Рішення № 53211298, 27.10.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2632/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 27 Степченко М. Ю. Доповідач в апеляційній інстанції Корнієнко Н. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоКорнієнко Н. В.суддівЮвшина В. І. , Пономаренка В. В. при секретаріНаконечній М. М.

з участю: прокурора Цибаня В.І.,

представника ОСОБА_6-ОСОБА_7,

представника ТОВ «Агрокласік 2014» Кудренка І.О.,

представника ДВС Фесенко Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Золотоніського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокласік 2014» про звернення стягнення на предмет застави, -

в с т а н о в и л а :

29 квітня 2015 року ОСОБА_10 звернувся до суду з позовом до відповідачів про звернення стягнення на предмет застави, мотивуючи свої вимоги тим, що 21.07.2009 року між ним та ОСОБА_6 укладено договір позики, за умовами якого останньому в якості позики передано 46000 гривень строком до 21.07.2012 року.

З метою забезпечення виконання умов договору позики між позивачем та ТОВ АФ «Насіння» укладений договір застави транспортного засобу автомобіля марки Chevrolet niva 21230 GLS, легковий універсал - В, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску. Відомості про заставу внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Позивач зазначає, що в порушення договірних зобов'язань, ОСОБА_6 позику не повернув ні в обумовлений договором термін, ні на даний час.

Тому просить суд: - зобов'язати ТОВ АФ «Насіння» передати у власність ОСОБА_10 вищевказаний автомобіль, що є предметом забезпечувального обтяження, в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання, що витікає із договору позики від 21 липня 2009 року.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22.05.2015 року змінено назву відповідача ТОВ АФ «Насіння» на ТОВ «Агрокласік 2014», в зв'язку із заявленим клопотанням представника позивача.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03 червня 2015 року позов ОСОБА_10 про звернення стягнення на предмет застави задоволено повністю.

Зобов'язано ТОВ «Агрокласік 2014» передати у власність ОСОБА_10 автомобіль марки Chevrolet niva 21230 GLS, легковий універсал - В, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, що є предметом забезпечувального обтяження, в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання, що витікає із договорів позики від 21.07.2009 року.

В апеляційній скарзі Золотоніський міжрайонний прокурор, вважаючи рішення суду незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з тим, що судом неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, а також порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_10 відмовити повністю та зобов'язати позивача повернути у власність ТОВ «Агрокласік 2014» автомобіль марки Chevrolet niva 21230 GLS, легковий універсал - В, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_10, суд першої інстанції виходив із того, що спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який просить позивач у вигляді передачі рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання є законним та обґрунтованим.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 2 статті 45 ЦПК України передбачено, що прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь - якій стадії цивільного процесу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Встановлено, що 21 липня 2009 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_6 укладено договір позики, за умовами якого останньому в якості позики передано 46000 грн. зі строком повернення до 21 липня 2012 року (а.с. 4).

Відповідно до частини 1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З метою забезпечення виконання умов договору позики між ОСОБА_10 (заставодержатель) та ТОВ АФ «Насіння» (заставодавець) укладений договір застави транспортного засобу від 21.07.2009 року (а.с. 5-6).

Відповідно до п. 1.2 договору застави від 21.07.2009 року заставодавець передає у заставу належний йому на праві власності автомобіль Chevrolet niva 21230 GLS, легковий універсал В, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску, який належать заставодавцю ТОВ «АФ «Насіння» на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Договір застави є окремим видом договорів. Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про заставу" застава є способом забезпечення дійсної та реальної вимоги та має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Статтею 17 Закону України "Про заставу" передбачено надання права заставодавцю розпоряджатись заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. При цьому заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення.

Відповідно до ст. 16 зазначеного закону, право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Відповідно до даних витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 19.02.2015 року № 46394038, на автомобіль легковий Chevrolet niva, 2007 року випуску, номер об'єкта НОМЕР_2, номер державної реєстрації НОМЕР_1 накладено обтяження з забороною відчуження з терміном дії до 19.02.2020 року. Підставою обтяження вказано договір застави транспортного засобу б/н, 21.07.2009, обтяжувач - ОСОБА_10, боржник - ТОВ АФ «Насіння». Реєстрацію приватного обтяження проведено також 19.02.2015 року (а.с. 7).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення.

Відповідно до ч.ч. 1,6 ст. 20 ЗУ «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави.

За клопотанням відповідача ухвалою Золотоніського міськрайонного суду від 22 травня 2015 року внесено зміни в назву відповідача ТОВ АФ «Насіння», яке в подальшому слід вважати ТОВ «Агрокласік 2014» (а.с. 18).

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Суд при ухваленні рішення про задоволення позову також керувався названими нормами закону.

Разом з тим, апелянт, вказуючи в скарзі на незаконність рішення суду першої інстанції, зазначає, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області від 23.06.2014 року у виконавчому провадженні № 38884722 накладено арешт на все майно, що належить боржнику СТОВ «Агрофірма Насіння» (на даний час ТОВ «Агрокласік 2014»). Тут же заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику СТОВ Агрофірма «Насіння» (а.с. 93-94).

Як вбачається з листа прокуратури Черкаської області від 28.09.2015 року, відповідно до рішення господарського суду Черкаської області від 19.02.2013 року по справі № 07/925/48/13-г з ТОВ «Агрофірма «Насіння» на користь державного ПАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» за позовом прокуратури Черкаської області стягнуто кошти на загальну суму 448 249,75 грн.

Іншим рішенням господарського суду Черкаської області від 06.02.2014 року по справі № 925/30/14 задоволено позов прокурора Драбівського району про стягнення з ТОВ «Агрофірма «Насіння» на користь ПАТ «Аграрний фонд» боргу на загальну суму 540000 грн. (а.с. 95).

Вказані судові рішення виконуються у складі зведеного виконавчого провадження № 39673447 щодо стягнення з ТОВ «Агрофірма «Насіння» на користь фізичних, юридичних осіб та держави заборгованості на загальну суму 7 203 102,27 грн.

З матеріалів зведеного виконавчого провадження № 39673447 вбачається, що під час виконання судових рішень державним виконавцем постановою від 23.06.2014 накладено арешт на все рухоме майно боржника, тобто і на транспортні засоби і в т.ч. на легковий автомобіль універсал-В, «Chevrolet niva 21230GLS», зеленого кольору, 2007 р. в державний номерний знак НОМЕР_1.

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 21.04.2015 року № 46832307, на підставі постанови про арешт майна боржника від 23.06.2014 року відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Черкаській області, на легковий автомобіль зареєстровано публічне обтяження від 04.07.2014 року за № 14436030 (а.с. 73).

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

З вказаного можна зробити висновок, що державна виконавча служба не мала правових підстав для звернення стягнення на заставлене майно на користь стягувачів, які не є заставодержателями.

Статтею 39 зазначеного закону передбачено, що публічне обтяження підлягає реєстрації в порядку, встановленому цим Законом, протягом п'яти днів із дня винесення відповідного рішення, на підставі якого воно виникає. Обов'язок щодо здійснення реєстрації покладається на уповноважений орган або на особу, зазначену в рішенні уповноваженого органу. Пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом III цього Закону.

Колегія суддів прийшла до висновку, що оскільки приватне обтяження ОСОБА_10 на автомобіль «Chevrolet niva 21230GLS» зареєстроване на підставі договору застави транспортного засобу від 21.07.2009 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна лише 19.02.2015, публічне обтяження відділу примусового виконання рішень від 04.07.2014 за № 14436030 про арешт всього рухомого майна, у зв'язку з тим, що зареєстроване раніше, має вищий пріоритет відносно приватного.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні спору не в повній мірі з'ясував та перевірив всі фактичні обставини справи, не врахував обставини, зазначені в апеляційній скарзі, невірно оцінив докази та дав їм неналежну правову оцінку, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, неправильно визначив норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, які стосуються звернення стягнення на предмет застави та ухвалив незаконне судове рішення.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Золотоніського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області задовольнити частково.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокласік 2014» про звернення стягнення на предмет застави скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_10 до ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокласік 2014» про звернення стягнення на предмет застави відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_10 судовий збір за подання апеляційної скарги прокурором в сумі 759 грн., які перерахувати на рахунок: одержувач ? УДКСУ у м. Черкасах Черкаської області; код ЄДРПОУ ? 38031150; банк одержувач ? ГУДКСУ у Черкаській області; МФО ? 854018; рахунок одержувача ? 31216206780002; код класифікації доходів бюджету ? 22030001. У призначенні платежу необхідно вказати: "судовий збір" код 02894214.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :