Рішення № 53211486, 05.11.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10816/15-ц

провадження № 2/753/5558/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.,

при секретарі - Цибулюк М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_2, третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Заріччя Урлівська НОМЕР_2" про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Заріччя Урлівська НОМЕР_2" про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 1 763,28 коп., яка складається з основної заборгованості у сумі 1391,41 грн., інфляційної складової у розмірі 302,11 грн., 3% річних у сумі 69,76 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2є власником квартири АДРЕСА_1, отримував надані позивачем житлово-комунальні послуги, при цьому не належним чином виконував зобов'язання по їх оплаті, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість, яку позивач просить суд стягнути з відповідача з урахуванням нарахованих штрафних санкцій.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з відстав, викладених в позові та просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що 02.11.2012 року в будинку АДРЕСА_1 було створено ОСББ «Заріччя-Урлівська НОМЕР_2». На установчих зборах власників квартир було прийнято рішення про передачу ОСББ «Заріччя НОМЕР_2» у власне управління (на баланс) житловий комплекс по вул. Урлівській, НОМЕР_2. Беручи до уваги надмірне затягування ТОВ «Перший український експертний центр» процесу передачі будинку на балансОСББ «Заріччя НОМЕР_2» та ухилення від належного обслуговування будинку, правлінням ОСББ було проінформовано всіх мешканців, що з 01.01.2013 р. будинок АДРЕСА_1 буде повністю обслуговуватися ОСББ «Заріччя Урлівська НОМЕР_2». У зв'язку з чим, з січня 2013 року сплачував комунальні послуги згідно рахунків, отриманих від ОСББ «Заріччя Урлівська НОМЕР_2».

Представник третьої особи проти задоволення заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач до 14 лютого 2013 року був балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 та здійснює господарську діяльність із утримання, обслуговування, експлуатації житлового та нежитлового фонду комунальної власності району, а також здійснює контроль за додержанням встановленого порядку використання жилих і інших приміщень житлового фонду та виконання громадянами Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями.

Судом також встановлено, що ОСОБА_2є власником квартири АДРЕСА_1

Статтею 322 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) встановлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (далі по тексту - ЗУ «Про житлово-комунальні послуги») визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Аналіз цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Разом з тим, ст. 4 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Статтею 162 ЖК України визначено, що плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно з частиною 2 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Статтями 20, 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Судом встановлено, що позивач до 14 лютого 2013 року був балансоутримувачем даного будинку та надавав його мешканцям житлово-комунальні послуги, що також встановлено рішенням Господарського суду м. Києва від 03.02.2014 року, у відповідності до якого саме ТОВ «Перший український експертний центр» надавав житлово-комунальні послуги мешканцям зазначеного будинку до 14 лютого 2013 року та визначено обов'язок споживача сплатити фактично надані ним житлово-комунальні послуги в спірний період часу, а обставини встановлені судовим рішенням у відповідності до ст. 61 ЦПК України не доказуються при розгляді інших справ у якій бере участь та сама особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідач в свою чергу отримував надані позивачем житлово-комунальні послуги, при цьому не повноцінно виконував зобов'язання по їх оплаті. У зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за житлово-комунальні послуги з січня 2013 року по лютий 2013 року у розмірі 1391,41 грн., що підтверджується копією наявного розрахунку в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. За таких обставин, вбачається, що відповідач зобов'язаний сплачувати житлово-комунальні послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги наведене та перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафних санкцій за період з січня 2013 року по лютий 2013 року, суд дійшов висновку, що сума штрафних санкцій на підставі ст. 625 ЦК України, яка підлягає стягненню становить 69,76 грн. - 3% річних та 302,11 грн. - інфляційної складової боргу.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України покладаються на відповідача.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 243,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 322, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 57, 60, 88, 209, 212- 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.(ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Берлінського, 15; ЄДРПОУ 36844047) суму заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 1 763 (одна тисяча сімсот шістдесят три) грн. 28 коп., яка складається з основної заборгованості у сумі 1391,41 грн., інфляційної складової у розмірі 302,11 грн., 3% річних у сумі 69,76 грн., а також судовий збір у сумі 243,60 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ О.Р.ЛУЖЕЦЬКА