Рішення № 53213971, 05.11.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 206/4728/2012 Провадження № 22-ц/772/2625/2015Головуючий в суді першої інстанції Сичук М.М.Категорія 20 Доповідач Зайцев А. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Зайцева А.Ю.,

суддів: Денишенко Т.О., Стадника І.М.,

при секретарі: Торбасюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 03.10.2012 року та ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 05.12.2013 року, а також апеляційну скаргу ОСОБА_3 на додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31.08.2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про внесення змін до договору купівлі-продажу, визнання покупцем, визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про внесення змін до договору купівлі-продажу, визнання покупцем, визнання права власності.

Позовні вимоги мотивував тим, що 21.05.2003 року між відповідачами був укладений договір купівлі-продажу будинковолодіння з прибудовами, що знаходиться у АДРЕСА_1 Фактично кошти на придбання даного будинку покупцю ОСОБА_3., були надані ОСОБА_4, остання діяла в його інтересах, купуючи будинок для нього, але від власного імені. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 являються близькими родичами, братом та сестрою. У 2003 році позивач працював за кордоном в країнах Євросоюзу, де заробляв кошти, які пересилав на Україну. Його метою було придбання будинку для себе. Відповідачка займалась пошуком будинку, в результаті чого нею було запропоновано варіант придбати у ОСОБА_5 вище зазначений будинок. Проте приїхати для укладення угоди на Україну позивач не зміг, тому оформив довіреність на ім'я ОСОБА_3 для оформлення та купівлі вищезазначеного будинку. Сторони домовились, що ОСОБА_3, користуючись коштами ОСОБА_4, діючи в його інтересах, придбає даний будинок для нього і оформить його на себе. Грошові кошти у розмірі 18 300 гривень, були переслані позивачем відповідачу ОСОБА_3

Так, будинок був придбаний за кошти позивача, але зареєстрований на ОСОБА_3, вона ж здійснювала за ним догляд, поки позивач був відсутній, проживала в ньому.

Проте на даний час у позивача виникло бажання продати будинок, але ОСОБА_3 відмовила йому в укладенні договору купівлі-продажу будинку із покупцями, посилаючись на те, що вона залишає будинок собі, а позивачу буде виплачувати кошти частинами протягом певного проміжку часу по мірі можливості. Тому позивач змушений звернутися з даним позовом до суду та просить суд постановити рішення, яким змінити договір купівлі-продажу будинковолодіння з прибудовами, що знаходиться у АДРЕСА_1, визнавши позивача покупцем будинку АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на вищезазначений будинок.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 03.10.2012 року позов задоволено. Змінено договір купівлі-продажу будинковолодіння з прибудовами, що знаходиться у АДРЕСА_1 посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу від 21 травня 2003 року та зареєстрований в реєстрі за № 1039, визнавши ОСОБА_4 покупцем будинку АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.12.2013 року виправлено допущену в описовій частині рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 03.10.2012 року описку, а саме вказати «житловий будинок з прибудовами, позначений на плані літерою «А» замість «житловий будинок з прибудовами, позначений на плані «Л».

Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 31.08.2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5, на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 гривень.

ОСОБА_2, який не брав участі у розгляді даної справи в суді першої інстанції, однак прийнятим рішенням було вирішено питання про його права, не погоджуючись з рішенням та ухвалою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 03.10.2012 року та ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 05.12.2013 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Не погоджуючись з додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 31.08.2015 року ОСОБА_3, подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_2 слід задовольнити повністю, а апеляційну скаргу ОСОБА_3, частково виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам закону.

Судом першої інстанції було встановлено, що 21 травня 2003 року між відповідачами по справі був укладений договір купівлі-продажу будинковолодіння з прибудовами, що знаходиться у АДРЕСА_1 посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Довгалюком Л.Б. та зареєстрований в реєстрі за № 1039. Згідно договору, на земельній ділянці розташовані: житловий будинок з прибудовами, позначений на плані літерою «Л», глинобитний, обкладений цеглою, 1968 року побудови, житловою площею 26,7 кв. м., сіни літ. «а», огорожа № 1,2, сараї літ. «Б 1», «61», погріб літ. «п/Б», вбиральня літ. «В», лінія кухня літ. «Б», сіни літ. «б». Продаж будинку було вчинено за 18 300 (вісімнадцять тисяч триста) гривень, які були повністю передані від покупця продавцю при підписанні даної угоди.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_3, купуючи даний будинок, діяла в інтересах ОСОБА_4, що не було нею оспорено в ході судового розгляду справи. ОСОБА_4 склав довіреність на ОСОБА_3 для придбання будинку для нього, але від імені відповідача, тому будинок фактично був оформлений на ім'я ОСОБА_3, яка в даний час відмовляється його продавати. Кошти на купівлю будинку були надіслані позивачем, що теж не було спростовано в ході судового розгляду.

Такі висновки суду не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на доказах.

З матеріалів справи вбачається, що сторони не приймали участі у справі подавши лише відповідні заяви, а тому висновки суду про встановлення обставин видачі довіреності, надіслання коштів та придбання будинку на імя позивача, що відбулося в ході судового розгляду справи, є безпідставними.

Крім того, позивачем ОСОБА_4, відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, не надано суду докази видання на імя ОСОБА_3 довіреності для придбання будинку для нього, не надано і жодного доказу на підтвердження того, що позивач надсилав кошти ОСОБА_3

Норми матеріального права, на які послався суд першої інстанції в обгрунтування задоволення позову, зокрема ст.ст. 392, 652 ЦК України, не регулюють виниклі між сторонами правовідносини.

Також апеляційним судом встановлено, що будинок по АДРЕСА_1, був придбаний в період перебування в шлюбі з ОСОБА_2

Згідно ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_4, залишив поза увагою, що будинок по АДРЕСА_1 був придбаний ОСОБА_3 в період перебування в шлюбі з ОСОБА_2, а тому останній може бути його співвласником відповідно до закону.

В даному випадку суд, у порушення вимог ст. ст. 10, 26, 33 ЦПК України, не сприяв всебічності та повноті розгляду справи, не визначився із колом особі, які повинні приймати участь у справі, не роз'яснивши права та обв'язки сторін щодо залучення співвідповідачів у справі, вирішив спір про права та обв'язки ОСОБА_2, який не був залучений до участі у справі.

Відповідно до ч.1 п.п. 1, 3, 4 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що вирішуючи спір суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, порушив норми процесуального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В з в'язку з тим, що рішення суду є незаконним та скасовується апеляційним судом з ухваленням нового про відмову у позові, не може залишитись в силі і ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 05.12.2013 року по даній справі про виправлення описки.

З цих же підстав не може залишатись у силі і додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31.08.2015 року, оскільки є невідємною частиною основного, яке скасовується.

Судові витрати по сплаті судового збору понесені апелянтом підлягають стягненню з позивача, з якого також підлягає стягненню недоплачений під час звернення до суду з позовом судовий збір в дохід держави, який був стягнутий додатковим рішенням.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 03.10.2012 року, ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 05.12.2013 року та додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31.08.2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про внесення змін до договору купівлі-продажу, визнання покупцем, визнання права власності - скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 365,40 гривень та судовий збір в дохід держави в сумі 243,60 гривень.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: А.Ю. Зайцев

Судді: Т.О. Денишенко

І.М. Стадник

З оригіналом вірно: