Рішення № 53208600, 03.11.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/4105/15 Головуючий у І інстанції Буцмак Ю.Є.Провадження № 22-ц/780/4612/15 Доповідач у 2 інстанції Гуль В. В.Категорія 26 03.11.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

03 листопада 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Гуля В.В.,

суддів: Білоконь О.В., Касьяненко Л.І.,

при секретарі: Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи реєстраційна служба Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, Білоцерківський міський відділ Управління ДМС у Київській області, служба у справах дітей Білоцерківської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, -

в с т а н о в и л а:

позивач звернувся до суду з даним позовом обґрунтовуючи його тим, що 21 березня 2007 року між «Банк «Фінанси та Кредит», ТОВ правонаступником якого на даний час є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 02-07-И/40.

Згідно умов Кредитного договору банк надав позичальнику кредит у сумі 65000 доларів США зі строком остаточного повернення кредитних ресурсів до 19 березня 2027 року, сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 8% річних.

21 березня 2008 року було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору на предмет викладення в новій редакції преамбули п. 2.1, 8 Додатку № 1 до Кредитного договору.

Додатковою угодою № 1 до Кредитного договору визначено, що Банк надав позичальнику кредит у сумі 65000 доларів США, з оплатою по процентній ставці 14% річних. 07 квітня 2010 року було укладено Додаткову угоду № 2 до Кредитного договору на предмет викладення в новій редакції преамбули та п. 5.8. Кредитного договору. За прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів позичальник зобов'язаний у відповідності до пункту 6.1. Кредитного договору, сплачувати Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочки. Зазначена пеня сплачується у випадках порушення позичальником строків платежів за кредитними ресурсами, процентами, комісійною винагородою. В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 21.03.2007 року між Банком та ОСОБА_3 (поручитель) укладено Договір поруки № 02-07-П/40 від 21.03.2007 року, за яким Поручитель зобов'язався перед Кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором солідарно із Позичальником.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 21.03.2007 року між Банком та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір від 21.03.2007 року. Відповідно до пункту 1 Іпотечного договору, предметом іпотеки за вищевказаним договором є квартира розташована за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 71,0 кв.м., житловою площею 41,30 кв.м. Сума заборгованості за Кредитним договором станом на 24.01.2015 року складає 1 896 609 грн. 95 коп., з яких: сума строкової заборгованості за кредитом 56 110,11 дол. США (за курсом НБУ 15,7921 грн./1 дол.) - 886 096,47 грн.; сума простроченої заборгованості за кредитом - 3 645,03 дол. США - 57 562,68 грн.; сума строкової заборгованості за відсотками - 557,71 дол. США - 8 807,41 грн.; сума простроченої заборгованості за відсотками - 16 094,84 дол. США - 254 171,39 грн.; пеня, нарахована на суму простроченого тіла кредиту - 141 231,20 грн.; пеня, нарахована на суму прострочених відсотків - 548 740,80 грн. Враховуючи те, що термін повернення кредиту в повному обсязі був визнаний позивачем таким, що настав, а заборгованість за Кредитним договором у встановлений строк не була сплачена, позивач отримав право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на Предмет іпотеки за Банком. Банк 18.12.2014 року направив на адресу Позичальника та Поручителя вимоги усунути порушення умов Кредитного договору, Іпотечного договору та Договору поруки, попередивши при цьому про можливість звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі незадоволення даної вимоги Банку. Крім того, на адресу осіб, які зареєстровані та проживають у житловому приміщенні, що є Предметом іпотеки, направлено вимоги про добровільне виселення з приміщення та повідомленням про те, що у разі незадоволення даної вимоги Банк звернеться до суду із заявою про їх примусове виселення. Проте порушення умов Кредитного договору, Іпотечного договору та Договору поруки не усунуто, заборгованість не погашено, особи, що зареєстровані та проживають у Предметі іпотеки, з нього добровільно не виселилися.

Позивач просить в рахунок погашення вказаної заборгованості ОСОБА_2 перед АТ «Банк «Фінанси та Кредит» за Кредитним договором № 02-07-И/40 від 21.03.2007 року в сумі 1 896 609 грн. 95 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити з відти відповідачів.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 21 березня 2007 року між «Банк «Фінанси та Кредит», ТОВ правонаступником якого на даний час є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 02-07-И/40, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 65000 доларів США.

21.03.2007 року між банком та ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 02-07-П/40 від 21.03.2007 року. 17.12.2014 р. банк надіслав на адресу ОСОБА_2, ОСОБА_3 вимогу в порядку ст. 35 закону України «Про іпотеку», у яких зазначено, що позичальником порушуються зобов'язання за кредитним договором від 21.03.2007 р., порушуються права та інтереси банку.

Сума заборгованості за кредитним договором станом на 17.12.2014 р. складає 1385037 грн. 74 коп.

Вимагається від них протягом 30 днів повернути кредитні кошті та погасити заборгованість у зазначеному розмірі. У разі невиконання даних вимог банк розпочне процедуру стягнення на заставлене майно, а саме квартиру.

Боржник ОСОБА_2 припинив за кредитним договором здійснювати погашення тіла кредиту з січня 2012 р.

Оскільки Банк вимогу до поручителя - відповідача ОСОБА_3 надіслав 17.12.2014 р., а з позовом звернувся 23.02.2015 р. (штамп на конверті), суд відмовив у задоволенні позову з тих підстав, що зобов'язання поручителя ОСОБА_3 за договором поруки від 21.03.2007 р. припинилися.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки, суд не звернув уваги на те, що іпотека та порука є різними видами відповідальності, тому норми, які регулюють поруку (статті 553-559 ЦК України), не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета іпотеки/застави.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є звернення стягнення на предмет іпотеки, а не не питання відповідальності за договором поруки. Звернення стягнення на предмет іпотеки врегульовано нормами ст. 590 ЦК України, Законом України ''Про іпотеку'', якими передбачено, що у разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк, заставодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Встановлено, що позивач використав своє, передбачене договором право, на дострокове погашення кредиту у встановлений тридцятиденний строк, яке відповідачами не виконано.

Також встановлено, що сума заборгованості за Кредитним договором станом на 24.01.2015 року складає 1 896 609 грн. 95 коп., з яких: сума строкової заборгованості за кредитом 56 110,11 дол. США (за курсом НБУ 15,7921 грн./1 дол.) - 886 096,47 грн.; сума простроченої заборгованості за кредитом - 3 645,03 дол. США - 57 562,68 грн.; сума строкової заборгованості за відсотками - 557,71 дол. США - 8 807,41 грн.; сума простроченої заборгованості за відсотками - 16 094,84 дол. США - 254 171,39 грн.; пеня, нарахована на суму простроченого тіла кредиту - 141 231,20 грн.; пеня, нарахована на суму прострочених відсотків - 548 740,80 грн.

Статтею 37 ч. 1 Закону України ''Про іпотеку'' передбачено, право заставодержателя задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, застереження про що є і у договорі іпотеки.

Таким чином в цій частині позовні вимоги як обгрунтовані підлягаєть задоволенню. При цьому також встановлено, що кредит брався у валюті для купівлі квартири. Предметом іпотеки є ця сама квартира загальною площею 71,0 кв.м., яка використовується відповідачами як місце постійного проживання і дана обставина, у встановленому законодавством порядку позивачем не спростована.

07.06.2014 року набрав чинності ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», з якого вбачається, що не може бути примусово стягнуте нерухоме майно, яке вважається предметом застави за умови, що таке нерухоме майно використовується, як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя та за умови, що у позичальника/майнового поручителя не знаходиться у власності інше нерухоме майно.

За таких обставин рішення суду в цій частині не підлягає виконанню на період дії цього Закону, який має тимчасовий характер.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2015 року скасувати та ухвалити нове.

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» за кредитним договором № 02-07-И/40 від 21 березня 2007 року в сумі 1 896 609 гривень 95 копійок, з яких: сума строкової заборгованості за кредитом становить - 56 110,11 доларів США (за курсом НБУ - 886096,47 гривень), сума простроченої заборгованості за кредитом - 3 645,03 доларів США (за курсом НБУ - 57562,68 гривень), сума строкової заборгованості за відсотками - 557,71 доларів США (за курсом НБУ - 8807,41 гривень), сума простроченої заборгованості за відсотками - 16094,84 доларів США (за курсом НБУ - 254171,39 гривень), пеня , нарахована на суму простроченого тіла кредиту - 141231,20 гривень, пеня, нарахована на суму прострочених відсотків - 548 740,80 гривень, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру розташовану за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 71,0 квадратний метр, житловою площею 41,30 квадратний метр, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 шляхом визнання права власності на зазначене майно за Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит».

Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню на період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» судові витрати в розмірі 487 гривень 20 копійок.

В іншій частині позову відмовити. Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді