Рішення № 53208802, 04.11.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 360/500/14 Головуючий у І інстанції Міланіч А. М. Провадження № 22-ц/780/4157/15 Доповідач у 2 інстанції Голуб С. А.Категорія 46 04.11.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

04 листопада 2015 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: Голуб С.А.,

суддів: Гуль В.В., Приходька К.П.

при секретарі: Петленко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 15 травня 2015 року за позовом заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державного підприємства "Антонов" до ОСОБА_2, третя особа - Управління Держземагенства у Бородянському районі Київської області, про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації земельної ділянки ,

встановила:

У березні 2014 року заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері пред'явив в суді названий позов, який в процесі розгляду справи уточнив, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі рішення Бородянської районної ради від 20 жовтня 1995 року авіаційному науково-технічному комплексу ім.О.К.Антонова ( на даний час ДП "Антонов") було видано державний акт на право постійного користування землею, відповідно до якого підприємству надано в постійне користування земельну ділянку площею 8,6 га в адміністративних межах Луб'янської сільської ради Бородянського району Київської області для розширення аеродрому. На підставі рішення Луб'янської сільської ради від 25 травня 1999 року до вказаного Державного акту було внесено зміни та у зв'язку з допущеною помилкою внесено земельну ділянку під існуючою територією площею 1,7 га під спецсмугу.

Відповідно до договорів купівлі-продажу від 6 червня 2006 року та виданого на їх підставі державного акту на право власності на земельну ділянку відповідач ОСОБА_2 є власником суміжної земельної ділянки загальною площею 0,4707 га з кадастровим номером НОМЕР_1. Вказана земельна ділянка накладається на земельну ділянку ДП "Антонов" і площа накладення становить 0,0996 га.

Прокурор вважав, що оскільки спірна земельна ділянка була надана в користування Авіаційному науково-технічному комплексу ім.О.К.Антонова раніше, ніж передана у власність ОСОБА_2, то дана земельна ділянка була набута відповідачем неправомірно.

Прокурор просив усунути перешкоди у користуванні ДП "Антонов" земельною ділянкою площею 0,0996 га (злітна смуга), що розташована в адміністративних межах Луб'янської сільської ради Бородянського району Київської області, визнати право користування ДП "Антонов" вказаною земельною ділянкою, скасувати державний акт на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 та скасувати державну реєстрацію даної земельної ділянки.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 15 травня 2015 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним державний акт НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,4707 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Луб'янської сільської ради Бородянського району Київської області, виданий на ім'я ОСОБА_2 10 липня 2006 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010632401339 та скасувати його державну реєстрацію.

В задоволення інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід бюджету ( судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення незаконне та винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд не прийняв до уваги тієї обставини, що відповідач стала власником земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди, а не в порядку приватизації. Право власності попереднього власника земельної ділянки було належним чином оформлене та зареєстроване. Належна відповідачу на праві власності земельна ділянка відповідає по конфігурації та площі тій земельній ділянці, яка вказана в договорах купівлі-продажу, а виданий на ім»я відповідача державний акт є лише додатком до укладених договорів купівлі-продажу відповідно до вимог ст.ст. 125 та 1342 ЗК України.

Відповідач вважає, що визнання виданого на її ім»я державного акту на право власності на землю недійсним, який є лише додатком до вище названих договорів купівлі-продажу, які позивачем не оспорювались, свідчать про допущену судом судову помилку, так як право власності на земельну ділянку відповідачем зареєстроване не на підставі державного акту на землю, а на підставі договорів купівлі-продажу.

Також відповідач посилається на те, що матеріали справи містять низку доказів, які доводять, що межі земельної ділянки ДП «Антонов», який є правонаступником АНТК «Антонов» змінювались, але до теперішнього часу не визначені і не внесені до Державної електронної бази даних. Оскільки відповідно до вимог ст. 107 ЗК України підставою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації, а у відповідача ДП «Антонов» належна документація на земельні ділянки відсутня. На думку відповідача висновок судової земельно-технічної експертизи не міг бути взятий судом до уваги як такий, що суперечить іншим доказам у справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі Державних актів на право постійного користування землею, виданих авіаційному науково-технічному комплексу ім.О.К.Антонова (на даний час ДП "Антонов") 2 липня 1996 року та 25 березня 1998 року відповідно до рішення Бородянської районної ради Київської області від 20 жовтня 1995 року № 71 та рішень Луб'янської сільської ради Бородянського району Київської області сільської ради від 16 грудня 1997 року № 12, від 25 травня 1999 року та від 13 вересня 1999 року, ДП "Антонов" користується на території Луб'янської сільської ради Бородянського району Київської області земельними ділянками площею 8,6 га, 1,7 га та 19,92 га, всього - 30,22 га, наданими для розширення аеродрому та для виробничих потреб /а.с.18-35,143-148,152-186,230-272 т.1, а.с.48-63 т.2/.

Відповідно до договорів купівлі-продажу від 6 червня 2006 року та виданого на їх підставі державного акту на право власності НОМЕР_2 відповідачка ОСОБА_2 є власником суміжної земельної ділянки загальною площею 0,4707 га з кадастровим номером НОМЕР_1, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Луб'янської сільської ради Бородянського району Київської області /а.с.194-217,230-272 т.1, а.с.8-35,92,106-109 т.2/.

Як вбачається з висновку судової земельно-технічної експертизи від 18 березня 2015 року, існує порушення землекористування. Зокрема є накладення земельних ділянок, які перебувають в користуванні ДП "Антонов" та у власності ОСОБА_2 відповідно до правоустановлюючих документів на ці ділянки, а саме Державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_3 від 2 липня 1996 року із змінами та Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 від 10 липня 2006 року і площа накладення становить 0,0686 га. Частина земельної ділянки, якою фактично користується ДП "Антонов" ( територія, на якій розташована світосигнальна система аеродрому, вогні для забезпечення заходу на посадку і зльоту) відповідно до державного акту на право власності НОМЕР_2 знаходиться у приватній власності ОСОБА_2 /а.с.112-122/.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачці ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку, частиною якої ще з 1999 року користується ДП "Антонов" (раніше - авіаційний науково-технічний комплекс ім.О.К.Антонова), на цій ділянці розташована світосигнальна система аеродрому, вогні для забезпечення заходу на посадку і зльоту і це порушує право даного підприємства як землекористувача та власника нерухомого майна, перешкоджає йому в переоформленні свого права користування та отриманні відповідних державних актів, то необхідно визнати оспорюваний державний акт недійсним та скасувати його державну реєстрацію.

В задоволенні інших позовних вимог суд відмовив.

Проте із висновками суду щодо наявності підстав для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку не можна погодитись виходячи із такого.

Відповідно до положень ч.1 ст.81, ст.131 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки в тому числі на підставі придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 126 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

За змістом вказаних норм правовою підставою набуття громадянином права власності на земельну ділянку є укладення ним цивільно-правової угоди, а державний акт, що видається на підставі такої угоди, лише посвідчує право особи на земельну ділянку. Отже, без встановлення судом недійсності (невідповідності вимогам закону) правочину, як правової підстави придбання громадянином земельної ділянки, визнання недійсним державного акту, виданого на підставі цього правочину, є необґрунтованим.

Такі висновки відповідають приписам щодо презумпції правомірності правочину, встановленим ст. 204 ЦК України, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, такі висновки узгоджуються із положеннями ч. 3 ст. 152 ЗК України, згідно якої захист порушених прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом пред'явлення позову про визнання угоди недійсною.

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що державний акт НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_2 вже є правовстановлюючим документом на земельну ділянку ОСОБА_2, а правовою підставою реєстрації за нею права власності на земельну ділянку є договір купівлі-продажу від 06 червня 2006 року. Відповідно, без вирішення питання щодо правомірності набуття ОСОБА_2 права на спірну ділянку за цивільно-правовою угодою, як це передбачає п. "в" ч. 3 ст. 152 ЗК України, підстави для визнання недійсним державного акту, виданого на підставі цієї угоди, відсутні.

За таких обставин, ОСОБА_2 набула права власності на спірну земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від 06 червня 2006 року, який не визнаний судом недійсним і не є нікчемним (його недійсність не встановлена законом). Апелянт є добросовісним набувачем, оскільки придбала спірне майно за відплатним договором у особи, яка не мала права його відчужувати, про що ОСОБА_2 не знала і не могла знати.

Враховуючи положення ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2, кадастровий номер НОМЕР_1.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним державного акту серії на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_2, підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі ст. 204 ЦК України, ст.ст. 81, 125, 126, 131, 152 ЗК України, керуючись: ст.ст.303,307,309,313-315,317,319 ЦПК України колегія суддів, -

вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 15 травня 2015 року в даній справі скасувати в частині визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2 і в цій частині ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державного підприємства "Антонов" до ОСОБА_2, третя особа - Управління Держземагенства у Бородянському районі Київської області до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку відмовити

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді