Ухвала суду № 53212528, 06.11.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/19848/15-ц

Провадження № 2/760/8191/15

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 листопада 2015 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шевченко Л. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Національного авіаційного університету, третя особа: виконуючий обов'язки ректора Національного авіаційного університету Хращевський Р. В., про визнання наказу незаконним та його скасування, а також стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

04.11.2015 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Національного авіаційного університету, третя особа: виконуючий обов'язки ректора Національного авіаційного університету Хращевський Р. В., у якому просила визнати незаконним та скасувати наказ в.о. ректора Національного авіаційного університету Хращевського Р. В. № 817/к від 07.10.2015 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани та стягнути з відповідача 3000 грн. моральної шкоди.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 119 ЦПК.

У пункті 7 постанови № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що «позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладенні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину».

Однією з вимог позивача є стягнення моральної шкоди в розмірі 3 000 грн.

Відповідно до частини першої статті 237-1 КЗпП «відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя».

Згідно з пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування

моральної (немайнової) шкоди» відповідно до ст.119 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

У позовній заяві позивач не обґрунтував, якими міркуваннями він керувався при визначенні розміру моральної шкоди у 3 000 грн.; не зазначив, якими доказами підтверджується завдання позивачу моральної шкоди саме в такому розмірі; не вказав, якими доказами підтверджується неправомірність дій відповідача при завданні позивачу моральної шкоди; не вказав, чи порушення відповідачем прав позивача призвело до втрати нормальних життєвих зв'язків, і яких саме, та яких додаткових зусиль для організації свого життя це вимагає у позивача.

Частина п'ята статті 119 ЦПК передбачає, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір».

З 01.09.2015 Закон України «Про судовий збір» діє у новій редакції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 цього Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Із статті 5 вищезазначеного Закону, яка визначає пільги щодо сплати судового збору, виключено пункт, який встановлював, що від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів за іншими вимогами, що випливають з трудових відносин.

Таким чином, позивачу належить оплатити судовий збір.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

У позовній заяві об'єднано дві вимоги немайнового характеру.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, розмір судового збору складає 974,40 грн. Реквізитами для сплати судового збору є: розрахунковий рахунок № 31212206700010, утримувач коштів ГУДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача: ГУ ДК у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу 22030001; 050, «судовий збір».

Згідно з частиною першою статті 121 ЦПК «суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали».

Враховуючи вищезазначене, позовну заяву належить залишити без руху, встановивши спосіб усунення недоліків шляхом подання нової, належним чином оформленої, позовної заяви та її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також належного доказу сплати судового збору.

Керуючись статтями 119, 121 ЦПК, суддя

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Національного авіаційного університету, третя особа: виконуючий обов'язки ректора Національного авіаційного університету Хращевський Р. В., про визнання наказу незаконним та його скасування, а також стягнення моральної шкоди- залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - три дні з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. В. Шевченко