Ухвала суду № 53210553, 04.11.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді: - Ковальчук Н.М.,

суддів - Григоренка М.П., Максимчук З.М.,

секретар судового засідання - Пиляй І.С.,

з участю: позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

відповідачки - ОСОБА_4,

представника відповідачки - адвоката Редзеля М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 03 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб при УМВС України в Рівненській області про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою, відшкодування моральних збитків,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 03 вересня 2015 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Вважаючи рішення суду таким, що порушує його житлові права, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі доводить, що відповідачка в судовому засіданні визнала факт свого не проживання в квартирі протягом більш, ніж року, а тому вона підлягає виселенню на підставі ст. 71 та 72 ЖК України. Заперечує пояснення свідків, оскільки їх свідчення спростовуються документами по справі. Звертає увагу суду на те, що відкрито кримінальне провадження щодо заволодіння ОСОБА_4 спірною квартирою шляхом шахрайства. Покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про визнання відповідачки такою, що втратила право користування спірною квартирою, зобов'язання Служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб при УМВС України в Рівненській області зняти її з реєстрації у цій квартирі, а також стягнути з відповідачки моральні збитки в сумі 60 000 грн..

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що відповідачку ОСОБА_4 було визнано членом сім'ї померлого ОСОБА_7 згідно рішення Рівненського міського суду від 08 травня 2009 року та визнано її право користування квартирою АДРЕСА_1 (а.с.16-).

______________

Справа № 569/18615/14-ц Головуючий в суді І інстанції - Наумов С.В.

Провадження № 22-ц 787/2024/2015 Суддя-доповідач - Ковальчук Н.М.

На підставі виконавчого листа № 2-3081, виданого 12.02.2013 року Рівненським міським судом, відповідачка ОСОБА_4 була вселена у вказану квартиру із наданням ключів від вхідних дверей (акт державного виконавця від 05.02.2014 року).

Позивача ОСОБА_2 зобов'язано не чинити перешкод відповідачці у користуванні квартирою.

Звертаючись до суду із позовом в листопаді 2014 року, ОСОБА_2 обґрунтовував свої вимоги ст. 71, 72 ЖК України та вказував, що відповідачка не проживає у спірній квартирі понад шість місяців, відповідно не сплачує комунальних платежів за квартплату, у зв'язку з чим є необхідність та правові підстави визнати її такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із їх безпідставності та недоведеності належними й безспірними доказами, а також врахував, що відповідачці були штучно створені перешкоди у користуванні житлом, у зв'язку з чим вона не могла реалізувати своє право користування ним не з власної волі.

На підтвердження даного висновку у рішенні містяться відповідні посилання та доводи, з якими погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до вимог ст. 71, 72 ЖК України, наймач або члени його сім'ї можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилим приміщенням, зокрема, якщо вони не проживають у ньому без поважних причин понад шість місяців.

Матеріали справи містять акти про відсутність ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 від 20.08.2014р., від 24.09.2014р., від 20.11.2014р. (а.с. 4-6), проте вони не можуть слугувати підставою для виселення відповідачки на підставі ст. 71, 72 ЖК України, оскільки охоплюють період лише чотирьох місяців.

Окрім того, судом встановлено, що позивачем було змінено серцевину замка на вхідних дверях спірної квартири, при чому відповідачка не мала нового ключа аж моменту вселення в ході примусового виконання рішення суду про усунення перешкод у користуванні квартирою (а.с. 3).

Дані обставини позивачем не спростовані ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів підтримує висновок місцевого суду щодо безпідставності позовних вимог та їх відхилення.

Доводи апеляційної скарги про відкриття кримінального провадження щодо заволодіння ОСОБА_4 спірною квартирою шляхом шахрайства колегією суддів оцінюються критично, оскільки на їх підтвердження апелянт надав копію повідомлення про початок досудового розслідування та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. 139), котре не є доказом вини відповідачки у скоєнні кримінального порушення, а свідчить лише про факт перевірки звернення ОСОБА_3 органами внутрішніх справ у встановленому законом порядку.

Що стосується посилань апеляційної скарги про неправдивість показів свідків сторони відповідача, які суд поклав у основу рішення, то колегією суддів вони відхиляються з наступних міркувань. Як вбачається з оскаржуваного рішення, судом було дано критичну оцінку показам усіх свідків, у зв'язку з суперечністю та неузгодженістю із рештою доказів по справі.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 03 вересня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя Н.М. Ковальчук

Судді : З.М. Максимчук

М.П.Григоренко