМЕР_1, належний ОСОБА_4, накладено арешт та оголошено заборону на відчуження вказаного майна.

Постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Тиврівського районного управління юстиції ОСОБА_5 від 05.02.2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження при примусовому виконанні рішення Суворовськогорайонного суду м. Одеси про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 боргу задоговором позики в сумі 977 648,79 грн. та судового збору в сумі 3654 грн., на житловий будинок з господарськими спорудами по вул. Комсомольській, 25 в с. Тростянець Тиврівського району Вінницької області, належний ОСОБА_4, накладено арешт та оголошено заборону на відчуження вказаного майна.

Звернувшись в суд з позовом, ОСОБА_3 заявлено вимогу про визнання за нею права власності на вищевказаний автомобіль і звільнення його з-під арешту та залишення у власності ОСОБА_4 житлового будинку, при цьому вимога обґрунтована перебуванням даного майна під арештом, що створює перешкоди в його використанні.

Відповідно до положень ч.3 ст. 368 ЦК України та ст. 60 Сімейного Кодексу України вищевказане майно є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4.

Порядок поділу майна, що є спільній сумісній власності регламентовано положеннями ст. 372 ЦК України та ст. 70 Сімейного Кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Із висновку експерта за результатами визначення вартості КТЗ №982/15-21 від 26.06.2015 року розрахункова вартість легкового автомобіля «Ssang Yong Rexton», 2006 року випуску, з урахуванням технічного стану, на час дослідження становить 191847,68 грн..

Висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №983/15-21 від 25.06.2015 року ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по вул. Комсомольській, 25 в с. Тростянець Тиврівського району Вінницької області, та належить ОСОБА_4, станом на час проведення експертизи визначена в розмірі 171240 грн..

З матеріалів справи видно, що позивачем не заявлено вимоги про поділ майна подружжя і спір з цього питання між ними відсутній, а фактично заявлено вимогу про припинення права ОСОБА_4 на частку майна, що є спільною сумісною власністю, а саме автомобіль, який має більшу вартість ніж житловий будинок, який залишено відповідачу, тобто заявляючи таку вимогу, позивач зобовязана сплатити грошову компенсацію різниці вартості між частками.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Вимоги вищевказаної норми закону позивачем не дотримано і не було внесено на депозитний рахунок суду грошову компенсацію різниці вартості між частками, що є обовязковою умовою припинення права відповідача на частку у спільному майні і вказана обставина залишилась поза увагою суду першої інстанції.

Крім того, звільнення автомобіля з під арешту призведе до утруднення виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 боргу задоговором позики в сумі 977 648,79 грн. та судового збору в сумі 3654 грн. і відповідно будутьпорушені права стягувача ОСОБА_2.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, щодо безпідставності заявленого позову, а тому рішення суду першої інстанції, яке не ґрунтується на вимогах закону, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, а також, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з позивача на користь ОСОБА_2 має бути стягнуто понесені ним і документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1 827 грн..

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 11.08.2015 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 та відділу ДВС Тиврівського районного управління юстиції Вінницької області про визнання права власності на автомобіль та звільнення його з-під арешту відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1 827 грн..

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_7

Судді: /підпис/ ОСОБА_8

/підпис/ ОСОБА_9

З оригіналом вірно: